Справа № 629/2745/23
Провадження № 2/629/564/23
19.07.2023 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Цендри Н.В., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, суд, -
Позивач звернулася до суду з вище вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що з відповідачем по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з нею. Відповідач за рішенням суду сплачує аліменти на їх утримання. На даний час син є студентом Харківського автомобільно-дорожнього університету, денної форми навчання. Батько в утриманні сина не допомагає, аліменти не сплачує, так як сину виповнилося вісімнадцять років. Її доходу не вистачає повністю забезпечити повноцінне навчання сина та його утримання. В зв'язку з чим змушена звертатися до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку до досягнення ним 23-х років за умови, що він буде продовжувати навчання.
Ухвалою судді від 22.06.2023 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні. У разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення, наслідки якого їй відомі та зрозумілі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив, з заявою до суду про неможливість розгляду справи у його відсутність не звертався, відзив на позов не подав.
Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, доказів про поважність неявки до суду не надав, також не подав відзив на позовну заяву тому у відповідності з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності судом було встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 29.12.2011 року (а.с.4).
Сторони є батьками повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16.06.2005 року (а.с.9).
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.01.2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, для кожної дитини, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми віку повноліття (а.с.10).
Згідно довідки Харківського національного автомобільно-дорожнього університету від 18.09.2022 року №34/2, ОСОБА_3 є студентом 1 курсу Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, факультет транспортних систем, денної форми навчання, бюджетної основи (а.с.5).
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
ОСОБА_3 досяг повноліття, є меншим 23 років, продовжує навчання на денній формі, доходів не має, а тому суд дійшов висновку, що син потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати таку допомогу в певній мірі.
При цьому суд враховує, що відповідач доказів неможливості надання такої допомоги суду не надав.
Щодо розміру аліментів, то суд враховує, що згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу; при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, чоловіка, дружини, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 761/10510/17.
Крім того, ч 3 ст. 183 СК України, передбачено, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Таким чином нормою даної статті передбачено, якщо розмір аліментів на двох дітей складав 1/3 частки від заробітку матері, батька, то після досягнення старшою дитиною повноліття, вважатиметься, що розмір стягнення на другу дитину складає 1/6 частки.
Як було встановлено судом, на утримання дітей сторін з відповідача було стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, при цьому матеріали справи не містять доказів щодо зміни розміру аліментів на утримання молодшої дитини сторін ОСОБА_4 після досягнення старшою дитиною повноліття, а тому суд приходить до висновку, що розмір стягуваних аліментів на молодшу дитину складає 1/6 частку.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Визначаючись щодо розміру аліментів, суд враховує взаємний обов'язок батьків по утриманню дитини, а також те, що відповідач є працездатним, сплачує аліменти за рішенням суду на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , те, що відповідач доказів надання допомоги сину та неможливості утримувати його суду не надав. Тому суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, витрати пов'язані з навчанням (проїзд до навчального закладу, харчування, забезпечення базовими організаційними речами та приладдям) та обставини, що встановленні судом та мають значення в їх сукупності, зокрема й щодо можливості кожного із батьків надавати допомогу, вважає справедливим встановлення аліментів в розмірі 1/6 частки доходу відповідача.
При визначені розміру аліментів суд взяв до уваги правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 24.12.2014 в справі №6-186цс14, та врахував всі обставини, визначені ст. 182 СК України, та певну можливість утримання сина матір'ю (позивачем), як-то визначено ст. 200 СК України.
При цьому суд звертає увагу, що позивачем не надано суду жодного обґрунтування розміру аліментів, про стягнення якого заявлено позов та можливості їх сплати у визначеному нею розмірі відповідачем.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, в даному випадку стягнення аліментів присуджується з 29.05.2023 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах зокрема про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір, від якого позивач звільнений.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141,259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.182, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчаннязадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Кіровське, Кіровського району, Кримської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Кам'януватка, Новомиргородського району, Кіровоградської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи стягнення з 29.05.2023 року і до закінчення ним навчання, а саме до 30.06.2026 року, але не більше ніж до досягнення ним 23-річного віку.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 1073 гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ЦЕНДРА