20 липня 2023 р. Справа № 440/9464/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: П'янової Я.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 ( ухвалене суддею Клочко К.І.) по справі № 440/9464/22
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати військовослужбовцю - старшому солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та нарахованої відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративної-господарської діяльності) від 06.05.2022 № 24 і додатку 4 до цього наказу; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату військовослужбовцю старшому солдату ОСОБА_1 збільшеної додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративної-господарської діяльності) від 16.05.2022 № 24 та додатку 4 до цього наказу.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним і скасовано рішення командира В/Ч НОМЕР_1 від 17.07.2022 щодо невиплати старшому солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень до отримання підтверджуючих документів щодо включення В/Ч НОМЕР_1 до складу діючого угруповання військ, які ведуть бойові дії; визнано протиправним та скасовано рішення командира В/Ч НОМЕР_1 від 21.09.2022 по суті рапорту Куця М.І. від 13.09.2022 про відмову у виплаті додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за отримане 11.04.2022 поранення; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату старшому солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, на підставі наказу командира В/Ч НОМЕР_1 від 16.05.2022 № 24; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцію України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що наказом командира В/Ч НОМЕР_1 від 13.03.2022 № 2 старшого солдата ОСОБА_1 прийнято та призначено на посаду старшим стрільцем 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти з 13.03.2022 /а.с. 28/.
Згідно із витягом з наказу командира В/Ч НОМЕР_1 від 11.04.2022 № 21, старшого солдата ОСОБА_1 вирішено вважати таким, що прибув для виконання завдань бойового розпорядження командира 8 полку оперативного призначення Національної гвардії з 10.04.2022 /а.с. 29/.
Актом службового розслідування, затвердженим командиром В/Ч НОМЕР_1 11.05.2022, встановлено, що 11.04.2022, зокрема старший солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 отримав ушкодження здоров'я (поранення ) під час виконання обов'язків військової служби, яку ніс знідно бойового наказу командира батальйону № 4 від 10.04.2022 в районі н.п. Личанка, Бучанського району, Київської області - н.п. Шпитьки Бучанського району Київської області та про прибуття в який командиром військової частини видано наказ по Військовій частині НОМЕР_1 (стройовій частині) № 21 від 11.04.2022.
Наказом командира В/Ч НОМЕР_1 від 12.05.2022 № 8 зобов'язано начальника медичної служби підготувати та забезпечити видачу необхідних довідок щодо стану здоров'я постраждалим військовослужбовцям, зокрема, ОСОБА_1 /а.с. 36-39/.
Наказом командира В/Ч НОМЕР_1 від 16.05.2022 № 24 вирішено здійснити доплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень військовслужбовцям відповідно до додатку 4 до цого наказу, які отримали поранення, в тому числі й ОСОБА_1
14.07.2022 помічником командира батальйону з фінансової економічної роботи - начальником служби молодшим лейтенантом Б. Лютим складено рапорт командиру В/Ч НОМЕР_1 про відсутність належних документів для здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової винагороди.
По суті зазначеного рапорту командиром В/Ч НОМЕР_1 прийнято рішення не здійснювати виплату збільшеної додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн згідно наказу від 16.05.2022 № 24 до отримання підтверджуючих документів щодо включення військової частини НОМЕР_1 до складу діючого угруповання військ (сил) Сил оборони держави, визначених наказом Головнокомандувача або Генеральним штабом ЗСУ, які ведуть воєнні (бойові) дії /а.с. 50/.
13.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до командира В/Ч НОМЕР_1 з рапортом про виплату йому збільшеної додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн., у зв'язку із отриманими травмами при пораненні під час виконання бойового розпорядження.
По суті вказаного рапорту командиром В/Ч НОМЕР_1 прийнято рішення про відмову у виплаті грошової винагороди за отримане поранення, обґрунтоване відсутністю підстав, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 та окремим дорученням МО № 912/з/29 від 26.10.2022.
Вважаючи спірні дії та бездіяльність відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що належним способом порушеного права позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправним та скасування рішення командира В/Ч НОМЕР_1 від 17.07.2022 щодо невиплати позивачу винагороди до отримання підтверджуючих документів щодо включення В/Ч НОМЕР_1 до складу діючого угруповання військ, які ведуть бойові дії, визнати протиправним та скасування рішення командира В/Ч НОМЕР_1 від 21.09.2022 по суті рапорту Куця М.І. від 13.09.2022 про відмову у виплаті грошової винагороди за отримане 11.04.2022 поранення, а також зобов'язання В/Ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату старшому солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, на підставі наказу командира В/Ч НОМЕР_1 від 16.05.2022 № 24.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, (в подальшому - Порядок № 260).
