Справа № 276/493/23
Провадження по справі№ 3/276/346/23
іменем України
18 липня 2023 року смт. Хорошів
Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Збаражський А.М.,
з участю:
особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Кирилюка В.Л.,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого, одруженого, має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20.03.2023 серії ААД №424081 водій ОСОБА_1 20.03.2023 року о 07 годині 58 хвилин в Житомирській області Хорошівського району в с. Топорище по автомобільній дорозі М-21, 142 км, керував автомобілем ВАЗ 2104, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров'я відмовився.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у даному правопорушенні не визнав, пояснивши, що 20.03.2023 вранці їхав на автомобілі ВАЗ 2104 по автодорозі між населеними пунктами Житомир-Коростень, керував без порушень Правил дорожнього руху, однак був зупинений працівниками поліції. На його неодноразові запитання щодо підстав зупинки автомобіля поліцейські повідомили про наявність пошкоджень на вітровому склі т/з, тоді як лобове скло було в належному стані, автомобіль не мав явних пошкоджень. Після чого, інспектор одразу запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, зазначивши про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння. Він відмовився від проходження огляду, посилаючись на безпідставність як його зупинки, так і проведення процедури огляду. Тремтіння пальців рук та свою нервову поведінку пояснив тим, що декілька днів тому повернувся із зони активних бойових дій для реабілітації, комісований із Збройних Сил України. Факт вживання алкоголю категорично заперечив. Незважаючи на це, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Також ОСОБА_1 повідомив, що після складення даного протоколу він одразу поїхав у КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» та пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Alcotest Drager 5820, а також шляхом проведення аналізу крові на вміст етанолу. За результатами досліджень алкоголю не виявлено.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Кирилюк В.Л. в судовому засіданні просив закрити провадження по даній справі, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_1 було безпідставно зупинено працівниками поліції, дійсних причин зупинки не названо; не доведено належними і допустимими доказами факт порушення водієм Правил дорожнього руху. Більш того, водійське скло було ціле і жодних несправностей автомобіль не мав. ОСОБА_1 мав травму голови та нестійкий психічний стан, який був пов'язаний з участю в бойових діях. Через це він перебував на обліку в лікаря психіатра. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 був тверезий, він не хотів проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки від початку вважав дії поліцейських незаконними через те, що він не допустив жодних порушень ПДР, за які його слід було зупиняти.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
В порядку статті 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В даному випадку, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 35 Закону України «Про національну поліцію» визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також визначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинки ним транспортного засобу з детальним описом зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до вимог статті 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби у разі: якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Як було повідомлено поліцейськими, причиною зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 стало наявність пошкоджень на вітровому склі т/з. Однак, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, який долучено до протоколу, а також наданого ОСОБА_1 фотознімка транспортного засобу з місця його зупинки, не вбачається жодних пошкоджень вітрового скла та на кузові автомобіля.
Працівниками поліції не було задокументовано, обґрунтовано та доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 положень Правил дорожнього руху, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Не містять таких доказів і наявні у справі відеозаписи з камер поліцейських.
Постанови про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , в якій було б відображено причину зупинки згаданого транспортного засобу під керуванням останнього, до матеріалів справи працівниками поліції не долучено.
Відсутність постанови про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху тільки підтверджує те, що зупинка працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням була здійснена без передбачених законом підстав.
Суд вважає, що водієм не допущено порушень Правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку з чим та за сукупністю з іншими обставинами, у даному конкретному випадку складення процесуальних документів відносно нього було безпідставним, внаслідок чого було порушено його права.
Оскільки автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено з порушенням вимог статті 35 Закону України «Про національну поліцію», тому відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» (Fruit of the Poisonous Tree), сформульованої Європейським Судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», недопустимими є всі наступні докази, отримані внаслідок зупинки транспортного засобу, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення.
За вказаних обставин, ініційована працівником поліції процедура огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 є безпідставною та незаконною, а його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння за таких обставин не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Більш того, суд враховує, що ОСОБА_1 довів належними доказами факт того, що він 20.03.2023 близько 8 год. керував транспортним засобом, не перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується протоколом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 20.03.2023, який проведено в межах 2-х годин після зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Також суд зважає й на те, що ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу під час дії воєнного стану та виключений зі списків військової частини лише 10.03.2023 року, а в період з 08.06.2023 по 22.06.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в психіатричному відділенні КНП «Обласний медичний спеціалізований центр», що підтверджується матеріалами справи. Вказане пояснює його тривожну поведінку з тремтінням пальців рук під час спілкування з працівниками поліції.
Відтак, суд за встановлених у судовому засіданні обставин даної справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності дійшов висновку, що направлені до суду матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують в його діях складу наведеного адміністративного правопорушення та є сумнівними.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 283-284, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 20.07.2023.
Суддя: Збаражський А.М.