Справа №761/13479/23 Суддя І інстанції - Мєлєшак О.В.
Провадження № 33/824/3476/2023 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
17 липня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.06.2023, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.06.2023, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, поряд з цим стягнуто судовий збір в розмірі 536, 80 грн.
Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 , 04.04.2023 о 20 год. 09 хв. по вул. Щербаківського, 48 в м. Києві, здійснюючи керування автомобілем «Toyota» д.р.н. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen» д.р.н. НОМЕР_2 , який у некерованому стані здійснив зіткнення з автомобілем «Iveko» д.р.н. НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження усіх транспортних засобів.
Крім того, 04.04.2023 о 20 год. 09 хв. по вул. Щербаківського, 48 в м. Києві, здійснював керування автомобілем «Toyota» д.р.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.2.3 (б), 13.1, п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її прийняти, посилаючись на те, що на місці дорожньо-транспортної пригоди «Драгер» не показав, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується відеозаписом.
До апеляційного суду ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду не з'явився, причини неявки суд не повідомив, а тому враховуючи положення ч.6 ст. 294 КУпАП, апеляційний розгляд проведено у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи в повному обсязі, дослідивши відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Висновок, судді місцевого суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, останнім не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, ОСОБА_1 вимоги вказаного пункту ПДР дотримано не було.
Всупереч доводам апеляційної скарги порушення ОСОБА_1 зазначених вимог п. 2.5. ПДР України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД№032461, згідно якого ОСОБА_1 04.04.2023 о 20 год. 09 хв. по вул. Щербаківського, 48 в м. Києві, керував автомобілем «Toyota» д.р.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку - за допомогою приладу «Драгер» та у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
Зазначений протокол складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 та підписаний особою, яка його склала і безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та який зобов'язався не керувати транспортним засобом протягом 24 годин.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються відеозаписом з місця події (а.с.4).
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи сукупність доказів у справі приходжу до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії ОСОБА_1 , які полягають у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння в законному порядку, є порушенням п. 2.5 ПДР України та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП.. Більш того, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що під час огляду на місці дорожньо-транспортної пригоди алкотестер «Драгер» не показав його перебування у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується відеозаписом, то вони є безпідставними.
Як вбачається з дослідженого в ході апеляційного перегляду справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського, працівники поліції прибули на місце ДТП за участю автомобіля «Toyota» під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході спілкування у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, про що повідомлено ОСОБА_1 та запропоновано йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер», на що той погодився. Водночас, протягом тривалого часу - 5 разів, у вставлений в камеру забору проби мундштук не видихав, а лише робив видимість проходження огляду. Тоді працівниками поліції було надано ще три спроби і повідомлено ОСОБА_1 ,що якщо він продовжуватиме робити вигляд проходження огляду та не здійснить видих повітря в мундштук, а буде вдихати в себе, така поведінка ОСОБА_1 буде розцінена як пасивна відмова. Після чого, ще тричі пропонувалось ОСОБА_1 здійснити видих в мундштук забору проби, однак останній продовжував вдихати в себе і робити вигляд, що нічого не розуміє. Тоді працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у лікаря-нарколога, а також з'ясовано у останнього чи взагалі він буде проходити огляд на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 в категоричній формі повідомив, що не буде (21:11:41 0177042). Після чого на нього було складено протокол.
Отже, як слідує з відеозапису ОСОБА_1 видих, у спеціальний технічний прилад «Драгер», для визначення кількісного критерію концентрації алкоголю в крові, при перевищенні якого водія транспортного засобу може бути притягнуто до відповідальності, зроблено не було, а відтак не було і результатів огляду за допомогою приладу «Драгер», а тому посилання апелянта на те, що спеціальний технічний прилад «Драгер» не показав стану сп'яніння не заслуговують на увагу. Також, працівниками поліції обґрунтовано встановлено, що така поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення останнього від огляду та правильно розцінено її, як відмову від проходження огляду. До того ж, з відеозапису слідує і те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, про що сам вказав.
Відтак, висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим та базується на комплексі доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.06.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 19.06.2023, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000(сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал