20 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/14145/22 пров. № А/857/3715/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 380/14145/22 (головуючий суддя Братичак У.В., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
12 жовтня 2022 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні періодів роботи з 01.01.2004 на посаді медсестри кабінету функціональної діагностики в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» до стажу у подвійному розмірі; зобов'язання відповідача у відповідності до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувати позивачу до стажу роботи в подвійному розмірі періоди роботи з 01.01.2004 на посаді медсестри кабінету функціональної діагностики в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня», а також провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 27.12.2019 їй призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Позивач звертає увагу, що при призначенні їй пенсії пенсійний орган невірно розрахував її страховий стаж. Так, періоди роботи позивача на посаді медичної сестри в інфекційній лікарні з 01.01.2004 мають бути зараховані у подвійному розмірі у відповідності до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII. Вважає такі дії відповідача щодо неврахування вказаного періоду роботи у подвійному розмірі до її страхового стажу протиправними.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування при призначенні з 27.12.2019 пенсії ОСОБА_1 до її страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 26.12.2019 (день, що передував даті призначення пенсії) на посаді медсестри кабінету функціональної діагностики в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період її роботи з 01.01.2004 по 26.12.2019 (день, що передував даті призначення пенсії) на посаді медсестри кабінету функціональної діагностики в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 та провести перерахунок і виплату пенсії з 27.12.2019, із урахуванням виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що пенсія ОСОБА_1 обчислюється при загальному страховому стажі 47 років 08 місяців 17 днів, в тому числі періоди роботи з 11.08.1986 по 09.10.1991 та з 01.04.1996 по 31.12.2003 зараховано в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII. Однак, з 01.01.2004 в ОСОБА_1 відсутнє право на обчислення стажу роботи у подвійному розмірі на посаді медсестри кабінету функціональної діагностики в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня», адже Закон України «Про пенсійне забезпечення» передбачає обчислення стажу роботи у подвійному розмірі лише до 01.01.2004.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 27.12.2019 їй призначена пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ОСОБА_1 з 01.04.1996 по даний час працює медичним працівником у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» повний робочий день, безпосередньо обслуговувала хворих інфекційної лікарні, що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідкою від 27.07.2022.
27.07.2022 ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду України зі скаргою, в якій просила зарахувати до її страхового стажу в подвійному розмірі періоди роботи у КНП ЛОР «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» з 01 квітня 1996 року по теперішній час та здійснити перерахунок і виплату розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 25.08.2022 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Зокрема, повідомило, що відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII обчислення стажу в подвійному розмірі передбачено лише до 01.01.2004.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частин першої-третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Пунктом 3 ст. 40 Закону №1058-IV передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Закон №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Положеннями статті 60 Закону №1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Прикінцевими положеннями Закону №1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Пенсійного Фонду України від 29.12.2005 №625/15-05/039-6 №10.01.09/2606 №16918/02-20 заклади охорони здоров'я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, положення Закону України №1788-ХІІ застосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Провівши системний аналіз вказаних норм, апеляційний суд дійшов висновку, що Закон України №1058-IV не передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону України №1788-ХІІ під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону України №1788-ХІІ є чинною на теперішній час.
Положення статті 24 Закону України №1058-IV також не скасовують та не зупиняють дію статті 60 Закону №1788-ХІІ.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 24 Закону №1058-IV та статті 60 Закону №1788-ХІІ викладена у постановах Верхового Суду від 04.12.2019 у справі №689/872/17 та від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, які, у силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для врахуванням.
Отже, робота у інфекційній лікарні на посаді медсестри кабінету функціональної діагностики дає право на зарахування стажу роботи у цьому закладі у подвійному розмірі.
Колегія суддів звертає увагу, що пенсійний орган не заперечує, а матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивач: з 01.04.1996 по даний час працює медичним працівником у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» повний робочий день, безпосередньо обслуговувала хворих інфекційної лікарні, що підтверджується записами трудової книжки та довідкою від 27.07.2022.
Як вірно вказано судом першої інстанції, стаж роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 необхідно рахувати у подвійному розмірі, так як у цей період позивач працювала в інфекційній лікарні.
За таких обставин апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 380/14145/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук