Іменем України
19 липня 2023 року
Київ
справа №280/1218/22
адміністративне провадження №К/990/20698/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Васильєвої І.А., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 280/1218/22 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2023 року (головуючий суддя - Чумак С. Ю., cудді: Чабаненко С. В., Юрко І. В.),
У січні 2022 року Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - позивач, ГУ ДПС), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просило стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з земельного податку з фізичних осіб в сумі 33691,86 грн.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 27 травня 2022 року позов задовольнив повністю.
Не погодившись з таким судовим рішенням, 27 лютого 2023 року ОСОБА_1 направила на адресу апеляційного суду апеляційну скаргу, однак, оскільки вона не містила підпису особи, яка її подає, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 березня 2023 року таку скаргу повернув.
15 березня 2023 року ОСОБА_1 повторно звернулася до суду з апеляційною скаргою (а.с.64-68).
Ухвалою від 20 березня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд витребував справу з суду першої інстанції, а ухвалою від 12 квітня 2023 року апеляційну скаргу залишив без руху (а.с. 77-78). Суд зазначив, що представник відповідача отримав копію оскарженого рішення суду першої інстанції 30 травня 2022 о 17:34, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 55), відповідно, звертаючись до суду з апеляційною скаргою лише 15 березня 2023 року, відповідач пропустив встановлений законом тридцятиденний строк. Суд, розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку, оскільки доводи відповідача про отримання копії судового рішення лише 23 лютого 2023 року спростовуються матеріалами справи. Апеляційний суд запропонував відповідачеві у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду від 12 квітня 2023 року подати заяву про поновлення строку, в якій вказати поважні підстави для його поновлення.
На виконання вимог цієї ухвали суду ОСОБА_1 звернулася із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, зазначала, що її представник отримав копію судового рішення 23 лютого 2023 року.
Оцінивши наведені у заяві причини пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки безпосередньо матеріалами справи підтверджується факт отримання представником відповідача електронного примірника рішення суду першої інстанції в електронний кабінет 30 травня 2022 року. Зазначені обставини стали підставою для постановлення ухвали від 22 травня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу повернути до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що довідка, яка наявна в матеріалах справи, про доставку судового рішення в електронний кабінет представника відповідача не є належним і допустимим доказом вручення судового рішення. Зазначає, що комп'ютерні мережи не завжди забезпечують фактичне отримання направленого повідомлення, водночас, судова система обладнана достатньою кількістю техніки, щоб надсилати паперові копії. У даному випадку, на переконання скаржника, факт направлення судового рішення в електронний кабінет не є тотожним факту його доставлення і отримання. Зауважує, що до апеляційної скарги було надано перелік справ в ЄСІТС, до яких отримав доступ адвокат, яких налічується рівно 15, і серед них справи №280/1218/22 відсутня. До апеляційної скарги також додано доказ того, що представник (адвокат) ніякими комп'ютерними мережами не користувався до червня 2022 року, про що свідчить довідка компанії-провайдера.
Ухвалою від 14 червня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою скаргою на підставі абзацу шостого частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів відповідача про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Від ГУ ДПС відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи та вимоги касаційної скарги в межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо скаржник не подав на вимогу суду заяву про поновлення строку та/або якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення такого, про що постановляється ухвала.
Зі змісту доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вбачається, що ключовим питанням під час касаційного перегляду є перевірка правильності визначення судом апеляційної інстанції дати отримання відповідачем копії рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року, як наслідок, наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення на підставі пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що електронний примірник рішення суду першої інстанції отримав представник відповідача в електронний кабінет 30 травня 2022 року. Натомість, відповідач заперечує факт отримання його представником копії судового рішення через підсистему «Електронний суд» і наполягає на тому, що днем вручення копії судового рішення є 23 лютого 2023 року - день отримання представником відповідача паперової копії судового рішення за відповідною заявою. Як наслідок, скаржник вважає, що звернення з апеляційною скаргою 15 березня 2023 року дає йому законні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно, вирішення ключового у цій справі питання пов'язане із функціонуванням окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) та процесуальними вимогами закону щодо належного вручення копії судового рішення, дата якого має істотне значення при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України.
Першочергово колегія суддів звертає увагу, що у цій справі під час її розгляду судом першої інстанції, інтереси відповідача представляли два представника: ОСОБА_2 (на підставі довіреності від 15 січня 2021 року, строк дії - до 15 січня 2026 року) і адвокат Яма Дмитро Миколайович (на підставі ордеру серії АР №1087499).
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною першою статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Водночас відповідно до частини другої цієї ж статті у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Статтею 59 КАС України визначено якими документами підтверджуються повноваження представників, зокрема: у випадку представництва інтересів фізичної особи не адвокатом - нотаріально посвідченою довіреністю фізичної особи, а у випадку представництва інтересів адвокатом - довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Ухвалою від 15 лютого 2022 року Запорізький окружний адміністративний суд відкрив спрощене позовне провадження у цій справі, визнавши, що ця справа є справою незначної складності відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України.
Оскільки предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу в сумі 33691,86 грн, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права при обранні форми адміністративного судочинства, а касаційна скарга не містить відповідних доводів.
В матеріалах справи на підтвердження повноважень представника ОСОБА_2 міститься завірена копія нотаріальної довіреності від 15 січня 2021 року, за змістом якої ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси, зокрема в адміністративних судах, по всіх питаннях, що стосуються захисту її законних інтересів, з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі одержувати копії судових рішень. Довіреність видана без права передоручення, строком на п'ять років і дійсна до 15 січня 2026 року (а. с. 29-30).
На підтвердження повноважень представника - адвоката Ями Д. М. міститься завірена копія Ордеру серії АР №1087499 від 06 квітня 2022 року, відповідно до якого Яма Дмитро Миколайович надає ОСОБА_1 правову допомогу у Запорізькому окружному адміністративному суді і Третьому апеляційному адміністративному суді на підставі Договору про надання правової допомоги №425-ц-2022 від 06 квітня 2022 року (а. с. 31). Наявний в матеріалах справи і сам Договір про надання правової допомоги №425-ц-2022 від 06 квітня 2022 року, за змістом якого адвокат зобов'язався здійснити представництво інтересів ОСОБА_1 та надати їй правову допомогу у справі №280/1218/22 (а. с. 32).
Таким чином, колегія суддів вважає, що як ОСОБА_2 , так і адвокат Яма Дмитро Миколайович є уповноваженими представниками ОСОБА_1, відповідно, згідно із частиною сьомою статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено одному із цих представників, вважається, що його вручено й особі, яку вони представляють - відповідачу ОСОБА_1 .
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що вони здебільшого побудовані на доведенні суду апеляційної інстанції факту не отримання копії рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року представником відповідача - адвокатом Ямою Д. М. Водночас згідно з матеріалами справи, у ній наявна довідка про доставлення електронного примірника зазначеного судового рішення в електронний кабінет іншого представника - ОСОБА_2
Таким чином, колегія суддів вважає, що питання наявності/відсутності у представника відповідача - адвоката Ями Д. М. електронного кабінету, а так само наявність/відсутність саме у нього доступу до електронної справи № 280/1218/22 не мають правового значення для вирішення цієї справи, оскільки виходять за межі встановлених у цій справі обставин і висновків апеляційного суду, які стали підставою для відмови у відкриття апеляційного провадження.
Повертаючись до ключового у цій справі питання, колегія суддів виходить з того, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постанові від 07 липня 2022 року у справі №120/4298/21-а, зазначав, що у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
Колегія суддів вважає недоречним посилання скаржника у касаційній скарзі на витяг із зазначеної постанови Верховного Суду, у якому міститься цитування частини одинадцятої статті 251 КАС України, оскільки це не змінює безпосередній висновок, викладений у ній, щодо застосування норм права.
У постанові від 03 липня 2023 року у справі № 480/805/21 Верховний Суд, проаналізувавши статтю 18 КАС України, пункти 15 і 17 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції, чинній з 26 травня 2021 року, норми Положення про ЄСІТС, зробив висновок, що діюче законодавство визначило вичерпний перелік осіб, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку, а щодо інших осіб встановлює, що така реєстрація здійснюється ними в добровільному порядку. У випадку, якщо фізична особа (учасник справи) в добровільному порядку пройшла процедуру реєстрації, яка здійснюється виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису такої особи та з внесенням адреси електронної пошти, остання вважається офіційною електронною адресою такої особи, а така фізична особа - користувачем ЄСІТС. Перевірка наявності в учасника справи зареєстрованого електронного кабінету здійснюється в автоматизованому порядку, і у випадку наявності такого, формування судового рішення в автоматизованій системі діловодства судів та направлення судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень супроводжується автоматичним направленням рішення суду до електронного кабінету.
У постанові від 07 лютого 2023 року у справі №340/9054/21 Верховний Суд зазначав, що суд використовує функціонал підсистеми "Електронний суд", зокрема щодо направлення і вручення судових рішень, через автоматизовану систему діловодства суду. Ці системи є нерозривно пов'язаними і функціонують в автоматичному порядку, однак, для забезпечення досягнення мети, з якою ЄСІТС було впроваджено у роботу суду, вагоме значення має правильність внесення ідентифікаційних даних особи до автоматизованої системи діловодства, коли такі вносяться працівником суду. З моменту початку функціонування ЄСІТС правильність оформлення електронних справ, зокрема, реєстраційних карток щодо учасників справи має важливе значення для коректного функціонування підсистеми "Електронний суд", відомості якої в подальшому можуть бути належними доказами подання документів до суду та/або їх отримання учасниками справи. Повідомлення про доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет суб'єкта владних повноважень є належним доказом його вручення, відповідно, підлягає долученню до матеріалів справи, які формуються в паперовому вигляді (у випадку розгляду справи в паперовій формі). Однак, якщо таке повідомлення не містить усіх відомостей щодо особи, якій було направлено електронний документ, зокрема, її ідентифікаційних даних, такі відомості, у випадку заперечення особою факту отримання документів через підсистему "Електронний суд", підлягають перевірці за допомогою автоматизованої системи діловодства суду шляхом витребування і дослідження електронних справ, що забезпечується функціоналом автоматизованої системи діловодства суду (КП "Діловодство спеціалізованого суду").
