20 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/8243/23
Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та стягнення шкоди, завданої державі, -
У квітні 2023 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати дії ОСОБА_1 протиправними, щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по фінансовій службі на загальну суму 9537,86грн.;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду в розмірі 9537,86 грн., яка встановлена службовим розслідуванням, за результатом якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2020 року №2664;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 2684грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків.
В ухвалі зазначено, що разом з позовною заявою позивачем подані заява про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду з позовною заявою та клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави, наведені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, є неповажними для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, а подана позивачем заява про поновлення строку не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- заяви про поновлення строку звернення до суду із наведенням поважних причин, відмінних від тих, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду, що надана позивачем разом із позовною заявою.
02.05.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків адміністративного позову, в додатки до якої надано докази надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками та заява про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду з позовною заявою (вих.№0666/35/2183/п від 02.05.2023 року).
У заяві про поновлення пропущеного процесуального строку представник позивача вказує, що особовий склад та представники юридичної служби військової частини НОМЕР_1 постійно залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях внаслідок чого із об'єктивних причин не було можливості належним чином організовувати позовну роботу в інтересах військової частини НОМЕР_1 в у строки, визначені КАС України, перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог. Також, однією із причин пропуску строку звернення до суду є неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 своїх функціональних обов'язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2021 року №1092, виданого за результатами проведеного службового розслідування. Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVІD-19).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від 02.05.2023 року (вих.№0666/35/2183п від 02.05.2023 року) про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду - відмовлено. Адміністративну позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та стягнення шкоди, завданої державі - повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, повернути справу на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду. Доводами апеляційної скарги зазначено, що особовий склад та представники юридичної служби військової частини НОМЕР_1 постійно залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, внаслідок чого не було із об'єктивних причин можливості належним чином організовувати позовну роботу в інтересах військової частини НОМЕР_1 у строки, визначені КАС України, перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог. Також, апелянт вказує, що однією із причин пропуску строку звернення до суду є неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 своїх функціональних обов'язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2021 року № 1092, виданого за результатами - проведеного службового розслідування.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачами до суду не надано.
Відповідно до ч.2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з п.3 ч.1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду та повернення позивачеві позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) пропустила строк звернення до суду. При цьому, позивачем на виконання ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху не викладено підстав та не надано доказів поважності причин пропуску.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.1, п.2, п. 7 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абз.2 ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на думку колегії суддів, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною другою якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Як вбачається з адміністративного позову, під час проходження військової служби відповідач отримав переплату належного йому грошового забезпечення, чим завдав державі в особі військової частини НОМЕР_1 майнову шкоду в розмірі 9537 грн. 86 коп. Даний факт було встановлено службовим розслідуванням, за результатами якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2020 року № 2664.
Таким чином, підстави, що дають суб'єкту владних повноважень право на звернення до адміністративного суду виникли 25.12.2020 року.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 14.04.2023 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
Відтак, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з даним позовом, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
В обґрунтування пропущеного строку звернення до суду з позовом позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку зазначено, що особовий склад та представники юридичної служби військової частини НОМЕР_1 постійно залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях, внаслідок чого не було з об'єктивних причин не було можливості належним чином організувати позовну роботу в інтересах військової частини НОМЕР_1 в строки, визначені КАС України, перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог.
Крім того, зазначено, що однією з причин пропуску строку звернення до суду є неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 своїх функціональних обов'язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи.
Також, в заяві про поновлення пропущеного строку позивачем зазначено, що Урядом продовжено строк дії карантину через COVID-19 до 30 квітня 2023 року, а тому, з урахуванням пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України, строки, визначені КАС України, автоматично продовжено до 30 квітня 2023 року.
Оцінюючи вищенаведені доводи, колегія суддів зазначає, що строк на звернення до суду з позовом закінчився ще до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, а тому посилання позивача на воєнний стан як на підставу пропуску строку є необґрунтованою.
Крім того, судова колегія зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами, апеляційними та касаційними скаргами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Таким чином, поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлена саме обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 року у справі №990/115/22.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не зазначає конкретних обставин, що були зумовлені карантинними обмеженнями та завадили йому звернутися у зв'язку саме з ними до суду з позовом.
При цьому залучення особового складу та юридичної служби Військової частини НОМЕР_1 для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони та посилання позивача на неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби позивача своїх функціональних обов'язків не є поважними причинами для поновлення строку для звернення до суду з позовом, оскільки, серед іншого, обумовлені недбалістю позивача та не є такими, що мають індивідуальний характер порівняно з іншими суб'єктами владних повноважень.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що жодних належних та допустимих доказів, щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б не залежали б від волі позивача та завадили своєчасно звернутись із зазначеними позовними вимогами, із змісту заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, поданої позивачем на виконання ухвали суду від 19.04.2023р., не вбачається, а судом не встановлено.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик