П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 521/10598/22
Головуючий в 1 інстанції: Мурзенко М.В..
Дата і місце ухвалення 16.05.2023 р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача -Шеметенко Л.П.
судді -Турецької І.О.
судді -Шевчук О.А.
за участю секретаря - Закуріної К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира роти 6-го батальйону 2-го полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Алімагомедова Абдулвагаба Алімагомедовича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до командира роти 6-го батальйону 2-го полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Алімагомедова А.А., в якому просив скасувати постанову серії ЕАР № 5623623 від 17.07.2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КАС України, а також визнати протиправними дії співробітника поліції, що виніс постанову та на розсуд суду зобов'язати відповідних осіб провести службове розслідування щодо ініціатора постанови ЕАР № 5623623 від 17.07.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на незаконність оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, та вказав на те, що 05.07.2022 року близько 21:15 год. йому зателефонувала невідома особа з вимогою з'явитись у дворі будинку за місцем його, ОСОБА_1 , реєстрації для складання постанови по справі про адміністративне правопорушення через порушення ним Правил дорожнього руху, на що останнім було повідомлено про те, що він не знаходиться за адресою місця реєстрації, має у власності автомобіль, який перебуває в іншому місці. Також позивач зазначив, що 17.07.2022 року о 09:02 год. йому знов зателефонувала та сама особа, що і 05.07.2022 року, та повідомила про необхідність з'явлення до Управління патрульної поліції для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Позивач вказав, що 17.07.2022 року о 09:30 год. він прибув за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 5, де дійсно відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього.
На думку позивача, при розгляді даної справи поліцейським були грубо порушені його права та не було належним чином встановлені всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, не було враховано, що він не був належним чином сповіщений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не знаходився у вказаний у постанові час та день за адресою, вказаною у постанові, не є власником автомобіля Subaru Libero, реєстраційний номер НОМЕР_1 (його власником є ОСОБА_2 ). Крім того, позивач посилався на те, що йому не було надано можливості реалізувати своє право скористатись правовою допомогою, не надано можливості ознайомитись з доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме з доказами відеофіксації та інше.
Позивач наполягає на тому, що ним не вчинялось жодне правопорушення, зокрема, і порушення правил дорожнього руху.
На думку позивача, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього здійснювався необ'єктивно, не всебічно, без повного з'ясування всіх обставин справи та упереджено.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив скасувати оскаржувану постанову від 17.07.2022 року.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.08.2022 року залучено до участі у справі співвідповідачів Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та Департамент патрульної поліції.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5623623 від 17.07.2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КпАП України, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору, просило скасувати рішення суду та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції вказує на те, що 01.07.2022 року за вх. № Ш-1932 на адресу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надійшла заява від громадянки ОСОБА_3 разом з фотознімками щодо систематичного порушення правил дорожнього руху України, а саме припаркований транспортний засіб номерний знак НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у спосіб, який суттєво створює перешкоду дорожньому руху та загрозу безпеці руху іншим учасникам дорожнього руху. У вказаній заяві заявниця просила вжити заходи реагування щодо усунення порушень та притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які порушують правила дорожнього руху України. 05.07.2022 року екіпаж патрульної поліції «ОКЕАН-251» знаходячись на службі під час патрулювання та нагляду за дорожнім рухом направився на адресу місця проживання гр. ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_1 , де було виявлено транспортний засіб SUBARU LIBERO номерний знак НОМЕР_1 білого кольору, який стоїть з порушенням правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), а саме пункт 15.10.д) стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.
Апелянт вказував на те, що під час спілкування з заявником та через бази МВС України було встановлено власника автомобіля SUBARU LIBERO номерний знак НОМЕР_1 білого кольору - ним виявився ОСОБА_1 . Також, на місці події від заявника було відібрано заяву від 05.07.2022 року, письмові пояснення та здійснено заміри припаркованого авто.
Також в апеляційній скарзі вказано про те, що зв'язавшись з ОСОБА_1 по мобільному телефону, останній повідомив, що не може з'явитися за вказаною адресою та усунути перешкоду, а саме переставити авто, який своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів та створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування, пішоходів із дитячими колясками, а також проїзду швидкої допомоги та транспорту ДСНС у випадку надзвичайної події.
Для забезпечення провадження у справі, встановлення всіх обставин та складання адміністративних матеріалів, інспектором Алімагомедовим А.А. було прийнято рішення перенести розгляд справи на іншу дату 17.07.2022 року.
Апелянт вказував на те, що 08.07.2022 року на адресу місця проживання позивача було направлено повідомлення про запрошення ОСОБА_1 17.07.2022 року о 10 год. 00 хв. до УПП в Одеській області ДПП для проведення розгляду адміністративної справи, а також неодноразово інформовано позивача через засоби соціальних мереж про запрошення до УПП в Одеській області ДПП щодо події, яка відбулась 05.07.2022 року.
Також апелянт зазначив, що 17.07.2022 року під час розгляду справи, позивача було ознайомлено з його правами згідно статті 268 КУпАП та статті 63 Конституції України.
На підставі заяви від ОСОБА_3 , фотознімків та відеозаписів з місця правопорушення, у відношенні ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5623623 від 17.07.2022 року. Апелянт вважає оскаржувану постанову правомірною та обґрунтованою, а тому не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для її скасування.
Апелянт звернув увагу апеляційного суду на те, що саме інспектор Алімагомедов А.А. 05.07.2022 року здійснював збирання доказів, опитував сусідів, встановлював факт вчинення адміністративного правопорушення, однак, у рішенні суду першої інстанції відсутні будь-які посилання на пояснення інспектора.
Також апелянт зазначив, що з відеозапису, наданого позивачем вбачається, що сусіди стверджують, що транспортний засіб SUBARU LIBERO номерний знак НОМЕР_1 знаходиться у користуванні гр. ОСОБА_1 і саме він припаркував вищезазначене авто, що заважає всім мешканцям дому, які проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, судом першої інстанції не було надано оцінки вказаному факту.
На думку апелянта, суд першої інстанції при розгляді справи не в повному обсязі дослідив наявні в матеріалах справи докази та не взяв до уваги усні пояснення свідка ОСОБА_4 , яка повідомила, що свідком факту керування та паркування гр. ОСОБА_1 транспортного засобу SUBARU LIBERO номерний знак НОМЕР_1 з порушенням правил зупинки/стоянки, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або загрозу безпеці руху, також є інші сусіди: сім'я ОСОБА_5 проживаючі за адресою: АДРЕСА_3 ; сім'я ОСОБА_6 проживаючі за адресою: АДРЕСА_4 , сім'я ОСОБА_7 проживаючі за адресою: АДРЕСА_5 , які можуть підтвердити причетність гр. ОСОБА_1 до паркування з порушенням ПДР України вищезазначеного авто.
З огляду на зазначене, апелянт вважає, що суд першої інстанції не повно з'ясував всі обставини в адміністративній справі, не надав оцінку всім аргументам учасників справи та наданим доказів, у зв'язку з чим безпідставно та помилково прийняв рішення про недоведеність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.06.2022 року гр. ОСОБА_3 було направлено до Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП заяву, яка була зареєстрована Управлінням 01.07.2022 року, в якій заявниця просила вжити заходи реагування щодо усунення порушень та притягнення до адміністративної відповідальності водіїв автомобілів з номерними знаками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , які порушують ПДР у частині стоянки/зупинки транспортних засобів, здійснення евакуації автомобілів, що перешкоджають організації дорожнього руху. До поданої заяви були додані матеріали фотофіксації.
В матеріалах справи також наявна заява ОСОБА_3 від 05.07.2022 року, адресована начальнику ВП № 3 ОРУП № 1 підполковнику поліції Володимиру Титомиру, в якій заявниця просила вжити заходи до ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_6 , який залишає свій автомобіль у дворі, тим самим заважаючи проходу у дворі та спец. службам.
05.07.2022 року поліцейським Управління патрульної поліції Одеської області сержантом поліції Каравановою Н.А. були відібрані пояснення у ОСОБА_3 , відповідно до яких остання пояснила, що за адресою: АДРЕСА_6 проживає ОСОБА_1 , який залишив свій автомобіль д.н.з. НОМЕР_1 у дворі, чим заважає переміщенню по двору та до двору не можуть пройти навіть спецслужби. ОСОБА_3 у своїх поясненнях вказала, що машина з двору не виїжджає, але завжди позивач заводить її, чим викликає витік неприємного запаху та шкідливих речовин до її квартири.
Відповідно до повідомлення від 08.07.2022 року № 7568/41/13-22, наявного в матеріалах справи, ОСОБА_1 було запрошено прибути до Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП 17.07.2022 року о 10 год. 00 хв. для встановлення обставин адміністративного правопорушення, що мало місце 05.07.2022 року о 22 год. 16 хв. за місцезнаходженням: м. Одеса, вул. Мельницька, 16, а саме, за порушення, передбачене п. 15.10 «в» та ч. 3 ст. 122 КУпАП.
17.07.2022 року командиром роти 6-го батальйону 2-го полку УПП в Одеській області ДПП, ст. лейтенантом поліції Алімагомедовим А.А. було винесено постанову серії ЕАР № 5623623 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме за порушення п. 15.10 «д» ПДР України, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 05.07.2022 року о 22 год 16 хв. у м. Одесі по вул. Мельницька, 16, здійснив стоянку автомобіля SUBARU LIBERO номерний знак НОМЕР_1 у місці, де транспортний засіб, що стоїть, робить неможливим рух інших транспортних засобів та створює перешкоду для руху пішоходів, чим порушив п. 15.10 «д» ПДР.
До постанови додано: пояснення заявника, пояснення ОСОБА_1 , заява, повідомлення про запрошення, фіксація на портативний відеореєстратор 473744 від 17.07.2022 року, та 474573, 474562 від 05.07.2022 року.
При цьому, в оскаржуваній постанові зазначено, що власником транспортного засобу SUBARU LIBERO, номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 . Про вказані обставини посадовій особі УПП в Одеській області повідомляв Макаров К.С. при розгляді справи про адміністративне правопорушення, та цей факт визнано і самим командиром роти 6-го батальйону 2-го полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Алімагомедовим А.А. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , що підтверджується наданими відповідачем до суду відеозаписами.
Не погоджуючись з вказаною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, позивач оскаржив її до суду першої інстанції.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова була винесена за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, що у їх сукупності поза розумним сумнівом вказували б на вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із чим вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
В свою чергу суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій командира роти 6-го батальйону 2-го полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Алімагомедова А.А., який прийняв оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, а також в частині зобов'язання відповідних осіб провести службове розслідування щодо ініціатора постанови ЕАР №и 5623623 від 17.07.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п.8 ч.1 ст.23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
У статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, які справи про адміністративні правопорушення розглядають органи Національної поліції. До таких справ віднесено, зокрема, справи про правопорушення, відповідальність за які передбачена частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.3 ст.122 КУпАП, інспектори відповідного органу діють не як самостійні суб'єкти владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР), порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил).
В ході розгляду даної справи встановлено, що відповідачем було винесено відносно ОСОБА_1 постанову по справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із порушенням ним п. 15.10 «д» ПДР України, відповідно до якого стоянка забороняється: у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.
Згідно ч. 3 ст. 122 КУпАП, зокрема, порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно Примітки до цієї статті, суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Таким чином, суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.
Відповідно до ст. 142 КУпАП, адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу.
Приміткою до цієї статті визначено, що режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, особливості розгляду справ, зокрема, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2798 цього Кодексу.
Статтею 2791 КУпАП визначено що, у разі якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки) зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Крім того, згідно зі ст. 283 КУпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення, зокрема, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
В даному випадку з наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі і постанови про накладення адміністративного стягнення, вбачається, що порушення правил стоянки, за яке позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності не було зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), і посадовою особою Управління патрульної поліції в Одеській області не здійснювався розгляд справи про порушення правил стоянки транспортного засобу, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
За таких обставин, в даному випадку суб'єктом правопорушення за частиною 3 статті 122 КУпАП може були лише особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення.
Згідно частин 1-2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак в даному випадку, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачами у справі не надано жодних доказів у підтвердження вчинення саме ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Як встановлено в ході розгляду справи, прибувши, за заявою гр. ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , екіпаж патрульної поліції виявив транспортний засіб SUBARU LIBERO, номерний знак НОМЕР_1 , розміщений, як зазначає відповідач, з порушенням правил стоянки. При цьому, водія транспортного засобу при виїзді на місце вчинення правопорушення екіпажом патрульної поліції виявлено не було.
У судовому засіданні суду першої інстанції командир роти 6-го батальйону 2-го полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Алімагомедов А.А. пояснив, що особу порушника ним встановлено після опитування самої заявниці ОСОБА_3 , а також інших осіб (сусідів заявниці), які знаходились у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому доказів опитування осіб за вказаною адресою, а також відомостей про опитуваних осіб відповідачем до суду не надано.
В свою чергу, допитана судом першої інстанції в якості свідка гр. ОСОБА_3 пояснила, що у день прибуття екіпажу патрульної поліції за зазначеною вище адресою, а саме, 05.07.2022 року вона знаходилась на роботі та особисто не бачила, що транспортний засіб SUBARU LIBERO, номерний знак НОМЕР_1 , був припаркований саме ОСОБА_1 . Як зазначив свідок, про вказані обставини їй за телефоном повідомив сусід.
Також свідок наполягала на тому, що більше п'ятнадцяти років вказаним транспортним засобом керує саме ОСОБА_1 , а тому інша особа не могла здійснити розглядуване адміністративне правопорушення.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними, згідно ст. 73 КАС України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 76 КАС України).
Стаття 62 Конституції України передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В даному випадку належних та достатніх доказів вчинення саме ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП, відповідачами до суду не надано, а висновки посадової особи Управління патрульної поліції щодо вини позивача у вчиненні вказаного правопорушення фактично ґрунтуються на припущеннях, що є недопустимим та не можуть бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5623623 від 17.07.2022 року, а також закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В свою чергу, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивача про визнання протиправними дій командира роти 6-го батальйону 2-го полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Алімагомедова А.А. по винесенню постанови по справі про адміністративне правопорушення, з огляду на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, на виконання яких він наділений владними повноваженнями.
Слід зазначити, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Дії по розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також дії по складанню постанови по справі про адміністративне правопорушення самостійно не породжують обов'язкових юридичних наслідків, а тому не можуть бути самостійно оскаржені, враховуючи що вони є реалізованими та за їх наслідками прийнято постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення стягнення, яка і установлює відповідальність для позивача, та відповідно є актом індивідуальної дії у розумінні положень КАС України.
З огляду на викладене, належним способом захисту порушеного права у випадку встановлення відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке її притягнуто до адміністративної відповідальності, є саме визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а не визнання протиправними дій посадової особи патрульної поліції щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення чи складання такої постанови, оскільки саме постанова породжує для позивача негативні правові наслідки.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідних осіб провести службове розслідування щодо ініціатора постанови ЕАР № 5623623 від 17.07.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції також вірно відмовив у їх задоволенні, з огляду на те, що питання правомірності дій чи бездіяльності посадових осіб з приводу призначення та проведення службового розслідування відносно певної особи не є предметом розгляду даної справи, і в рамках цієї справи судом не досліджується питання щодо наявності чи відсутності підстав для проведення службового розслідування. Предметом спору в даній справі є саме правомірність прийнятої постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а тому підстави для задоволення вимог позивача в цій частині відсутні.
Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 травня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 20.07.2023 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: І.О. Турецька
Суддя: О.А. Шевчук