Ухвала від 18.07.2023 по справі 753/4381/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/3265/2023 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1

№ 753/4381/23

Категорія КК: ч. 2 ст. 309 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

УСТАНОВИЛА:

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ч. 1, 3 ст. 76 КК України.

Вирішено питання з речовими доказами та процесуальними витратами в кримінальному провадженні.

Цим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 03.08.2022, перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 за допомогою мобільного додатку «Телеграм» домовився із невстановленою досудовим розслідуванням особою про придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфітамін, перерахував грошові кошти в сумі 4000 грн. на електронний гаманець та наступного дня, а саме 04.08.2022 отримав координати місцезнаходження «закладки».

В подальшому ОСОБА_7 направився до озера «Тельбін», що у Дарницькому районі м. Києва, де у землі виявив згорток з фольги в середині з порошкоподібною речовиною, обіг якої обмежено - амфітамін, забрав виявлений згорток та поклав до кишені шорт, тим самим придбав та розпочав зберігати при собі психотропну речовину без мети збуту.

04.08.2022, приблизно о 15 год. 10 хв. ОСОБА_7 зберігаючи при собі попередньо придбану ним особливо небезпечну психотропну речовину направився за місцем свого проживання, однак на станції «Лівий берег» по вул. Радзіня у м. Києві був затриманий працівниками поліції, які виявили та вилучили у ОСОБА_7 згорток з фольги, в середині з порошкоподібною речовиною, що містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, у великих розмірах, масою 9,147 г.

В апеляційній скарзі перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого, просить вказаний вирок скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 2 років позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що призначаючи ОСОБА_7 покарання та вирішуючи питання про його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд дійшов необґрунтованого висновку про можливість виправлення останнього без ізоляції від суспільства.

Також суд залишив поза увагою дані про підвищену суспільну небезпеку, як вчиненого діяння, так і особи обвинуваченого. Зазначає, що на підвищений ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення вказує виявлена у ОСОБА_7 психотропна речовина у великому розмірі та відсутність документів, які б підтверджували залежність обвинуваченого від вживання таких речовин, а також спосіб її фасування. Суд безпідставно визнав щире каяття ОСОБА_7 обставиною, яка пом'якшує покарання, оскільки матеріали провадження не містять будь-яких даних, які б підтверджували наявність саме такої обставини.

Також вказує, що в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_7 перебуває інше кримінальне провадження за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313 КК України. Зазначене свідчить про те, що обвинувачений ігноруючи норму закону, суспільної моралі, нехтуючи можливістю отримати суворе покарання, продовжує вчиняти кримінальні правопорушення. Вважає, що визнання ОСОБА_7 вини у вчиненому злочині є способом захисту та уникнення ним суворого покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого та захисників, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведена дослідженими судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України доказами і в апеляційній скарзі прокурором не заперечується.

Кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 309 КК України є правильною.

Відповідно до 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції дотримано вказані вище вимоги закону України про кримінальну відповідальність.

Так, при призначенні ОСОБА_7 покарання судом належним чином враховані тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до категорії нетяжких злочинів, фактичні обставини скоєного, зокрема і розмір психотропної речовини, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває. Враховано судом вік ОСОБА_7 .

Також враховано судом щире каяття, як обставину, що пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, а також відсутність обставин, які його обтяжують, згідно ст. 67 КК України.

Всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, ОСОБА_7 під час досудового розслідування та судового розгляду визнавав свою вину, висловлював каяття у скоєному, що обґрунтовано підтверджує наявність обставини, яка пом'якшує покарання - щире каяття.

Суд першої інстанції обґрунтував можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства з урахуванням ставлення обвинуваченого до скоєного, а саме критичної оцінки своєї злочинної поведінки.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання прокурора на кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , яке перебуває на розгляді в Дніпровському районному суді м. Києва. Стороною обвинувачення не заперечується та обставина, що вказане кримінальне провадження не знайшло свого вирішення на час судового розгляду даного кримінального провадження та апеляційного розгляду. Тобто у сторони обвинувачення відсутні законні підстави для вказівки про систематичне вчинення ОСОБА_7 злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних та психотропних речовин.

Посилання суду на щире каяття обвинуваченого, який запевнив, що у майбутньому не буде вчиняти інших кримінальних правопорушень, за вищевикладених обставин, на думку колегії суддів істотно знижують ступінь тяжкості скоєного та ступінь небезпечності обвинуваченого.

Зазначена вище поведінка обвинуваченого, на думку колегії суддів, також свідчить про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства. Виходячи з наведеного, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, оскільки доводи, що в ній викладені, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Порушень вимог кримінального процесуального закону в ході судового розгляду допущено не було.

Тому, вирок Дарницького районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року щодо ОСОБА_7 підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України , - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення.

СУДДІ:

_________________ _________________ _________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4