20 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 449/10/23 пров. № А/857/7146/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
за участю секретаря судового засідання Носа С. П. Демчик Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перемишлянської міської ради на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 20 лютого 2023 року у справі № 449/10/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області про скасування постанови,
місце ухвалення судового рішення м.Перемишляни
Розгляд справи здійснено за правиламипозовного провадження в окремих категоріях судових справ
суддя у І інстанціїГуняк О.Я.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
ОСОБА_1 звернулася до Перемишлянського районного суду Львівської області з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області, в якому просила:
визнати протиправною та скасувати постанову №6/2022 від 27.12.2022 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області про притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 156 КУпАП.
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 20 лютого 2023 року позов задоволено.
Скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перемишлянської міської ради №6/2022 від 27.12.2022 р., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст. 156 КУпАП про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 6800 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №134237 від 07.12.2022 року, вбачається, що позивач відмовилась від підпису та отримання другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення, а до протоколу додано рапорт та пояснення. Зазначає, що з матеріалами адміністративної справи, 26.12.2022 р., ознайомився представник ОСОБА_1 - адвокат Тимошик Ігор Ярославович, що підтверджується його записом та підписом на його ж клопотанні від 20.12.2022 року, вх.№1129/03-20. Вважає, що твердження позивача про те, що їй ніби то не надавалась копія протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає дійсності, оскільки є відмітка в протоколі про її відмову. Наголошує, що позивачу роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.ст. 55,56,59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Зазначає, що у матеріалах справи міститься пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 від 07.12.2022 року, у якому надано детальні та обгрунтовані пояснення з приводу обставин справи. Щодо не зазначення у протоколі інформації про вилучення тютюнових виробів, то скаржник зазначає, що сигарети це матеріальна річ, які не являються безпосереднім об'єктом правопорушення, оскільки безпосередній об'єкт адміністративного правопорушення - це суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного права, яким завдано шкоди адміністративним правопорушенням. Крім цього апелянт звертає увагу на норми ст.251 КУпАП, де зазначено що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та ін.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи були повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у відповідності до вимог ст. 268 КАС України.
Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений засобами електронного зв'язку, що підтвердується наявними у матеріалах справи доказами.
Позивач повідомлена про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом надіслання повідомлень на її електронну пошту та на номер телефону, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
В судовому засіданні представник відповідача Боднар В.М. надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача Тимошик І.Я. в судовому засіданні надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких належних, достатніх і допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП за обставин, які вказані у постанові Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перемишлянської міської ради №6/2022від 27.12.2022р., немає і таких відповідачем не надано.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що із фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №134237 від 07.12.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12 год. 30 хв., перебуваючи на робочому місці, в магазині ФОП « ОСОБА_3 » в АДРЕСА_1 , здійснила продаж тютюнових виробів, а саме: сигарет марки «Compliment» червоного кольору вартістю 42 гривні неповнолітньому - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перемишлянської міської ради №6/2022 від 27.12.2022 р., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернулася до суду з цим позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Як передбачено частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У силу ст. ст. 245, 280 КУпАП орган чи посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи є доказами в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З аналізу наведених вище правових норм слідує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Тож необхідно з'ясувати, зокрема, чи було рішення відповідача (постанова адміністративної комісії) винесене у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури.
Відомості про вчинення адміністративного правопорушення зазначаються у складеному відповідною особою протоколі, при цьому вимоги до його змісту визначені нормами КУпАП.
Так, відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до п.15 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затв. наказом МВС України №1376 від 06.11.2015р., до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Предметом судового оскарження є постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перемишлянської міської ради № 6/2022 від 27.12.2022, згідно якої позивача ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 156 КУпАП.
Склад адміністративного правопорушення, визначеного ч.2 ст.156 КУпАП, передбачає порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі тютюновими виробами, зокрема, продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18-річного віку.
Зі змісту постанови № 6/2022 від 27.12.2022 вбачається, що адміністративною комісією про виконавчому комітеті Перемишлянської міської ради за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів, які направлялись з даним протоколом, встановлено, що 07.12.2022 о 12:30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці в магазині ФОП ОСОБА_4 , що в АДРЕСА_1 , здійснила продаж тютюнових виробів, а саме: сигарет марки «Compliment» червоного кольору вартістю 42 грн. 00 коп., неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушила ч.2 ст.156 КУпАП.
Аналіз складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №134237 від 07.12.2022 свідчить, що він складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, зокрема даний протокол не містить відомостей, щодо ідентифікаційних даних фіскального або товарного чеку, фіскального звіту або іншого документа згідно якого убачається реалізація позивачем вказаного у протоколі тютюнового виробу -(сигарет марки «Compliment» червного кольору). У протоколі відсутні також посилання на покази очевидців та докази фото- чи відеофіксації вчиненого порушення позивачем, крім письмових пояснень ОСОБА_2 . Колегія суддів наголошує, що названі докази є необхідними для встановлення факту реалізації продавцем ОСОБА_1 тютюнових виробів неповнолітній особі.
Стосовно ж відібраного працівником поліції письмового пояснення ОСОБА_2 , то з його змісту слідує, що особою яка відбирала такі пояснення не досліджувалося жодного офіційного документу особи, обумовленої особи (а зокрема паспорту, свідоцтва про народження) за яким можливо було ідентифікувати обумовлену особу та її вік.
Окрім того, як слідує із змісту пояснень йдучи дорогою ОСОБА_2 зупинили працівники поліції для з'ясування обставин з приводу наявних у нього тютюнових виробів, на що ОСОБА_2 повідомив про придбання їх у «зеленому магазині». З наведеного слідує, що обумовлена особа не вказала адреси магазину та його назви, а працівники поліції не були очевидцями події реалізації позивачем ОСОБА_2 тютюнових виробів. Надаючи такі пояснення ОСОБА_2 не володів доказами придбання тютюнових виробів саме у магазині, у якому позивач здійснює свою діяльність на посаді продавця. Працівниками жодних інших очевидців події реалізації саме позивачем ОСОБА_2 тютюнових виробів не було виявлено та не допитано. Фіскальні звіти магазину, у якому позивач здійснює діяльність на предмет реалізацію вказаного тютюнового виробу працівниками поліції не перевірено та не досліджено.
Позивач категорично заперечує обставин реалізації нею ОСОБА_2 тютюнових виробів.
За таких обставин мають місце лише пояснення двох осіб, одна з яких ОСОБА_2 який вказав на реалізацію тютюнових виробів у «зеленому магазині» «жінкою з темним волоссям віком приблизно 40 років» без зазначення її прізвища та імені та друга -позивач, яка заперечує таку реалізацію тютюнових виробів ОСОБА_2 .
При цьому колегія суддів звертає увагу, що працівниками поліції не було проведено заходів щодо впізнання ОСОБА_2 особи, яка здійснила йому продаж тютюнових виробів з метою її фактичної ідентифікації.
За таких обставин, працівниками поліції не було належним чином перевірено пояснення ОСОБА_2 та не було здобуто жодних належних доказів з приводу реалізації тютюнових виробів саме позивачем у даній справі.
Колегія суддів зазначає, що є неприпустимим звинувачення особи лише на підставі припущень та пояснень певної особи без належної їх перевірки, документування та підтвердження факту належними доказами, які підтверджують обумовлені пояснення ОСОБА_2 ..
Апеляційний суд також бере до уваги, що відповідачем не надано суду жодних доказів, з яких убачалось, що позивач в установленому порядку повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності, що в свою чергу вказує про наявність суттєвих порушень вимог КУпАП адміністративною комісією Перемишлянської міської ради при винесенні оскаржуваної постанови.
Згідно статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З оскаржуваної постанови не встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи мала можливість надати пояснення, подавати докази, користуватися юридичною допомогою адвоката.
Справа про адміністративне правопорушення розглядалася у відсутності ОСОБА_1 і даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в матеріалах справи немає.
При цьому, обов'язок доказування правомірності свого рішення відповідно до ст. 77 КАС України покладається на суб'єкта владних повноважень.
Наведені обставини свідчать про наявність суттєвих порушень вимог КУпАП, допущених адміністративною комісією Перемишлянської міської ради при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення органом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17.
Зважаючи на відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність події адміністративного правопорушення.
Постанова адміністративної комісії виконавчого комітету Перемишлянської міської ради винесена необґрунтовано, без дотримання принципу рівності перед законом, без врахування права особи на участь у прийнятті рішень, а тому вона є протиправною і підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Досліджуючи питання, яке стосуються розподілу судових витрат понесених у даній справі, колегією суддів установлено, що позивачем не понесено витрат по сплаті судового збору у суді апеляційної інстанції, а відтак підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перемишлянської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 20 лютого 2023 року у справі № 449/10/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос
Повне судове рішення складено 20 липня 2023 року