Справа № 580/118/23 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ТИМОШЕНКО
19 липня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум", про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -
Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум", в якому просило стягнути з відповідача на користь державного бюджету 116070,90 грн, згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін №22/9-22 від 30.06.2022.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум", посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, и у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
24 квітня 2023 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання доручення Прем'єр-міністра України № 11381/0/1-22 від 08.05.2022, на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області №593-ПО від 10.06.2022 у період з 13.06.2022 по 24.06.2022 позивачем проведено позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (код ЄДРПОУ 38305367) з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
За результатами перевірки складено акт №618/9-22 від 24.06.2022, в якому зазначено порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки.
Головним управлінням Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області прийнято рішення про застосування до ТОВ "Сокар Петролеум" адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 22/9-22 від 30.06.2022, а саме: про вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" в дохід державного бюджету необґрунтовано одержану виручку та штраф у сумі 116070,90 грн.
Оскільки штрафні санкції відповідач не сплатив, у позивача виникли підстави для їх стягнення в судовому порядку.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України від 21 червня 2012 року №5007-VI "Про ціни і ціноутворення" (далі - Закон України №5007-VI).
Частиною 1 ст.16 Закону України №5007-VI встановлено, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Відповідно до п.2 ст.16 Закону України №5007-VI повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон України №877-V) державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з абз.7 ч.1 ст.6 Закону України №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закон України №5007-VI державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.
Пунктом 3 ч.1 ст.5 Закону України №5007-VI передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері ціноутворення визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України №5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:
1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання:
фіксованих цін;
граничних цін;
граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);
граничних нормативів рентабельності;
розміру постачальницької винагороди;
розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Пунктом 414 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - постанова КМУ №1236) зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 №488 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" на час вчинення порушення, передбачено, установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі:
не більше 7 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива;
не більше 6,5 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних.
Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 пропроміле та бензинів автомобільних GASOLINE 10 пропроміле визначається Міністерством економіки на підставі розрахунків акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 та 0,745 кілограма на літр відповідно, витрат на зовнішнє логістичне забезпечення у сумі 80 доларів США/тонну та інших витрат, передбачених зовнішньоекономічним договором (контрактом) у сумі 150 доларів США/тонну, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подає щомісяця до 1, 11 і 21 числа Міністерству економіки зазначені розрахунки.
Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа.
Під час продажу (реалізації) "брендового преміального" дизельного палива та бензинів автомобільних, із покращеними показниками якості та позначення (маркування) яких включає певну торгову марку (товарний знак), розмір доплати не може перевищувати 5 відсотків до розміру роздрібних цін на відповідні види палива, визначені згідно з абзацами третім - п'ятим цього пункту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №341 "Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення" (далі - постанова КМУ №341) затверджено Порядок декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який визначає механізм декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, переліки яких затверджено постановою КМУ №341.
Пунктами 2, 3 вказаного вище Порядку передбачено, що декларуванню підлягає зміна роздрібних цін (з урахуванням податку на додану вартість) на кожний окремий вид товару незалежно від виду його упаковки (крім товарів, вид упаковки яких визначено у переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженому постановою КМУ №341), ваги (об'єму) одиниці товару, дозування, форми випуску та будь-яких інших ознак.
Декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється суб'єктом господарювання щодо об'єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни на товар, що реалізується таким об'єктом (закладом), порівняно з роздрібною ціною на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 341 або з попередньо задекларованою роздрібною ціною (крім випадків збільшення ціни внаслідок закінчення строку дії знижки або зменшення ціни):
на 15 відсотків і більше - за 30 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування;
на 10 відсотків і більше, але менше ніж 15 відсотків, - за 14 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування;
на 5 відсотків і більше, але менше ніж 10 відсотків, - за три дні до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування.
Відповідно до Переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №341 до таких товарів відноситься, зокрема, Бензин марки А-92, Бензин марки А-95, Дизельне пальне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2022 №594 "Про зупинення дії пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" зупинено дію пункту 41-4 постанови КМУ №1236 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 1, ст.14, №40, ст.2387, №46, ст.2848; 2022 р., №25, ст.1331, №28, ст.1533) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року №488.
На офіційному сайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/594-2022-%D0%BF#Text) зазначено, що набрання чинності вказаною постановою відбулось 20.05.2022.
Отже, на дату перевірки відповідача та здійснення ним реалізації вказаного у актах палива діяли норми пункту 414 постанови КМУ №1236, якою на період дії карантину установлено граничний рівень торговельної надбавки.
Тому, доводи відповідача щодо оприлюднення постанови КМУ від 17.05.2022 №594 19.05.2022 є не обгрунтованими.
Відповідно до ч.3 ст.20 Закону України №5007-VI порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, визначається Господарським кодексом України.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, серед яких і адміністративно- господарський штраф (статті 239 Господарського кодексу України).
Адміністративно-господарський штраф визначається законом як грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (ч.1 ст.241 Господарського кодексу України).
Частиною 2 ст.241 Господарського кодексу України передбачено, що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Пунктом 6 ч.1 ст.18 Закону України №5007-VI визначено, що уповноважені органи мають право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно з п.1 ч.1 ст.20 Закону України №5007-VI до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.
Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України №5007-VI суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету. Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб'єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам.
Згідно з ч.3 ст.12 Закону України №877-V у разі несплати суб'єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
Абзацом 6 п.9 ст.7 Закону України №877-V визначено, що розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
У статті 21 Закону України №877-V визначено, що суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).
Станом на момент вирішення справи судом першої інстанції, належних, достовірних та допустимих доказів скасування в судовому порядку рішень про накладення штрафу, на підставі яких заявлені позовні вимоги - відсутні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час проведення перевірки та у межах своїх повноважень, відповідно до вимог чинного, зафіксовані в акті перевірки №12 від 24.06.2022 та документально підтверджені обставини стали підставою для прийняття позивачем рішення №22/9-22 від 30.06.2022 про застосування адміністративно-господарських санкцій у загальній сумі 116070,90 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Суддя Файдюк В.В.