Справа № 296/6404/23
2-н/296/941/23
Іменем України
про відмову у видачі судового наказу
20 липня 2023 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Шкиря В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за фактично спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 ,-
ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» звернулося до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за фактично спожиту електричну енергію у розмірі 1853,28 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 268,40 грн.
Вирішуючи питання про можливість видати судовий наказ за заявою, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області, які надійшли до суду 19.07.2023, боржник ОСОБА_1 , за карточними обліками ВОМІРМП зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на території Богунського районного суду м.Житомира.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Разом з тим, відповідно до ч. 8 ст. 165 ЦПК України якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Таким чином, положення даної статті розповсюджуються на справи наказного провадження, де боржником виступає юридична особа та фізична особа підприємець.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали; рішення; постанови; судові накази.
Згідно ч. 3 ст. 263 ЦПК України судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, а саме справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду і вирішенню цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку, що підстав для видачі судового наказу або направлення справи за підсудністю до належного суду не встановлено, разом з тим, наявна підстава для відмови у видачу судового наказу оскільки заяву подано до Корольовського районного суду м. Житомира з порушенням правил територіальної юрисдикції.
Суддя роз'яснює заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу в даному випадку не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 165, 166 ЦПК України, суд -
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за фактично спожиту електричну енергію - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суду міста Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В. М. Шкиря