Справа № 752/18000/22 Головуючий в суді І інстанції Дмитрук Н.Ю.
Провадження № 33/824/3151/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
17 липня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Мельника Я.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, провадження в частині притягнення ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення,
Не погоджуючись із цією постановою в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження по справі в цій частині закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує зокрема на те, що на момент вчинення ДТП він був тверезий, про що повідомив на камеру, а працівники поліції його не зупиняли, оскільки приїхали вже через 30 хвилин після ДТП.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, належним чином повідомлені про розгляд справи.
Через канцелярію суду представник ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання через зайнятість в іншому судовому процесі, однак, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, оскільки доказів на підтвердження зайнятості адвоката в іншому процесі до клопотання не додано.
Крім того, суд звертає увагу на те, що захисник апелянта повторно звертається до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість прибути в судове засідання у зв'язку з зайнятістю у інших справах, однак не надає жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, тому, з огляду на строки розгляду справи та недопустимість зловживання процесуальними правами, суд вважає, що наведені підстави є непереконливими та неповажними підставами для відкладення розгляду справи, а будь-яких інших об'єктивних підстав неможливості прибути в судове засідання клопотання не містить.
Верховний Суд у постанові ККС від 24 вересня 2019 року у справі № 755/10138/16-к зробив висновок, що неявка учасників провадження свідчить про зловживання правами. Так, ВС вказав, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність у діях сторони захисту зловживання своїми правами, що має своїм наслідком безпідставне затягування процесу.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№377874, 19.11.2022 о 22 год. 15 хв. за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 60/5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Вольцваген н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія за допомогою технічного засобу Акотест Драгер, результат огляду 2,1 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9.а. ПДР.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, п.2.9а Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Слід також зазначити, що відповідно до положень п.7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння показали, що вміст алкоголю в крові перевищує 0,2 ‰ й становить 2,1 ‰. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних і допустимих доказах, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№377874 від 19.11.2022 року, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;чеком Драгера та Актом огляду від 19.11.2022 року, зі змісту яких беззаперечно вбачається, що ОСОБА_1 на час керування автомобілем перебував у стані алкогольного сп'яніння, показник вмісту алкоголю - 2,1‰, та які беззаперечно підписано самим ОСОБА_1 ; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського 470196, 472080, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, який підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, а поліцейські його не зупиняли, оцінюються судом критично, позаяк вони суперечать матеріалам справи, а саме поясненням самого ОСОБА_1 щодо обставин ДТП, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№377873 від 19.11.2022 року за ст. 124 КУпАП, в яких він вказує, що 19.11.202 року о 10:30 він керуючи автомобілем Вольцваген н.з. НОМЕР_1 рухався по вул. В. Васильківська, де й відбулося зіткнення з автомобілем Хюндай н.з. НОМЕР_2 .
Доводи апеляційної скарги щодо не проведення поліцейськими такого ж огляду і іншого учасника ДТП, також оцінюються судом критично, позаяк не впливають на доведеність порушення ним вимог п. 2.9.а. ПДР.
Твердження апелянта про те що, його невинуватість підтверджується постановою по справі №752/423/23, теж відхиляються судом як необґрунтовані, позаяк не стосуються фактичних обставин, на підставі яких було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД№377874 від 19.11.2022 року.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовуються законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції та зводяться лише до власного тлумачення апелянтом норм законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Я.С. Мельник