Справа №295/3539/23
Категорія 139
2-а/295/100/23
20.07.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючого судді Чішман Л.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Войцешука Вадима Валерійовича до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00005615 від 22.02.2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 17.03.2023 року позивачем отримано спірну постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення в розмірі 17000, 00 грн. З такою постановою позивач не погоджується та вважає її такою, що винесена з порушенням норм права та має бути скасована з огляду на наступне.
До постанови не внесені відомості щодо повної маси транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність вісей), фактичні габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативно-вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги та відомості про допустимі габаритно-вагові параметри транспортного засобу для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги, а також державний номерний знак причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв, категорії транспортного засобу, тип транспортного засобу, при винесенні постанови не враховано, що фіксувалось фактично 2 транспортних засоби - тягач та напівпричіп, а не один. Крім цього, з постанови не вбачається, на підставі яких доказів вона прийнята.
Адвокат Войцешук В.В. зауважує, що на момент вчинення адміністративного правопорушення транспортний засіб не перебував в користуванні ОСОБА_2 , оскільки відповідно до договору оренди транспортний засіб був переданий в оренду ТОВ «ВОВ ВУД», а тому позивач не є відповідальною особою за вчинення адміністративного правопорушення.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 29.03.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 13).
24.04.2023 року від представника відповідача Кухар А.С. надійшов відзив на позовну заяву.
У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
ОСОБА_3 зазначила, що порядок здійснення перевезень вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень регулюються, зокрема, Законом України «Про автомобільний транспорт», Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р., Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними проїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 року.
Представник відповідача зауважив, що основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП, є автоматично внесені до автоматично сформованої постанови показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу WIM 27, сертифікат відповідності UA.TR.001 35 386-21, 223-21, 388-21, 389-21, 387-21, сертифікат перевірки типу UA.TR.001 62-21 Rev.0, чинний до 16.06.2031 р.
На підтвердження заперечень проти позову представник відповідача направив до суду фотографію транспортного засобу та інформаційну картку автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, які сформовані автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем.
Представник Державної служби України з безпеки на транспорті вказав, що всі відомості, які містяться в оскаржуваній постанові відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №512 від 27.09.2021 року.
Вважає винесену постанову про накладення адміністративного стягнення обґрунтованою, а доводи позивача не підтвердженими належними доказами, тому просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.
Відповіді на відзив від позивача не надходило.
Клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Встановлено, що 22.02.2023 року заступником директора Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень, ОСОБА_4 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00005615 (а.с. 9).
Згідно постанови встановлено, що 05.01.2023 року о 12 год 29 хв за адресою: М-21 Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський, км. 192+000 автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксований транспортний засіб марки «DAF FT СF 85.410», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 .
Відповідальною особою допущено рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України - перевищення загальної маси транспортного засобу на 10, 408% (4,163 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,319% (1,276 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 24 тони та відстані між осями понад 1,3 м. до 1,4 м.
ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відносно неї застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Вказана постанова підписана кваліфікованим електронним підписом та містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення та постановою в електронній формі.
Факт вчинення адміністративного правопорушення зафіксований в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 27, сертифікат відповідності UA.TR.001 35 386-21, 223-21, 388-21, 389-21, 387-21, сертифікат перевірки типу UA.TR.001 62-21 Rev.0, чинний до 16.06.2031 р.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Стаття 251 КУпАП вказує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Приміткою ст. 132-1 КУпАП передбачено, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Матеріали справи не містять доказів, що позивачу був виданий відповідний дозвіл перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, д - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі -16 т, строєні -22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у сфері безпеки на автомобільному транспорті була винесена за вчинення адміністративного правопорушення, яке було зафіксоване в автоматичному режимі.
Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27.12.2019 р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623, далі за текстом Порядок № 1174).
Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Згідно з п.11-15 Порядку № 1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Пунктом 8 Порядку № 1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 163 від 24 лютого 2016 року.
Згідно з п.114 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки виробник наносить знак відповідності і додаткове метрологічне маркування, передбачені Технічним регламентом, і під відповідальність призначеного органу, зазначеного в пункті 106 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний окремий засіб вимірювальної техніки, який відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та застосовним вимогам Технічного регламенту.
Для правильного розуміння здійснених розрахунків перевищення габаритновагових норм у постанові зазначається формула розрахунку: % перевищення = ((Хфакт. Хнорм. похибка пристрою)/ Хнорм.)*100%, де: Хфакт. фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм. нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України.
Похибка пристрою регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).
Регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010 становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.
Зі змісту оспорюваної постанови вбачається, що розрахунок відсоткового перевищення маси здійснено з урахуванням похибки пристрою, що цілком відповідає наведеним вище положенням.
Беручи до уваги те, що вимірювання здійснено автоматично є неспроможними доводи представника позивача про те, що зі змісту постанови не вбачається за можливе встановити, на основі чого уповноважена особа дійшла висновку про перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не доведено та непідтверджено належними доказами, що розрахунки проведені невірно.
Правопорушення, за вчинення якого позивач була притягнута до адміністративної відповідальності, було зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 27, сертифікат відповідності UA.TR.001 35 386-21, 223-21, 388-21, 389-21, 387-21, сертифікат перевірки типу UA.TR.001 62-21 Rev.0, чинний до 16.06.2031 р, а відтак не заслуговують на увагу доводи про те, що фіксація порушень здійснена з використанням вимірювальної техніки, яка не відповідає вимогам законодавства про метрологію і метрологічну діяльність.
Також суд відхиляє доводи представника позивача про те, що в момент вчинення адміністративного правопорушення було зафіксовано два окремих транспортних засоби - тягач та напівпричіп, що, на його думку, вказує на те, що не були порушені норми про максимально допустимі параметри, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.
Положеннями пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Таким чином, напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів власник якого є суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за ст. 132-1 КУпАП. Отже, максимально допустимі вагові параметри складають 40 тон (загальна маса) та 22 тони (навантаження на осі).
Суд відхиляє доводи представника позивача, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення не володіла транспортним засобом, оскільки згідно договору оренди автомобіль був переданий іншій особі - ТОВ «ВОВ ВУД», а тому не могла бути притягнута до адміністративної відповідальності, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Відповідно до ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Зі змісту ч. 4 ст. 279-5 КУпАП вбачається, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Представник позивача не заперечує, що транспортний засіб належить ПП «Проспект-Проект», керівником якого є ОСОБА_1 , відповідні твердження, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовані ні позивачем, ні її представником.
Позивач не надав суду докази, що транспортний засіб був переданий в користування іншій особі на підставі договору оренди, як і не підтверджено на підставі належних доказів, що на момент фіксації правопорушення і складення оспорюваної постанови до Єдиного державного реєстру транспортних засобів були внесені відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 14-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.
Зі змісту ст. 279-7 КУпАП вбачається, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
У разі звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі:
- абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс;
- абзацу третього частини першої цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб'єктом правопорушення особи, яка фактично користувалася транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі.
Разом з тим, суду не надані докази, що особа - ТОВ "ВОВ ВУД", яка за версією позивача користувалась транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.
Надана позивачем копія товарно-транспортної накладної від 05.01.2023 року, де вантажовідправником та вантажоодержувачем зазначено ТОВ "ВОВ ВУД", не є доказом належності транспортного засобу, як і не підтверджує правову підставу для його передачі, а є лише товаросупровідним документом.
Таким чином, суд вважає, що оспорювана постанова правомірно винесена щодо ОСОБА_1 , яка на момент спірних правовідносин була керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Водночас, представник позивача, всупереч вимогам ст.ст. 77, 78 КАС України, не надав суду жодного доказу на підтвердження доводів, викладених ним в позовній заяві. Сам по собі обов'язок відповідача довести правомірність свого рішення не звільняє позивача від обов'язку надати суду докази в обґрунтування власних доводів.
Судом встановлено, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_1 , уповноваженою особою дотримані вимоги КУпАП, Закону України "Про автомобільний транспорт", Правил дорожнього руху, Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27.12.2019 р., Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказ Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512.
Порушень порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності судом не встановлено.
Суд вважає, що відповідачем відповідно до частини другої ст. 77 КАС України доведено правомірність оскаржуваної у цій справі постанови, а в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які доводять факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги встановлені під час розгляду адміністративного позову фактичні обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними, не доведені відповідними засобами доказування, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, порушивши Правила дорожнього руху України, судом не встановлено, що рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнято з порушенням норм чинного законодавства або з істотним порушенням прав позивача, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 7, 122, 251, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 42, 43, 74, 77, 99, 139, 242-246, 286, КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог представника ОСОБА_1 - адвоката Войцешука Вадима Валерійовича до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, набирає законної сили з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2
Представник позивача: адвокат Войцешук Вадим Валерійович, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Огієнка 14.
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Антоновича, 51, код ЄДРПОУ: 39816845.
Повний текст рішення складено 20 липня 2023 року.
Суддя Л.М. Чішман