Провадження № 11-сс/803/1534/23 Справа № 206/2538/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
13 липня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро, апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , подану на ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 07 червня 2023 року про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність начальника підрозділу дізнання ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області,
встановила:
07.06.2023 через систему «Електронний суд» до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність дізнавача, в якій заявник просить визнати бездіяльність начальника підрозділу дізнання ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає в умисному не розгляді клопотання від 29.05.2023 - протиправною та зобов'язати начальника підрозділу дізнання ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області розглянути клопотання представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 від 29.05.2023.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за за скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність начальника підрозділу дізнання ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Слідчий суддя мотивував свої висновки тим, що оскільки діючим КПК України не передбачено обов'язку керівника органу дізнання розглянути клопотання від 29.05.2023 про відсторонення дізнавача та проведення слідчих дій, а тому бездіяльність начальника підрозділу дізнання ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає в умисному не розгляді клопотання в строк, передбачений ст. 220 КПК України не може бути предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, заявниця ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу.
В обґрунтування зазначає, що до Самарського районного суду м.Дніпропетровська нею була подана скарга, оскільки дізнавачем СД ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 не було внесено відомості про дії ОСОБА_9 , які містять ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.385 КК України, до ЄРДР.
Після чого, ухвалою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 01.05.2023 року у справі №206/1880/2023 було зобов'язано уповноважену особу ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області внести відповідні відомості до ЄРДР. Відомості були внесені за №12023046700000124 від 02.05.2023 року.
Проте, під час проведення досудового розслідування у межах вищезазначеного кримінального провадження , ані дізнавачем, ані прокурором не вжито всіх необхідних заходів щодо збирання доказів, не перевірені всі доводи, викладені заявником в заяві про вчинення злочину. Тобто, дізнавачем/слідчим не встановлено всіх важливих обставин події за допомогою належних засобів доказування.
Крім того, ОСОБА_7 вважає себе потерпілою у даному кримінальному правопорушенні.
Враховуючи вищенаведене захисницею ОСОБА_6 було подано скаргу на бездіяльність начальника підрозділу дізнання ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області до Самарського районного суду м.Дніпропетровська.
В судове засідання апеляційної інстанції заявниця ОСОБА_6 не заявилася, натомість надіслала клопотання, в якому просила розглянути апеляційну скаргу без її участі, що відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з частиною шостою статті 304 КПК ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Мотивуючи своє рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність начальника підрозділу дізнання ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області слідчий суддя зазначив, що нормами чинного кримінально-процесуального законодавства не передбачено оскарження до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України рішень, дій чи бездіяльності керівника органу дізнання щодо реалізації ним своїх повноважень та зобов'язання слідчим суддею розглядати такі клопотання вказаної особи саме в порядку ст. 220 КПК України. Враховуючи вищевикладене, та оскільки діючим КПК України не передбачено обов'язку керівника органу дізнання розглянути клопотання від 29.05.2023 про відсторонення дізнавача та проведення слідчих дій, а тому бездіяльність начальника підрозділу дізнання ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає в умисному не розгляді клопотання в строк, передбачений ст. 220 КПК України не може бути предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України.
З такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.
На досудовому провадженні можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, визначені ч.1 ст.303 КПК.
Згідно ч.2 ст.303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Зазначеному імперативному принципу відповідає використана у КПК законодавча техніка, зокрема в ч.1 ст.303, що містить вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді під час досудового розслідування, та цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Отже, з огляду на вищенаведене, слід визнати правомірними висновки слідчого судді місцевого суду про те, що такий суб'єкт як начальник підрозділу дізнання ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області відсутній в переліку, зазначеному в ст. 303 КПК України.
Відповідно до п. 7-1 ч. 1 ст. 3 КПК України, керівник органу дізнання - начальник підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівник органу досудового розслідування.
Згідно положень ст.303 КПК України бездіяльність пов'язана із нездійсненням процесуальних дій, які слідчий, дізнавач чи прокурор зобов'язаний здійснити може бути оскаржена виключно щодо тих процесуальних дій, які слідчий, дізнавач чи прокурор безумовно зобов'язані вчинити.
Апеляційний суд звертає увагу заявниці, що діючий КПК України містить вичерпний перелік осіб, чиї дії або бездіяльність може бути оскаржена під час досудового розслідування у кримінальному провадженні. Такими особами є: слідчий, дізнавач чи прокурор. Бездіяльність начальника підрозділу дізнання ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області не може бути оскаржена до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України, оскільки такі дії не передбачені кримінальним процесуальним законодавством України.
Таким чином колегія суддів вважає, що слідчий суддя, посилаючись на ст.303 КПК, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 ..
Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається заявниця, не впливають на правильність прийнятого місцевим судом рішення.
Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга заявниці ОСОБА_6 є безпідставною та задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 07 червня 2023 року про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність начальника підрозділу дізнання ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області є законною та відповідає вимогам ст.370 КПК, підстави для її скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
ухвалила:
Ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 07 червня 2023 року про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність начальника підрозділу дізнання ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області - залишити без змін, а апеляційну скаргу заявниці ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4