20 липня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/7792/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 09.06.2023 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач), у якому просить зобов'язати відповідача розглянути її звернення та прийняти рішення щодо виплати недоодержаної за життя мами пенсії за період з 01.03.2022 по 30.06.2022 в сумі 26128,30 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідно до вимог чинного законодавства вона має право на виплату недоодержаної за життя мами пенсії в сумі 26128,30 грн. Бажаючи реалізувати надані права позивач у грудні 2022 року, в межах шестимісячного строку, звернулась до ГУПФУ в Чернігівській області, у тому числі із проханням виплатити спірні кошти. Однак, спеціалістом управління ОСОБА_1 не було роз'яснено які дії має вчинити позивач для отримання відповідної виплати, не було надано бланк заяви встановленого зразку. Враховуючи наведене, 23.05.2023 позивач повторно звернулась до ГУПФУ в Чернігівській області із відповідною заявою та переліком документів, необхідних для виплати недоодержаної пенсії, однак отримала відмову.
Ухвалою суду від 15.06.2023 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позов.
ГУПФУ в Чернігівській області подано відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що від позивача документи для отримання недоодержаної пенсії за померлу маму не надходили.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
ОСОБА_1 є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 18-21, 23-29). ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області як отримувач пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
19.12.2022 позивач звернулась до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою про виплату допомоги на поховання за померлу матір. Відповідно до інформації, відображеної на звороті заяви, про умови виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_1 ознайомлена (а.с. 10).
05.01.2023 позивач подала до ГУПФУ в Чернігівській області заяву, у якій повідомила про своє право та намір на отримання недоодержаної пенсії матері в сумі 26128,30 грн. (а.с. 11). На вказану заяву ОСОБА_1 надано відповідь листом від 01.02.2023, у якому повідомлено про вимоги статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 12).
23.05.2023 позивач повторно звернулась до відповідача із заявою про виплату спірних коштів. До заяви було додано відповідний пакет документів (а.с. 13-15).
Листом від 31.05.2023 ГУПФУ в Чернігівській області повідомило, що спірні кошти виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Документи для отримання недоодержаної пенсії за померлу ОСОБА_2 до відповідача не надходили. На звернення від 05.01.2023 надана відповідь листом від 01.02.2023. Допомогу на поховання за померлу маму виплачено 22.12.2022 в сумі 19596,15 грн. (а.с. 16).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо виплати недоотриманої за життя матері пенсії протиправною, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
У свою чергу, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Так, відповідно до частин 1 та 3 статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З урахуванням зазначеного суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 по справі №200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Як наголошено Верховним Судом у постанові від 09.06.2022 по справі №200/12094/18-а, вищевказаний висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною 1 статті 52 Закону №1058-IV та частиною 1 статті 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Виходячи з викладеного, частиною першою статті 61 Закону №2262-XII запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При цьому, визначальним у даному випадку є строк звернення члена сім'ї із заявою про виплату нарахованої, але невиплаченої за життя померлого пенсіонера пенсії. Такий строк законодавцем визначається як «не пізніше 6-ти місяців» з моменту смерті пенсіонера.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній в 2022 році).
Згідно із пунктом 4 Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Відповідно до пункту 9 Порядку №3-1 (у редакції, чинній з 02.03.2023) до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Відповідно до матеріалів справи мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, маючи намір реалізувати надані права, позивач повинна була звернутись до ГУПФУ в Чернігівській області із відповідною заявою в строк до 29.12.2022 (включно). Крім того, до заяви позивач мала додати документи, що підтверджують, зокрема факт проживання разом із пенсіонером на день його смерті.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 до ГУПФУ в Чернігівській області із відповідною заявою з доданим пакетом документів в установлені строки. Так, заява про виплату недоодержаної пенсії, з належним пакетом документів, фактично подана позивачем 23.05.2023, тобто поза межами встановленого строку.
Посилання позивача на заяви від 19.12.2022 та 05.01.2023 суд вважає необґрунтованими, оскільки в першій заяві ОСОБА_1 просила виплатити їй допомогу на поховання за померлу матір та ознайомилась з умовами виплати недоодержаної пенсії, а в другій - повідомляла про право і намір на отримання недоодержаної пенсії матері. Разом з тим, до жодної із вказаних заяв позивачем не було долучено необхідний пакет документів для отримання спірної виплати.
Враховуючи наведене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 20 липня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна