Справа № 638/5548/23
Провадження № 3/638/2687/23
Іменем України
14 липня 2023 року м. Харків
суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Шишкін О.В., розглянувши адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 876249 від 31.05.2023 року, ОСОБА_1 31 травня 2023 року не виконала покладених на неї батьківських обов'язків по долгляду за своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 31.05.2023 року близько 18-00 год знаходився за адресою: м. Харків, вул. Джанкойська, 76 біля дамби в компанії, де палив цигарки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вину не визнала, пояснила, що від виконання батьківських обов'язків не ухилялася, її син цигарки не палив. З обставинами, викладеними у протоколі не згодна.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Частина 1 ст. 9 КУпАП передбачає, що адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за те, що вона ухилялася від виконання батьківських обов'язків, оскільки її неповнолітній син курив цигарки за адресою: АДРЕСА_2 .
На підтвердження вчинення правопорушення до протоколу долучено фото неповнолітніх дітей, на якому ОСОБА_1 впізнала свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , однак, зазначивши, що на фото відсутній факт порушення громадського порядку її сином, а саме - куріння цигарок .
Судом безпосередньо досліджено в судовому засіданні матеріали, які долучені до пртоколу про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Будь-яких інших доказів, на підтвердження викладених у протоколі обставин, що ОСОБА_2 курив цигарки, як то пояснення свідків, фото- чи відеоматеріли, матеріали справи не містять.
Таким чином викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, а саме, що ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов'язків, оскільки її неповнолітній син курив цигарки, не знайшли свого підтвердження в наявних в матеріалах справи доказах.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та збирати інші докази, ніж ті, що надані сторонами.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, 184, 247, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя О.В. Шишкін