Здійснивши за допомогою функціоналу Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" витребування електронної справи, яка формувалася судом першої інстанції, встановлено, що у реєстраційну картку було внесено інформацію про представника відповідача - ОСОБА_2 , зокрема, його РНОКПП НОМЕР_1 . За змістом відомостей електронної справи, у вкладці «Статус доставки в ЕС» щодо рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року міститься відповідна відмітка про наявність у представника відповідача ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) Електронного кабінету, однак, відповідна відмітка щодо доставлення судового рішення в такий електронний кабінет відсутня. Водночас заповнена інформація «Дата встановлення статусу» - 30 травня 2022 року 17:34.
Разом з тим, у матеріалах справи наявна роздрукована Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою документ в електронному вигляді «Ст.243 - «РІШЕННЯ - задоволено (СПРОЩЕНЕ ПРОВАДЖЕННЯ)» від 27 травня 2022 року було надіслано одержувачу - представник відповідача ОСОБА_2 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 30 травня 2022 року о 17:34.
Враховуючи наявність таких суперечностей між наявною в матеріалах справи довідкою і відомостями, які містяться в Комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» щодо фактичної доставки в Електронний кабінет представника відповідача ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року у справі № 280/1218/22, Верховний Суд ухвалою від 05 липня 2023 року витребував відповідну інформацію у Державного підприємства «Центр судових сервісів».
У відповідь на зазначену ухвалу суду Державне підприємство «Центр судових сервісів» листом №728-2023 від 14 липня 2023 року повідомило, що відповідно до інформації, що міститься в базі даних підсистеми Електронний суд (далі - ЕС), кабінет користувача « ОСОБА_2 » було зареєстровано в підсистемі ЕС 28 червня 2022 року. Зареєстрованого кабінету користувача « ОСОБА_1 » - не зафіксовано. Підприємство роз'яснило, що основною умовою наявності справи в кабінеті користувача ЕС, направлення сповіщень до кабінету ЕС та повідомлень на електронну адресу учасника справи (сповіщень про надходження нових документів), є внесення відповідальним працівником суду інформації про ЄДРПОУ/РНОКПП учасника справи до автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС). По справі № 280/1218/22, яка перебувала в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду, внесено користувача « ОСОБА_2 » з РНОКПП « НОМЕР_1 ». Документ «Ст. 243 - "РІШЕННЯ - задоволено (СПРОЩЕНЕ ПРОВАДЖЕННЯ )"» (id НОМЕР_2) по справі № 280/1218/22, яка перебувала в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду, надійшов до бази даних ЕС 30 травня 2022 року. З 28 червня 2022 року (починаючи з дати реєстрації користувача) вказаний документ доступний в кабінеті користувача « ОСОБА_2 ». Підприємством забезпечено технічні умови відображення вказаного документу в кабінеті зареєстрованого користувача ЕС « ОСОБА_2 ».
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що днем вручення представникові відповідача рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року є 30 травня 2022 року, адже у ОСОБА_2 зареєстрований електронний кабінет лише 28 червня 2022 року. Відповідно, днем вручення зазначеного судового рішення є щонайменше 29 червня 2022 року.
Вирішуючи питання, чи вплинула така помилка суду апеляційної інстанції на правильність і законність його судового рішення, яке є предметом цього касаційного перегляду, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 350 КАС України не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційна скарга у цій справі подана 15 березня 2023 року, а тридцятиденний строк для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення, сплинув щонайменше 29 липня 2022 року.
Та обставина, що паперову копію судового рішення цей же представник отримав безпосередньо в суді першої інстанції 23 лютого 2023 року не може впливати на правила обчислення строку на апеляційне оскарження, адже такі не містять прив'язки до конкретного способу вручення/отримання копії судового рішення.
Оскільки заява про поновлення строку на апеляційне оскарження містила виключно посилання на неотримання судового рішення в електронний кабінет іншого представника - Ями Д. М., а також про отримання такого 23 лютого 2023 року, і ці ж самі доводи викладені в касаційній скарзі, колегія суддів не має підстав сумніватися, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку, як наслідок, наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2023 року слід залишити без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 280/1218/22 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва І.Л. Желтобрюх