Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/2915/2023
м. Київ Справа № 761/2292/23
10 липня 2023 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
за участі помічника судді, який, за дорученням судді, виконує обов'язки секретаря судового засідання- Губарєвої Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Ковалюхи Василя Миколайовича на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк три роки.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 15 травня 2023 року захисник ОСОБА_1 адвокат Ковалюха Василь Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року та закрити провадження у справі.
Також в апеляційній скарзі просивпро поновлення строку на апеляційне оскарження.
Зазначає, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки за адресою, вказаною в оскаржуваній постанові, ніколи не проживав і не проживає.
Вказує на те, що про існування оскаржуваної постанови суду захисник ОСОБА_1. дізнався з сайту «Судова влада України» в мережі Інтернет. На його заяву від 29.03.2023 року про надання для ознайомлення матеріалів справи, копія постанови та протоколу про адміністративне правопорушення була надіслана 10.04.2023 року.
Зазначає, що ОСОБА_1 з 07.02.2023 рокупо 24.02.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП «Бахмацька міська лікарня», що підтверджується епікризом цієї лікарні.
Окрім того, постановою Київського апеляційного суду від 25.04.2023 року, яку він отримав 05.05.2023 року, апеляційна скарга адвоката Ковалюха В.М. була повернута через те, що адвокат до ордера не додав витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій захисника.
З огляду на вище викладене, просив суд поновити строк на апеляційне оскарження постаннови суду першої інстанції.
За положенням ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повідомлявся судом першої інстанції про розгляд справи, проте,відповідно до штрих коду поштового відправлення поштова кореспонденція, яка направлялась судом першої інстанції не була вручена під час доставки. Причина: адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до супровідного листа Шевченківського районного суду м. Києва 17 лютого 2023 року копію постанови суду першої інстанціїбуло направлено ОСОБА_1 , проте в матеріалах справи відсутні докази отримання ним копії оскаржуваної постанови.
12 квітня 2023 року захисник ОСОБА_1 адвокат Ковалюха Василь Миколайович вперше звернувся до Київського апеляційого суду з апеляційною скаргою на постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 17 лютого 2023 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 17 лютого 2023 року було повернуто особі, яка її подала, так як захисник не надав до апеляційної скарги витягу з договору про надання правничої допомоги.
15 травня 2023 року захисник ОСОБА_1 адвокат Ковалюха Василь Миколайович вдругу подав апеляційну скаргу на постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 17 лютого 2023 року та просив поновити строк на її оскарження, так як він пропущений з поважних причин.
З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що розгляд справи здійснювався судом першої інстанції у відсутності ОСОБА_1 та його захисника, в матеріалах справи відсутні докази отримання ним копії оскаржуваної постанови, на думку суду, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 17 лютого 2023 року слід визнати поважними та вважає за необхідне поновити вказаний строк .
Апеляційну скаргу захисник обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена при неповному з'ясуванні судом обставин справи.
Зазначає, що ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про розгляд справи судом першої інстанції.
Вказує на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення і в оскаржуваній постанові, вказано, що до адміністративної відповідальності притягнугий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте згідно даних паспорта громадянина України ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Бахмач Чернігівської області.
Зазначає, що невірно зазначене в протоколі про адміністративне правопорушення ім'я особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення, оскільки суд не може перебирати на себе функцію обвинувачення та змінювати дані, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не с самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Ковалюха Василь Миколайович повторно не з'явились, про день та час слухання справи судом повідомлені, причин неявки суду не повідомили, а тому суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується наявними у справі доказами.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно вимог ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, за наявності ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння є підставою для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Частина 2 ст. 130 КУпАП визначає відповідльність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 368765, складеного інспектором роти № 7, батальйону № 3, полку № 1, взводу № 1 з УПП в м. Києві ДПП старшим лейтенантом Кардаш Яною Володимирівною, 25 грудня 2022 року, о 03 год. 50 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Peugeot 301», д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Дорожецька 11/8 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
З наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що 25 грудня 2022 року, о 04 год. 15 хв., працівником поліції було виписано направлення ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння до КМНКЛ «Соціотерапія». Підставою для направленням ОСОБА_3 на огляд стала наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду відмовився.
Старшим лейтенантом поліції батальйону № 3, роти № 7, УПП в м. Києві Кардаш Яною Володимирівною було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відповідно до якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії.
Відповідно до довідки старшого інспектора з о/д відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Петрук Вероніки, проведеною перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 09.09.2022 вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області (справа № 728/1124/22, провадження № 3/728/456/22, суддя Пархоменко П.І., від 29.09.2022 року) зазначеного громадянина визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Враховуючи вищезазначене, просили суд вчинене гр. ОСОБА_1 25.12.2022 року, близько 03 год. 50 хв., адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 130 КУпАП, розглядати за ч. 2 ст. 130 КУПАП.
З долученого до справи в якості доказу та переглянутого судом відеозапису події з боді камер поліцейських № 470427,470197 вбачається, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 співробітники поліції відчули від останнього запах алкоголю з порожнини рота про що повідомили ОСОБА_1 та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. (зафіксований час на відео 03:59)
ОСОБА_1 заперечує стосовно того, що він є водієм транспортного засобу, проте на відеозаписі інших осіб не зафіксовано. (зафіксований час на відео 04:21)
Поліцейські повторно пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, або у лікаря нарколога. (зафіксований час на відео 04:05)
Співробітники поліції знову пропонують ОСОБА_1 пройти огляд та роз'яснюють, що його небажання надати відповідь на законну вимогу поліцейського буде розцінено, як відмову. (зафіксований час на відео 04:25)
Також з наявного відеозапису встановлено, що поведінка ОСОБА_1 не відповідає обстановці, при цьому мова не чітка, окрім того, останній висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників поліції.
Аналізуючи зазначені вимоги матеріального права та досліджені в судовому засіданні докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав вірну правову оцінку вказаним доказам, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють вказані правовідносини та прийшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, так як, керуючи транспортним засобом, маючи ознаки алкогольного сп'яніння, він відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, повторно, протягом року.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, оскільки за адресою, вказаною в оскаржуваній постанові, ніколи не проживав і не проживає не є у даному випадку підставою для скасування правильного по суті судового рішення у даній справі, так як свої доводи та міркування ОСОБА_1 виклав у поданій ним апеляційній скарзі, яка була прийнята та розглянута судом апеляційної інстанції. Проте доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, ОСОБА_1 та його захисником суду не надано.
Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення і в оскаржуваній постанові, вказано, що до адміністративної відповідальності притягнугий ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте згідно даних паспорта громадянина України ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Бахмач Чернігівської області, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки судом апеляційної інстанції було переглянуто відеозапис з нагрудної боді камери співробітника поліції з якої вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення було складено саме відносно ОСОБА_1 , для встановлення його особи ОСОБА_1 надав поліцейським свій паспорт громадянина України, номер якого зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення 007761208. Вказаний паспорт було надано захисником ОСОБА_1. і до матеріалів апеляційної скарги ( а.с. 44). На фото в паспорті на ім'я ОСОБА_1 зображена та ж особа, яка зафіксована на відео з боді камер працівників поліції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Аналізуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Ковалюхи Василя Миколайовича.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Ковалюхі Василю Миколайовичупроцесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Ковалюхи Василя Миколайовича залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: