20 липня 2023 р. Справа № 520/906/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського Національного університету внутрішніх справ на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., м. Харків, повний текст складено 19.01.23 по справі № 520/906/23
за позовом Харківського Національного університету внутрішніх справ
до ОСОБА_1
про стягнення суми,
Харківський Національний університет внутрішніх справ звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA418201720313271001201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 35 555 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) 15 коп.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 по справі № 520/906/22 позовну заяву повернуто позивачу.
Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківського Національного університету внутрішніх справ на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 по справі № 520/906/23 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява Харківського Національного університету внутрішніх справ подана представником позивача Лисяк Яною Едуардівною через її електронний кабінет, яка містить її електронний цифровий підпис як представника позивача.
До позовної заяви додано електронне доручення - довіреність у порядку передоручення від 12.10.2022, згідно з якою ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), на підставі Витягу з ЄДР від 07.12.21 щодо Харківського Національного університету внутрішніх справ (ЄДРПОУ - 08571096), уповноважує в порядку передоручення, Лисяк Яну Едуардівну (РНОКПП - НОМЕР_2 ) представляти інтереси Харківського Національного університету внутрішніх справ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Судом першої інстанції зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та відповідно до витягу з реєстру у пункті "відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" зазначено Сокуренко Валерій Васильович (згідно до статуту) - керівник та Моргунов Олександр Анатолійович (Повноваження: Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо) - представник.
Суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку електронне доручення сформоване через електронний кабінет представника позивача - Лисяк Я.Е., а отже електронне доручення - довіреність у порядку передоручення від 12.10.2022 сформована через електронний кабінет не тієї особи, від імені якої подається процесуальний документ, що унеможливлює його прийняття судом як документу, який містить відповідний електронний цифровий підпис особи, від імені якої подається позовна заява.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подане до позовної заяви електронне доручення від 12.10.2022 не є належним документом, що підтверджує право Лисяк Я.Е. як особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення таких дій від імені та в інтересах позивача у даній справі. Також суд вказав, що іншого документа, який би уповноважував ОСОБА_3 від імені Харківського Національного університету внутрішніх справ в порядку самопредставництва вчиняти процесуальні дії, зокрема підписувати та подавати позовну заяву, матеріали справи не містять, витяг з ЄДР також цієї інформації не містить, а тому є підстави для повернення позовної заяви у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 7 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
26 листопада 2010 року Рада суддів України рішенням № 30 затвердила Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення про АСДС).
02 березня 2018 року Рада суддів України рішенням №17 відповідно до пункту 9 § 2 Прикінцевих положень Розділу VII Перехідних положень Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” внесла зміни до Положення про АСДС шляхом викладення його у новій редакції (далі - рішення РСУ № 17).
Відповідно до пункту 2 рішення РСУ № 17 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України № 16 від 12 квітня 2018 року) встановлено, що Положення про АСДС у редакції, затвердженій рішенням РСУ № 17, набирає чинності у наступному порядку:
2.1. пункт 21 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", Розділ Х "Протоколи" (крім пунктів 12, 15), пункти 3 - 6 Розділу VII "Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями" - з 15 березня 2018 року;
2.2. Для судів, підключених до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов'язковим для його роботи:
- Розділи VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", IХ "Автоматичне визначення присяжних", Розділ Х "Протоколи" (у повному обсязі) - з наступного дня після такого підключення.
Відповідно до підпункту 2.3 норми Положення про АСДС, не зазначені у п. п. 2.1, 2.2. цього Рішення, набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України).
Наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року “Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах” вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми “Електронний суд” у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
Пунктом 1 наказу ДСА України № 247 від 1 червня 2020 року “Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем “Електронний суд” та “Електронний кабінет” (далі - Наказ № 247) вирішено запровадити з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми “Електронний суд” та “Електронний кабінет” (далі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 1 липня 2020 року - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).
Пунктом 2 Наказу № 247 визначено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем слід керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.
Отже, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему “Електронний суд” мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 640/32183/20.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ “Підсистема електронного суду” Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ № 17, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Згідно з пунктами 9-11 розділу XI “Підсистема електронного суду” Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ № 17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.
Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.
Відповідно до пункту 14 розділу XI “Підсистема електронного суду” Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ № 17, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
Аналіз вищевказаних положень свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми “Електронний суд”, видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі “Електронний суд”, що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису.
Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі “Електронний суд”.
Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему “Електронний суд”, при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою “Електронний суд” самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
У постанові від 30 червня 2021 року у справі № 380/830/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми “Електронний суд” електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.
Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему “Електронний суд” суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.
Вищезазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18 лютого 2021 року у справі № 300/1329/20.
Судом першої інстанції встановлено, що до позовної заяви, поданої представником через підсистему “Електронний суд” була додана електронна довіреність від 12.10.2022 від імені Сокуренко Валерія Васильовича, згідно з якою останній уповноважує, в порядку передоручення, Лисяк Яну Едуардівну представляти інтереси Харківського національного університету внутрішніх справ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Додана довіреність сформована в системі “Електронний суд”.
Отже, до наведених обставин належить застосовувати положення ч. 7 ст. 59 КАС України.
Разом з цим, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції не досліджував дотримання відповідачем порядку створення електронної довіреності, як електронного документа для надання йому юридичної сили, натомість зосередився на питанні чи засвідчений її наданий до суду примірник за правилами, передбаченими Цивільним кодексом України.
Суд першої інстанції помилково вважав, що правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, можливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд».
Аналогічні висновки у подібних правовідносинах було викладено у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі №300/1329/20.
Слід зазначити, що позовна заява подана за підписом ОСОБА_3 від імені ХНУВС в електронній формі та до неї додано довіреність, яка також сформована в електронній формі, підписана електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що відповідає положенням частини сьомої статті 59 КАС України.
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неналежне оформлення довіреності позивачем (його представником).
Крім того, відповідно до листа ДП «Центр судових сервісів» ДСА України № 358-2023 від 25.04.2023 р., повідомлено Другий апеляційний адміністративний суд, що відповідно до звернення до технічної підтримки № 2515202 від 07.04.2023 року було проаналізовано описану у листі ситуацію та встановлено, що відповідно до інформації, що міститься в базі даних підсистеми Електронний суд (далі - ЕС), документ «Виписка з ЄДР» був передоручений ОСОБА_3 , підписаний кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) ОСОБА_2 , та прикріплений до апеляційної скарги за допомогою відповідного функціоналу, проте, внаслідок технічного збою, з 11.01.2023 року вказаний документ («Виписка з ЄДР») став засвідчений КЕП ОСОБА_4 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що неправильне застосування судом першої інстанції статті 59 КАС України призвело до безпідставного повернення позовної заяви, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права на доступ до правосуддя, а тому наявні підстави для його скасування.
Згідно з частиною третьою статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківського Національного університету внутрішніх справ задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 по справі № 520/906/23 скасувати.
Справу № 520/906/23 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.В. Присяжнюк