Згідно із пунктом 2 Порядку № 260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
На виконання Указів Президента України № 64 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 (в подальшому Постанова № 168), пунктом 1 якої визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень передбачено, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
Пунктом 2-1 Постанови № 168 визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
25.03.2022 Міністром оборони України прийнято рішення про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, яке того ж дня Телеграмою № НР248/1298 доведено до відома, в тому числі, командирів (начальників) військових частин, установ.
Як вбачається з наказу командира В/Ч НОМЕР_1 від 16.05.2022 № 24, підставою для здійснення доплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень ОСОБА_1 були Постанова Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 та рішення Міністра оборони України від 07.03.2022 № 248/1217.
Судовим розладом встановлено, що підставою для невиконання наказу командира В/Ч НОМЕР_1 від 16.05.2022 № 24 стало Розпорядження Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022, яким підставою для виплати спірної допомоги визначено довідку про отримання поранення із зазначенням обставин, за яких було отримано поранення під час захисту Батьківщини, опису бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин Розпорядження Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 є безпідставними, оскільки поранення отримано позивачем 11.04.2022, а наказ командира В/Ч НОМЕР_1 № 24 про здійснення доплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн ОСОБА_1 винесений 16.05.2022, тобто до винесення Розпорядження Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022.
Одночасно суд зазначає, що підставою для винесення цього наказу були чинні на момент виникнення спірних правовідносин Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, пунктом 1 якої передбачено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), а також рішення Міністра оборони України від 07.03.2022 № 248/1217.
Відповідно до статті 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 23.04.2014 по справі № 6-26цс14, від 03.05.2018 по справі № 904/7981/17, від 19.06.2018 по справі № 826/12868/17, від 16.10.2020 по справі № 813/2441/18 .
Судовим розглядом встановлено, що 11.04.2022 р. позивач отимав поранення під час виконання обов'язків військової служби, що підтверджено довідкою В/Ч НОМЕР_1 про обставини травми № 875/швч/2 від 24.06.2022, що потерпілий військовослужбовець ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин не перебував; довідкою ВЛК № 9579 від 07.07.2022, що позивачем поранення отримано під час виконання обов'язків військової служби; випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 136271/88 від 21.04.2022, виписним епікризом № 4970/144; довідкою В/Ч НОМЕР_1 № 875/швч/2 від 24.06.2022 про обставини травми.
Ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції відповідачем не надано будь-яких доказів про скасування або визнання нечинним наказу командира В/Ч НОМЕР_1 від 16.05.2022 № 24..
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що не виплата позивачу додаткової винагороди протиправна, оскільки наказ командира В/Ч НОМЕР_1 від 16.05.2022 № 24 про здійснення доплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. ОСОБА_1 є чинним та підлягає виконанню.
Одночасно суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 в частині виходу за межі позовних вимог і визнання протиправним та скасування рішення командира В/Ч НОМЕР_1 від 17.07.2022 щодо невиплати старшому солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень до отримання підтверджуючих документів щодо включення В/Ч НОМЕР_1 до складу діючого угруповання військ, які ведуть бойові дії та визнання протиправним та скасування рішення командира В/Ч НОМЕР_1 від 21.09.2022 по суті рапорту ОСОБА_1 від 13.09.2022 про відмову у виплаті додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за отримане 11.04.2022 поранення, є помилковим, оскільки відповідно до абз. 4 п. 1 Постанови № 168, доплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), а скасовані судом першої інсттанції рішення командира В/Ч НОМЕР_1 від 17.07.2022 та рішення командира В/Ч НОМЕР_1 від 21.09.2022 є внутрішніми докуметами відповідача, а не рішеннями, які безпосередньо впливають на права та обов'язки позивача у спірних правовідносинах.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати в частині визнання протиправним та скасувати рішення командира В/Ч НОМЕР_1 від 17.07.2022 щодо невиплати старшому солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн. до отримання підтверджуючих документів щодо включення В/Ч НОМЕР_1 до складу діючого угруповання військ, які ведуть бойові дії та в частині визнання протиправним і скасування рішення командира В/Ч НОМЕР_1 від 21.09.2022 по суті рапорту Куця М.І. від 13.09.2022 про відмову у виплаті додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за отримане 11.04.2022 поранення, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 по справі № 440/9464/22 скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення командира В/Ч НОМЕР_1 від 17.07.2022 щодо невиплати старшому солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень до отримання підтверджуючих документів щодо включення В/Ч НОМЕР_1 до складу діючого угруповання військ, які ведуть бойові дії та в частині визнання протиправним і скасування рішення командира В/Ч НОМЕР_1 від 21.09.2022 по суті рапорту ОСОБА_1 від 13.09.2022 про відмову у виплаті додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, за отримане 11.04.2022 поранення.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду суду від 07.12.2022 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Я.В. П'янова Л.В. Любчич