Справа № 404/1209/20
Номер провадження 2/404/343/20
04 липня 2023 року Кіровський районний суд міста К іровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Шевчук Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном,-
Позивач, ОСОБА_1 , у лютому 2020 року звернулась до суду з позовом про зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , шляхом надання позивачу ОСОБА_1 дублікату ключів від воріт та хвіртки та демонтажу бетонної площадки (фундамент) позначеної в технічному паспорті літ. «а3», яка розташована в дворі загального користування по АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що+6++ позивачу належить на праві спільної часткової власності 9/50 частин домоволодіння АДРЕСА_1 . Співвласниками даного домоволодіння є ОСОБА_3 3/10 частки, ОСОБА_5 11/50 часток, та ОСОБА_4 3/10 частки. Домоволодіння складається з будинку позначеного в технічному паспорті літерою Ааа1, будинку під літерою Б, погрібу під літерою Б1, сараїв Г, Д, Е, З, навісу Г, вбиральні Ж, водопроводу та воріт під літерою N, яке розташоване на земельній ділянці площею 446,2 кв.м. Земельна ділянка перебуває у комунальній власності та передана у спільне користування співвласникам. Домоволодіння складається з будинку під літерою Ааа1, що являє собою фактично три квартири та будинку під літерою Б, що являє собою одну квартиру. Виділ в натурі часток із спільного майна між співвласниками не здійснювався. Порядок користування земельною ділянкою на якій розташоване домоволодіння, не визначався. Згідно даних довідки квартального комітету № 10 від 18 жовтня 2019 року в будинку АДРЕСА_1 зареєстровано: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_2 . В лютому 2014 року , один із співвласників вказаного домоволодіння, ОСОБА_5 помер. Після смерті співвласника домоволодіння, ОСОБА_5 , у належній йому на праві спільної часткової власності частині домоволодіння (квартира № 1 ) проживає ОСОБА_2 разом із своїм чоловіком ОСОБА_8 . Як зазначає позивач, в жовтні 2019 року ОСОБА_2 самовільно без погодження з позивачем та іншими співвласниками демонтувала наявні металеві ворота та встановлено інші з металічного профілю. При встановлені інших воріт, відповідачем поставлено нові замки безпосередньо на самих воротах та хвіртці, яка облаштована на вказаних воротах. Ключі від замків нових воріт та хвіртки позивачу, як співвласнику даного домоволодіння, надано не було. Зазначає, що на її неодноразові усні та письмові звернення до відповідача, щодо надання дублікату ключів від замків нових воріт та хвіртки, остання жодним чином не реагує та ключі не надає. Отже, дії відповідача позбавили позивача та членів її родини права користування зазначеною хвірткою та унеможливили вільний доступ до домоволодіння. Крім того, відповідачем без будь-яких дозвільних документів та згоди співвласників домоволодіння, у дворі загального користування, біля частини будинку в якій проживає відповідач, влаштовано бетонну площадку (фундамент) для подальшого влаштовування санвузла, що є неприпустимим з огляду на те, що земельна ділянка неприватизована і здійснення будівельних робіт без дозвільних документів є неправомірними. А відтак, позивач вимушена звернутись до суду за захистом порушених прав.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_9 від 04 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання (а.с.29).
У зв'язку з звільненням судді ОСОБА_9 , з посади судді Кіровського районного суду міста Кіровограда, відповідно до рішення Вищої Ради Правосуддя від 23.06.2020 року та наказу голови Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25.06.2020 року № 122-ОС/д, враховуючи що суддя ОСОБА_9 у вказаному випадку не може продовжувати розгляд справи, відповідно до наказу голови Кіровського районного суду міста Кіровограда про передачу справ № 18-АГ від 26.06.2020 року, невирішені судові справи передані для повторного автоматизованого розподілу, та згідно з пунктом 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 404/1209/20, № провадження 2/404/343/20 (розпорядження № 507 від 17.07.2020 року керівника апарату Кіровського районного суду міста Кіровограда «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи») (а.с.51).
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2020 року, для розгляду справи № 404/1209/20, № провадження 2/404/343/20 визначено суддю Кіровського районного суду міста Кіровограда Павелко І.Л.(а.с.52).
Суддя Павелко І.Л. заявила самовідвід (ухвала судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20 липня 2020 року; а.с.53).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 404/1209/20, № провадження 2/404/343/20 визначено суддю Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д. (а.с.54).
Цивільну справу № 404/1209/20, № провадження 2/404/343/20 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання (ухвала судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 серпня 2020 року; а.с. 58).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 01 листопада 2021 року витребувано у Першої Кропивницької державної нотаріальної контори інформацію, про те, чи відкривалась спадкова справа після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , та при наявності спадкової справи надати належним чином завірену копію спадкової справи. Витребувано у Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 2 інформацію, про те, чи відкривалась спадкова справа після смерті ОСОБА_5 та при наявності спадкової справи надати належним чином завірену копію спадкової справи. Витребувано у приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Зубко Оксани Петрівни належним чином засвідчену копію договору дарування від 11.05.2018 року, реєстраційний номер 1227, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 (а.с.184).
На виконання вимог ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 01 листопада 2021 року Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 2 повідомлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , нотаріальною контрою не заводилась (а.с.196-197).
Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 1 на виконання вимог ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 01 листопада 2021 року, повідомлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , нотаріальною контрою не заводилась (а.с.206-207).
Приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко Оксаною Петрівною На виконання вимог ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 01 листопада 2021 року направлено до суду належним чином засвідчену копію договору дарування від 11.05.2018 року, реєстраційний номер 1227, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 (а.с.212-217).
Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові, в судове засідання призначане на 04 липня 2023 року позивач не з'явилась, представником позивача подано до суду клопотання (вх. № 23349 від 27.06.2023 року) про проведення судового засідання за відсутності позивача та їх представника, та підтримання позовних вимог. Не заперчеують проти винесення заочного рішення по справі (а.с.246-248).
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.68, 76, 138, 150, 163, 201, 228, 245), причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань та відзиву на позов до суду не подавала.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідачу направлялись повістки про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві, а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.65, 67, 77-78, 136-137, 148-149, 161-162, 199-200, 226-227, 243-244), причини неявки суду не відомі, заяв, та клопотань до суду не подавали.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням частини четвертої статті 223 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданного 30 вересня 2005 року посвідченого державним нотаріусом Компаніївської державної нотаріальної контори Івановою О.О., зареєстрованого в реєстрі № 470, ОСОБА_1 9/50 частини домоволодіння під номером АДРЕСА_1 (а.с.4).
Даний факт підтверджується також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 184882111 від 16 жовтня 2019 року (а.с.8-9).
Співвласниками даного домоволодіння є ОСОБА_3 3/10 частки, ОСОБА_5 11/50 часток, та ОСОБА_4 3/10 частки (а.с.8-9).
Відповідно до інформації Кропивницького міського відділу державної реєстрації смерті Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12).
Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 2, та Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 1 повідомлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , нотаріальною контрою не заводилась (а.с.196-197; 206-207).
Відповідно до даних свідоцтва про право на спадщину, домоволодіння складається з будинку позначеного в технічному паспорті літерою Ааа1, загальною площею 87,25 кв.м., жилою площею 30,25 кв.м., будинку під літерою Б, загальною площею 30,25 кв.м., жилою площею 16,89 кв.м., має надвірні сарії Г, Д, Е, З, вбиральня Ж, погрібу під літерою Б1, навісу Г, водопроводу та воріт під літерою N, яке розташоване на земельній ділянці площею 446,2 кв.м (а.с.4). Зазначене підтверджується також технічним паспортом від 18 листопада 2019 року, виданого Обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» (а.с.5-7).
Згідно примітки зазначеної в технічному паспорті, а саме: схеми розташування будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 , вбачається, що розпочато будівництво прибудови позначеної літерою «а3» (а.с.5 на звороті).
Відповідно до відповіді наданої Управлінням Державного архітектурно-будівельного контрою Міської ради міста Кропивницького, наданої на звернення позивача, зазначено, що головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління при проведені огляду за вищевказаною адресою встановлено, що у дворі загального користування біля будинку влаштовано бетонну площадку з прокладанням ПВХ труби, без влаштування фундаменту. Водопровідний розгалужуючий колодязь дана бетонна площадка не перекриває та не перешкоджає його обслуговуванню. Щодо водопровідних мереж підведених до будинку, то встановити їх фактичне прокладання не має можливості оскільки вони прокладені закритим методом, в землі. Відповідно до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету- Міністрів України від 07.06.2017 року № 406. - виконання вищезазначених робіт не потребує документів, що дають право на їх виконання. Одночасно зазначено, що головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління було роз'яснено ОСОБА_2 про неправомірність здійснення будівельних робіт без дозвільних документів, про необхідність приватизації разом з сусідами земельної ділянки (а.с.10).
Листом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» повідомлено позивача, що у ході розгляду звернення здійснено виїзд 07.11.2019 року для проведення обстеження. Під час проведення обстеження виявлено, що збудований фундамент для прибудови квартири № 1 дійсно розташований над водопровідним вводом квартири № 2 , та № 3 . На момент обстеження ОСОБА_2 була відсутня. Відповідно до ДБН 360-92-С 86 додаток 8.1 водопровід від будівель та споруд повинен розташовуватись на відстані 5 метрів. За згодою сторін можливе винесення водопроводу за межі будівництва на нормативну відстань, або укладання існуючого вводу у захисний футляр (а.с.11).
Позивачем направлено на адресу відповідача суду лист-вимогу про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.13), який залишено без відповіді та реагування.
Статття 47 Конституція України проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
При цьому відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Висновком зробленим у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 року по справі №521/18161/15-ц, та роз'ясненнями, викладеними у пункті 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист власності та інших речових прав», застосовуючи положення Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 Цивільного кодексу України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, співвласника, у тому числі житлового приміщення або квартири, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї правової норми є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Згідно з пунктами "г", "е" частини першої статті 96 Земельного Кодексу України землекористувач зобов'язаний не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.
Відповідно до частин другої-третьої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
В судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , беззаперечно підтвердили чинення ОСОБА_2 перешкод позивача у вільному доступі та користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою.
Враховуючі вищевикладене, оскільки позивачем в судовому засіданні доведено чинення з боку відповідача перешкод останній у вільному доступі та користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою, доведено також і самовільне будування відповідачем бетонного майданчику (фундамент) за адресою: АДРЕСА_1 , що в свою чергу відповідачем не спростовано, суд приходить до висновку, що позивач позбавлений можливості реалізувати її право користування приватною власністю, а саме: домоволодінням АДРЕСА_1 , яке підлягає відновленню у спосіб, обраний позивачем, а відтак позовні вимоги є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частиною третьою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини п'ятої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
… саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. […] Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано угоду № 1 про захист (представництво) та надання правової допомоги від 16.01.2020 року (а.с.22), акт виконаних робіт до угоди про захист (представництво) та надання правової допомоги № 1 від 16.01.2020 року (а.с.25). Відповідно до вказаного акту ОСОБА_1 , згідно угоди від 16.01.2020 року надано правничу допомогу на загальну суму 4000,00 грн. Зазначену суму позивач сплатила, що пітверджується квитанцією до касового прибуткового ордера № 1 від 16.01.2020 року, та квитанцією до касового прибуткового ордера № 2 від 18.02.2020 року (а.с.23-24).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статями 16, 321, 382, 391 Цивільного кодексу України, статтями 4, 7, 10, 11, 137, 141, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути першкоди в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , шляхом надання позивачу ОСОБА_1 дублікату ключів від воріт та хвіртки та демонтажу бетонного майданчику (фундамент) позначеної в технічному паспорті літ. «а3», яка розташована в дворі загального користування по АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн., та витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий; місце проживання: АДРЕСА_6 ;
Третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , місце проживання : АДРЕСА_7 ;
Третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_8 .
Повний текст рішення суду складено 10.07.2023 року.
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА
Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка
районного суду
м.Кіровограда