20 липня 2023 р. Справа № 520/26872/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2023, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі №520/26872/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через свого представника Вітер Наталію Вікторівну, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 24.10.2016 про скасування рішення ГУ МВС України і Харківській області від 03.07.2006 про набуття громадянства Україні громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати відповідача видалити з інформаційної системи підсистеми ФМ «Недійсні документи» ЄІАС УМП ДМС України інформацію (відомості) про недійсність паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Київським РВ ГУ МВС України в Харківський області 08.08.2006 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, адміністративну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 по справі №520/26872/21 не погоджується. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при неправильному з'ясуванні всіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків суду. Зазначає, що 15.12.2021 представник ОСОБА_1 - Адвокат Вітер Наталія Вікторівна, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області. Після відкриття провадження по справі № 520/26872/21 за правилами загального провадження, 11.02.2022 представником позивача від відповідача отримано відзив на адміністративний позов, однак Харківським окружним адміністративним судом в порушенні ч. 3 ст. 163 КАС України не було встановлено строк подання відповіді на відзив, який би дав змогу позивачу підготувати свої пояснення, міркування та аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті, а тому, на думку представника позивача, вказане є порушенням судом норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Також, зазначає, що після введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану з наступними продовженнями строку дії воєнного стану, представник позивача залишила територію України та як учасник судових процесів не мала змогу подати заяву про відкладення розгляду справи. Посилається на приписи ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України. Судом Атакішиєву, як учаснику судового процесу у якості позивача, у порядку встановленому чинним законодавством, не направлялися та не отримувалися останнім судові повістки про виклик до суду та рішення суду першої інстанції за адресою: АДРЕСА_1 , яка була визначена адвокатом заявами до суду для надіслання та отримання поштової кореспонденції.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на безпідставність доводів скарги та відповідно законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, прохав відмовити у повному обсязі в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 року залишити без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та у разі, зокрема, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Оскільки сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Постановляючи спірну ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з приписів ст. 240 КАС України, а саме суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (ч. 2 ст.2 05 КАС України).
Частиною 5 ст. 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе за таких умов:
а) повідомлення позивача належним чином про судовий розгляд;
б) відсутність поважних причин неприбуття позивача або відсутність інформації про такі причини;
в) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2021 по справі № 682/210/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Загальнообов'язкові процесуальні правила, визначені в статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Законодавче формулювання частини п'ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Наведена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 9901/949/18.
Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 1 ч. 4 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Наведена правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21.
Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 відкрито провадження у цій справі за правилами загального провадження. Призначено підготовче судове засідання на 31.01.2022.
У призначену до розгляду справи дату (31.01.2022), сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, не з'явились. Заяв чи клопотань про розгляд справи за їхньої відсутності не надали, будь-яких даних про неможливість прибуття у судове засідання суду також не надано. Розгляд справи перенесено на 14.02.2022.
У призначену до розгляду справи дату (14.02.2022) сторони прибули. Протокольною ухвалою суду оголошено перерву, наступне підготовче судове засідання призначено на 01.03.2022.
У призначену до розгляду справи дату (01.03.2022) сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, не з'явились у зв'язку з початком повномасштабної агресії російської федерації проти України.
Судом першої інстанції 27.10.2022 повідомлено сторін про продовження слухання справи та направлено судові повістки про виклик до суду на 10.11.2022.
У призначену до розгляду справи дату (10.11.2022), сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, не з'явились. Заяв чи клопотань про розгляд справи за їхньої відсутності не надали, будь-яких даних про неможливість прибуття у судове засідання суду також не надано. Розгляд справи перенесено на 25.11.2022.
У призначену до розгляду справи дату (25.11.2022), сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, не з'явились. Заяв чи клопотань про розгляд справи за їхньої відсутності не надали, будь-яких даних про неможливість прибуття у судове засідання суду також не надано. Розгляд справи перенесено на 08.12.2022.
У призначену до розгляду справи дату (08.12.2022), сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, не з'явились. Заяв чи клопотань про розгляд справи за їхньої відсутності не надали, будь-яких даних про неможливість прибуття у судове засідання суду також не надано. Розгляд справи перенесено на 13.01.2022.
У призначену до розгляду справи дату (13.01.2022), сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, не з'явились. Заяв чи клопотань про розгляд справи за їхньої відсутності не надали, будь-яких даних про неможливість прибуття у судове засідання суду також не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана представником ОСОБА_1 - Адвокатом Вітер Наталією Вікторівною.
Колегія суддів звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується обставини стосовно вимог сторони в адміністративному процесі (позивача), направлення кореспонденції саме представнику позивача за адресою для кореспонденції: АДРЕСА_2 (а.с. 1, 10, 11).
Також, згідно з ч.7, 8 ст. 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За правилами частини 8 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Розділ ІХ Положення визначає, що обмін електронними документами між судом, органами системи правосуддя, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду.
Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді має здійснюватися з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Судова колегія зазначає, що представник позивача про дату, час і місце проведення засідань: 31.01.2022, 14.02.2022, 01.03.2022, 10.11.2022, 25.11.2022, 08.12.2022, 13.01.2022 повідомлений належним чином (а.с. 89, 90, 92, 93, 97, 99. 103).
Частиною п'ятою ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ухвали суду та повістки про виклик були направлені на електронну адресу представника позивача, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) - "Електронний суд» (а.с. 93, 97, 99. 103).
Частиною п'ятою ст. 205 КАС України передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Вищевказані норми спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Відповідно до ч. 2 та п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Колегія суддів звертає увагу, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Судова колегія зазначає, що представником позивача, будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце проведення засідань: 31.01.2022, 14.02.2022, 01.03.2022, 10.11.2022, 25.11.2022, 08.12.2022, 13.01.2022, до суду першої інстанції клопотання/заяви про проведення призначених судових засідань за відсутності сторони позивача не подавались, матеріали справи не містять.
Отже, на виклик суду першої інстанції та отримання судових повісток сторона позивача не відреагувала відповідними клопотаннями щодо розгляду справи за її відсутності, у відповідності до норми ст. 44 КАС України.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Разом з тим, зі змісту оскаржуваної ухвала суду першої інстанції встановлено, що провадження в цій адміністративній справі відкрито за правилами загального позовного провадження, сторона позивача була обізнана про визнання судом обов'язковою явки позивача, а отже неявка представника позивача перешкоджала розгляду справи по суті.
Водночас, вимог про наполягання відповідачем на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів, що є обов'язковою умовою, передбаченою ч. 5 ст. 205, п. 1 ч. 4 ст. 240 КАС України, не заявлено, доказів звернення відповідачем з відповідними заявами/клопотаннями матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги про неможливість отримати за адресою: АДРЕСА_2 , яка була визначена адвокатом поштову кореспонденцію про дату, час і місце проведення засідань: 01.03.2022, 10.11.2022, 25.11.2022, 08.12.2022, 13.01.2022 є безпідставними, оскільки ухвали суду першої інстанції та повістки про виклик були направлені на електронну адресу представника позивача, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) - "Електронний суд», що передбачено вимогами ч.ч. 5, 6 ст. 18 КАС України, а отже представник позивача - адвокат Вітер Н.В. вважається повідомлений належним чином.
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції ч. 3 ст. 163 КАС України щодо не встановлення судом строку позивачу на подання відповіді на відзив, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали, судова колегія відхиляє, оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи за правилами загального позовного провадження не вирішувалось питання надання строку позивачу на подання відповіді на відзив, клопотань від позивача про надання такого строку до суду не надходило, матеріали справи не містять, а обов'язок суду зазначати строк для подання відповіді на відзив, передбачено п. 9 ч. 9 ст. 171 КАС України, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом першої інстанції представника позивача про призначення судових засідань на 01.03.2022, 10.11.2022, 25.11.2022, 08.12.2022, 13.01.2022, повторне після відкладення судового засідання неприбуття його в судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на те, що відповідач на розгляді справи по суті не наполягає, суд першої інстанції дійшов вірного висновку дійшов висновку про можливість застосування визначеного пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача у засідання - залишення позову без розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм процесуального права.
Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнято ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 по справі №520/26872/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк