Постанова від 20.07.2023 по справі 520/11829/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 р. Справа № 520/11829/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: П'янової Я.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023, головуючий суддя І інстанції: Мар'єнко Л.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.03.23 по справі № 520/11829/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Відділу обслуговування громадян №4 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №963020121839 від 17.11.2022 щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 10 листопада 2022 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/14348/19 від 31.01.2020 слід проводити виплати пенсії в повному обсязі за вислугу років 90 відсотків від розміру заробітної плати та проводити перерахунки пенсії з дати звернення за перерахунком. Згідно ст.81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ з 01 січня 2022 року підвищено посадові оклади керівника окружної прокуратури у відповідності до довідки, наданої Чернігівською обласною прокуратурою від 27.01.2022 року №21-9, де розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за нормами, чинними на 01.01.2022 за відповідною (прирівняною) посадою прокурора району, становить: (на день звільнення/призначення пенсії) - 87500,00 грн без зменшення або ділення на загальну вказану в довідці про грошове забезпечення, без обмежень максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, без її оподаткування та нарахування військового збору та проводити виплати перерахованої пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру пенсії і повному обсязі та без обмежень. У разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити перерахунок пенсії та її виплатити, з урахуванням виплачених сум, але не більш як за 12 місяців, тобто з моменту звернення про перера хунок пенсії до Головного у правління пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції задовольнити його скаргу та скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 р. по справі №520/11829/22, яким у задоволенні його адміністративного позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено. Прохав ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає положенням Конституції України, діючому законодавству та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зазначає. Що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до вимог ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ у розмірі 90% заробітної плати.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2020 у справі №520/14348/19 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Визнано протиправним та скасовано рішення Відділу з питань виплати пенсій №8 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963020121839 від 17.12.2019 року щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.10.2017 року перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції станом на час призначення пенсії) з розрахунку 90 відсотків суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка визначена у висновку судової економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С.Бокаріуса №24152 від 05.12.2019 року та складає 62180 (шістдесят дві тисячі сто вісімдесят) грн 66 коп, без обмежень її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

Згідно інформації з програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)", рішення суду набрало законної сили 03.03.2020.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 у справі №520/14348/19 роз'яснено рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/14348/19 від 31.01.2020 таким чином, що при його виконанні слід проводити виплати пенсії в повному обсязі за вислугу років 90 відсотків від розміру заробітної плати та проводити перерахунки пенсії з дати звернення за перерахунком. Згідно ст.81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VIІ з 01 січня 2022 року підвищено посадові оклади керівника окружної прокуратури у відповідності до довідки, наданої Чернігівською обласною прокуратурою від 27.01.2022 року №21-9, де розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.01.2022 за відповідною (прирівняною) посадою прокурора району, становить: (на день звільнення/призначення пенсії) - 87500.00 грн. без зменшення або ділення на загальну вказану в довідці про грошове забезпечення, без обмежень максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, без її оподаткування та нарахування військового збору та проводити виплати перерахованої пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру пенсії і повному обсязі та без обмежень. У разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити перерахунок пенсії та ї виплатити, з урахуванням виплачених сум, але не більш як за 12 місяців, тобто з моменту зверненні про перерахунок пенсії до Головного у правління пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою №578 від 10.11.2022 про перерахунок пенсії, призначеної згідно Закону України "Про прокуратуру", надавши довідку від 27.01.2022 №21-9 про зміну розміру заробітної плати (грошового забезпечення), яка видана Чернігівською обласною прокуратурою.

Судом встановлено, що заяву позивача опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 "Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961 та розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.11.2022 №963020121839 ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії. В якості підстав для відмови відповідачем зазначено, що згідно статті 86 Закону України “Про прокуратуру” та пункту 13-2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах Закону України "Про прокуратуру" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється у розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної)заробітної плати та не може перевищувати розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VІ) максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до пункту 13-2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII), максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 01.07.2022 року цей розмір становить 20270 грн. За матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 станом на 10.11.2022 розмір пенсії становить 57099,79 (90% від заробітної плати 62180,66 грн).

Отже, відповідачем було прийнято рішення №963020121839 від 17.11.2022 про відмову у проведенні позивачу перерахунку згідно довідки від 27.01.2022 №21-9, у зв'язку з недоцільністю.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, вважаючи його незаконним та безпідставним, а свої конституційні права на достатнє пенсійне забезпечення порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.11.2011 № 3668-VI у ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII у ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у ч.ч.2,5 цифри « 80» замінено цифрами « 70».

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII у ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ у ч.ч.2,4 цифри « 70» замінено цифрами « 60».

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.

Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.

Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 N 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.

Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.

Отже, Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 сформовано правовий висновок, згідно з яким до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ у частині перерахунку пенсії втратила чинність.

Матеріалами справи підтверджено, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ у частині перерахунку пенсії втратила чинність.

Отже, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, за змістом яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, що і було зроблено першим відповідачем у цій справі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, оскільки вони є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Наведений висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позицій Верховного Суду, викладеній в постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20, в якій суд касаційної інстанції відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 26.01.2023 у справі № 580/5427/21.

З приводу застосування при перерахунку пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону № 1789-XII, обмеження десятьма прожитковими мінімумами, колегія суддів зазначає наступне.

Так, за змістом статті 2 Закону № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.

При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.

З наведеного слідує, що положення пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.

Закон № 1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Отже, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.

Слід зазначити, що пункт 2 розділу II Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.

Судовим розглядом встановлено, що станом на 10.11.2022 склав 57099,79 грн. (90% від заробітної плати 62180,66 грн), при здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки Чернігівської обласної прокуратури від 27.01.2022 №21-9, розмір пенсії позивача складатиме 52500 грн. (60% від заробітної плати 87500 грн).

Оскільки внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищить максимальний, колегія суддів приходить до висновку, що на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами.

Вищенаведений висновок суду апеляційної інстанції повністю відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.12.2021 у справі №580/5962/20, від 14.11.2022 № 540/1351/21.

З огляду на викладене, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, та в свою чергу відмови в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року по справі № 520/11829/22 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 520/11829/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді Я.В. П'янова О.В. Присяжнюк

Попередній документ
112324373
Наступний документ
112324375
Інформація про рішення:
№ рішення: 112324374
№ справи: 520/11829/22
Дата рішення: 20.07.2023
Дата публікації: 24.07.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (20.07.2023)
Дата надходження: 20.12.2022
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.