Справа № 383/520/23
Номер провадження 2/383/232/23
18 липня 2023 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Адаменко І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області, в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу №383/520/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Широківської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визначення додаткового строку, необхідного для подання заяви на прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Широківської сільської ради Баштанського району Миколаївської області та іншого майна. Інших дітей батько не мав, його батьки померли раніше. У шлюбних відносинах він не перебував. Вказує, що за оформленням спадкових прав після смерті батька звернулася за місцем відкриття спадщини до Снігурівської державної нотаріальної контори у лютому 2023 року, але їй було відмовлено у прийнятті документів у зв'язку з пропуском 6 місячного строку з дня відкриття спадщини. Вважає, що строк пропущено нею з поважних причин, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі цього з 24 лютого 2022 року відповідно до ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, який в подальшому неодноразово продовжено. Територія Новопетрівської сільської громади з 20.03.2022 року окупована. Батька забрали окупанти відразу після окупації, його місце знаходження та доля були невідомі. З метою збереження свого життя вона разом з дітьми вимушені були покинути місце свого проживання у терміновому порядку. З 01.04.2022 року вони виїхали за межі Миколаївської області. Спочатку були у Хмельницькій області, потім з серпня 2022 року була взята на облік, як внутрішньо переміщена особа у Тернопільській області. Звільнення Новопетрівської територіальної громади, де вона постійно проживала. Відбулося лише 10.11.2022 року. Ця територія до цього часу визначена як територія, де можливе виникнення бойових дій. Повернулася позивач додому лише у січні 2023 року, майже за рік після зникнення, а саме у лютому 2023 року, останки тіла батька було знайдено у полі біля с.Новопетрівка. 03 лютого 2023 року після проведення судово-медичної експертизи видано лікарське свідоцтво, в якому зазначено дата смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті через гниття не встановлена, за фактом смерті батька ведеться розслідування. Свідоцтво про смерть вона отримала лише 08 лютого 2023 року. У зв'язку з чим просить визнати поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини та встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15.03.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.06.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, від позивача до суду надійшла заява про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.44). Також від позивача надійшла телефонограма в якій вона вказала, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі у разі неявки відповідача (а.с.48).
Представник відповідача Широківської сільської ради Баштанського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду від представникане надійшло заява чи клопотань. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст.280 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з'явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №168, видане Снігурівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 08.02.2023 року (а.с.6), даний факт також підтверджується довідкою про причину смерті від 03.02.2023 року (а.с.8) та лікарським свідоцтвом про смерть №349 від 03.02.2023 року (а.с.7).
Відповідно до свідоцтва про народження виданого Ч-Долинською сільською радою Снігурівського району серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , є донькою померлогоОСОБА_2 (а.с.69.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельні ділянці, площею 9,24 га, та 10,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на територіїШироківської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, яка належала спадкоємцю на підставі державних актів на право приватної власності на землю від 10.07.2003 року, серії МК №029678 виданого Снігурівською райдержадміністрацією (а.с.10) та від 21.07.2003 року, серії МК №029727 виданого Снігурівською райдержадміністрацією (а.с.11).
Відповідно довідки від 14.02.2023 року за №4.1-23/10 виданої Широківською сільською радоюБаштанського району Миколаївської області ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 2003 року по день своєї смерті,при цьому, позивач за вказаною адресою не зареєстрований (а.с.12).
Листом державного нотаріуса Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Коваль Ю.В. від 14.02.2023 року за №58/01-16 ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлогоОСОБА_2 відмовлено, оскільки в шестимісячний строк не вчинено дій передбачених ст.ст.1268-1271 ЦК України (а.с.5).
Відповідно листа державного нотаріуса Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Коваль Ю.В. від 03.07.2023 року за №21.06.2023 року Снігурівська державна нотаріальна контора Миколаївської області повідомляє, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася. Заповіти від імені померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не складалися (а.с.45).
Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 05.07.2023 року за №73086364, інформація щодо померлого ОСОБА_2 за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.46).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно ст. 1269 п.1 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та у відповідності до ст. 1270 п.1-2 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 494/498/16-ц зроблено висновок, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд зобов'язаний дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 332/1434/15-ц зазначено, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо).
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі №750/262/20 від 11.11.2020 року.
Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому строк для прийняття спадщини після смерті останньої закінчився 21.09.2022 року.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, позивачОСОБА_1 посилається на те, що територія Новопетрівської сільської громади з 20.03.2022 року була окупована і звільнена лише 10.11.2022 року. На час окупації позивач для збереження свого та дітей життя перебувала у Хмельницькій області, а потім з серпня 2022 року була взята на облік як внутрішньо переміщена особа у Тернопільській області, вказаний факт підтверджується Довідкою №115 від 22.04.2022 року про тимчасове перебування особи (а.с.13) та Довідкою від 18.08.2022 року за №6112-5002020136 (а.с.14). Повернулася додому лише в січні 2023 року. Останки тіла батька було знайдено біля с.Новопетрівка. 03 лютого 2023 року після проведення судово-медичної експертизи видано лікарське свідоцтво про смерть №349 від 03.02.2023 року в якому зазначена дата смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), також відповідно довідки №349 від 03.02.2023 року про причини смерті, причину смерті через гниття не встановлено (а.с.8). На цій підставі, за фактом смерті батька позивача ведеться розслідування, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудової розслідувань за №12022211100000180 від 22.08.2022 року (а.с.43), тобто у позивача мали місце поважні причини пропуску строку для подачі заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_1 , які пов'язані з об'єктивними, непоборними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення таких дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану,Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX(зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та змінами внесеними указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який послідуючими Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.
Згідно положень Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за №1668/39004 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», територія Снігурівської ОТГ була визначена як територія, на якій велися активні бойові дії з 13 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
За змістом статей 12,81,89,263 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд вважає, що зазначені позивачем обставини є об'єктивними та поважними, вони могли бути перешкодою для прийняття спадщини встановлений законом строк.
Тому, на підставі вище наведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судовий збір, сплачений позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду, в сумі 1073,60 грн. залишити за позивачем.
Керуючисьст.ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,-
Позовну заявуОСОБА_1до Широківської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визначення додаткового строку, необхідного для подання заяви на прийняття спадщини, задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рахувати з дня набрання законної сили рішенням суду.
Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,по паспорту серії НОМЕР_3 виданого Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області від 10.09.2008 року, реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_4 , зареєстрована та фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Широківськасільська рада Баштанського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 04377049, юридична адреса: п.і. 57324, вул. Шкільна/, 1, с. Широке Баштанського району Миколаївської області.
Повне судове рішення складено 21.07.2023 року.
Суддя І.М. Адаменко