10 липня 2023 року
справа № 754/6568/23
провадження № 33/824/3308/2023
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Фурмана Романа Валерійовича на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2023 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2023 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн 80 коп.
Не погоджуючись із постановою суду захисник ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження, вилучене посвідчення водія повернути ОСОБА_1 .
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що з відеозапису вбачається припаркований на узбіччі проїзної частини автомобіль. Доказів на підтвердження зупинки автомобіля ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Стверджує, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував. Вказує, що доданий до матеріалів справи відеозапис не є безперервний.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання мотивоване тим, що подану, у встановлений законодавством строк, апеляційну скаргу постановою Київського апеляційного суду від 16.06.2023 року повернуто. Повторно апеляційну скаргу направлено 19.06.2023 року.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що наявні підстави для поновлення строку, та відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу вперше подано до апеляційного суду у встановлений законом 10-денний строк.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2023 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Повторно із апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1. звернувся до суду 20 червня 2023 року.
Наведені скаржником причини про поновлення строку на апеляційне оскарження можна визнати поважними, а тому строк на апеляційне оскарження постанови суду підлягає поновленню.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 04.05.2023р. в 00.25 годин ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом - автомобілем Skoda Super B, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Бальзака, 88 в м. Києві, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2, п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, наявними в матеріалах справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 04 травня 2023 року, серія ААД №029086;
- відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння;
- розпискою, якою підтверджено факт залишення на зберігання транспортного засобу іншій особі.
З наявного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 спочатку відмовляється від проходження та згодом погоджується пройти огляд на виявлення стану сп'яніння, однак в подальшому ОСОБА_1 почав ухилятись від проходження такого огляду, що свідчить про відмову останнього від проходження огляду.
Також з відеозапису слідує, що ОСОБА_1 телефонував знайомому для консультації, та в ході розмови йому пояснив, що випив літр пива та перед самим будинком його зупинили працівники поліції.
Посилання апелянта на недослівне відображення в судовому рішенні обставин вказаного епізоду не спростовують вказаних в рішенні суду обставин та висновків.
Твердження про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом апеляційний суд не приймає, враховуючи наявний відеозапис із нагрудної камери працівника поліції, в якому ОСОБА_2 підтверджує факт зупинки його працівниками поліції в ході телефонної розмови із знайомим, що свідчить про керування транспортним засобом скаржником. На відеозаписі відсутні заперечення ОСОБА_2 щодо керування ним транспортним засобом.
Доводи апелянта про те, що відеозапис не є безперервною та здійснена епізодично, не беруться судом до уваги, оскільки ні Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 року, ні Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 року, не містять приписів про обов'язкове долучення до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення повного відео з бодікамери поліцейського, в тому числі повного відео з моменту зупинки.
Суд першої інстанції вірно виходив із даних відеозапису, які надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Дані, які зафіксовані на відеозаписі з боді-камери працівників патрульної поліції щодо огляду водія на виявлення стану сп'яніння, на яких зазначений час та дата, відображення подій, які мали місце 04.05.2023р. та інкримінуються ОСОБА_1 , фіксувалися у хронологічній послідовності, на відеозаписі з боді-камери поліцейського безперервно та повно зафіксовано факт ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп'яніння.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - Фурману Роману Валерійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Фурмана Романа Валерійовича залишити без змін.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя