Справа № 196/702/20
№ провадження 2/196/110/2023
10 липня 2023 року смт. Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участю секретаря судового засідання - Шевченко Т.І.,
представника відповідача - адвоката Ключенкової Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку, відшкодування понесених витрат та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку, відшкодування понесених витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 08.09.2019 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений усний договір про купівлю-продаж будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на виконання якого вона надала відповідачу 1000 доларів США завдатку в рахунок подальшого оформлення договору купівлі-продажу будинку, про що ОСОБА_2 надав власноручно написану розписку.
Згідно розписки вартість будинку склала 3800 доларів США. За усною домовленістю між нею та відповідачем при оформленні договору купівлі-продажу будинку, витрати у нотаріуса вони несуть порівну, інші витрати на оформлення технічної документації на будинок та витрати для оформлення договору купівлі-продажу сплачує вона.
09.09.2019 року за домовленістю з відповідачем вона сплатила за оформлення технічної документації на будинок 2300 грн., 24.10.2019 року сплатила 2600 грн. за консультативні послуги та експертну оцінку будинку.
Відповідач надав їй дозвіл на вселення до будинку, в якому нею в жовтні 2019 року був зроблений ремонт вартістю 6000 грн.
07.11.2019 року оформлення договору купівлі-продажу вищевказаного будинку у приватного нотаріуса Кравчук С.В. не відбулося через відмову відповідача оформити договір купівлі-продажу без пояснень причини відмови.
08.11.2019 року нею на адресу відповідача було надіслано лист з проханням повідомити причину відмови оформити у нотаріуса договір купівлі-продажу будинку, на який вона відповідь не отримала.
23.03.2020 року вона надіслала на адресу відповідача лист-претензію з проханням повернути сплачений завдаток у розмірі 1000 доларів США, додаткову суму у розмірі завдатку - 1000 доларів США, 2300 грн. за виготовлення технічної документації за продаж будинку, 2600 грн. за інформаційно - консультативні послуги та експертну оцінку будинку, 6000 грн. вартість ремонту у 4 кімнатах будинку. Відповідь на претензію нею отримана не була.
На підставі викладеного, просить стягнути на її користь з відповідача завдаток у розмірі 1000 доларів США, додаткову суму у розмірі завдатку - 1000 доларів США, 2300 грн. за виготовлення технічної документації за продаж будинку, 2600 грн. за інформаційно - консультативні послуги та експертну оцінку будинку, 6000 грн. вартість ремонту будинку, сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, який подано його представником (т.1 а.с.156-159).
В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що між ним та ОСОБА_1 була досягнута усна домовленість про купівлю-продаж будинку за адресою: АДРЕСА_2 , за 4000 доларів США. ОСОБА_1 запропонувала знизити ціну до 3800 доларів США при умові оплати нею всіх витрат по організації угоди купівлі-продажу будинку. На виконання вказаної усної угоди 08.09.2019 року він отримав грошові кошти від ОСОБА_1 у розмірі 1000 доларів США, про що написав розписку.
Він дозволив ОСОБА_1 проживати разом з чоловіком безоплатно у будинку до моменту належного оформлення права власності на будинок. Під час проживання ОСОБА_1 спиляла три дерева і продала їх в якості деревини сусіду, замінила насосну станцію забору води.
07.11.2019 року у нотаріуса ОСОБА_1 відмовилася укладати договір купівлі-продажу будинку. Після відмови укласти вказану угоду ОСОБА_1 до 26.11.2019 р. продовжувала проживати у будинку. ОСОБА_1 при виїзді з будинку 26.11.2019 р. викликала поліцію та повідомила поліцейським, що він її побив.
Неправомірними діями ОСОБА_1 йому була завдана матеріальна шкода, а саме, пошкодженням будинку після виселення і приведенням його в непридатний для проживання стан (демонтаж вікон та умонтування старих вікон з розбитим склом, зняття станції для забору води), спилюванням відповідачкою трьох багаторічних дерев (2 горіха та 1 груша) та безоплатним проживанням у будинку більше 3-х місяців.
Згідно Інформаційної довідки оцінювача ОСОБА_3 вартість будинку станом на 05.07.2021 року складає 95000,00 грн. або 3466 доларів США (за курсом НБУ 1 долар США - 27,41 грн. станом на дату складання довідки). Різниця між вартістю будинку під час продажу ОСОБА_1 і його вартістю станом на 05.07.2021 року складає 9154,94 грн. Тому неправомірними діями ОСОБА_1 йому завдані збитки розмірі 9154,94 грн.
Вартість спиляних багаторічних дерев розрахована за формулою, визначеною Методикою визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 127 від 12.05.2009 року. Загальна відновна вартість трьох спиляних ОСОБА_1 дерев складає 12600 грн.
Безоплатним проживанням у будинку відповідачка завдала збитків на суму 3000 грн., виходячи з 1000 грн. за 1 місяць проживання.
Загальний розмір майнової шкоди складає 27 754,94 грн.
ОСОБА_1 завдана йому моральну шкоду, оскільки він знаходився у стані постійного стресу та нервозності, так як відповідачка відмовилась укладати угоду купівлі-продажу будинку, погрожувала залишити будинок у непридатному стані, нанесла майнові пошкодження будинку та саду, подала до суду позов про стягнення подвійної суми завдатку, викликала поліцію.
Просить стягнути з ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 27 754,94 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що дійсно між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була досягнута усна домовленість про купівлю-продаж будинку за адресою: АДРЕСА_2 , за 4000 доларів США. ОСОБА_1 запропонувала знизити ціну до 3800 доларів США при умові оплати нею всіх витрат по організації угоди купівлі-продажу будинку. Відповідач написав розписку про отримання 1000 доларів США у якості завдатку на виконання усної угоди про купівлю-продаж будинку та дозволив позивачці в ньому проживати до нотаріального оформлення договору купівлі-продажу. Під час проживання у будинку позивачка зробила косметичний ремонт, замінила старі вікна на пластикові, замінила насосну станцію для забору води. Крім того, спиляла три великих дерева та продала в якості деревини сусіду.
07.11.2019 року сторони домовилися зустрітися у нотаріуса для підписання договору купівлі продажу вказаного будинку, однак, позивачка відмовилася від оформлення договору.
Згідно ч.1 ст. 571 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Тому вимоги позивачки про стягнення подвійної суми завдатку є необґрунтованими.
Після того, як угода купівлі - продажу у нотаріуса не відбулася, ОСОБА_1 виїхала з будинку, забравши з собою насосну станцію, демонтувавши нові вікна на старі, скло в яких розбилося та залишила будинок в непридатному для проживання стані. Просить відмовити у задоволенні позову (т.1 а.с.105-106).
У відзиві на зустрічну позовну заяву, поданого представником позивачки ОСОБА_1 , зазначено, що ОСОБА_2 надав дозвіл на вселення ОСОБА_1 до будинку. Вона встановила нові пластикові вікна, встановила нову насосну станцію, зробила ремонт у кімнатах. Коли ОСОБА_2 відмовився оформляти договір купівлі-продажу будинку, ОСОБА_1 запропонувала йому повернути суму завдатку та сплатити грошові кошти за встановлені вікна і зроблений ремонт у будинку, на що останній відмовився та сказав, щоб забрала свої вікна. Вважає, що ОСОБА_1 тільки поліпшила житлові умови у будинку. За погодженням з ОСОБА_2 дерева були спиляні сусідом та складені у дворі, так як були старі, великі та могли впасти і пошкодити дах будинку.
Просить відмовити у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом (т.1 а.с.173-177).
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 09.10.2020 р. відкрито провадження у справі ( т.1 а.с. 49).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021 р. справа передана судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Руснак А.І., ухвалою судді від 28.04.2021 року справа прийнята до провадження та призначено підготовче судове засідання ( т.1 а.с. 53-54).
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2021 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди та об'єднано в одне провадження з первісним позовом (т.1 а.с.168).
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області 02 грудня 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті ( т.1 а.с. 184).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2022 року справа передана судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічевій Л.П., ухвалою судді від 03.11.2022 року справа прийнята до провадження та призначена до розгляду (т.1 а.с.202 - 203).
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, у задоволенні зустрічних позовних вимог просить відмовити (т.2 а.с. 32).
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні участі не брав.
Представник відповідача - адвокат Ключенкова Х.В. у судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, підтримала зустрічний позов. Також у судовому засіданні пояснила, що між сторонами було досягнуто домовленість про купівлю-продаж будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 08 вересня 2019 року відповідач ОСОБА_2 отримав від позивачки ОСОБА_1 завдаток у розмірі 1000 доларів США. Відповідач надав згоду на проживання позивачки у його будинку.07.11.2019 року сторони домовилися зустрітися у нотаріуса для підписання договору купівлі продажу вказаного будинку, однак, позивачка відмовилася від оформлення договору. Відповідач отриманий завдаток у розмірі 1000 доларів США не повернув. Позивачка під час виїзду з будинку забрала пластикові вікна, насосну станцію та спиляла багаторічні дерева - горіхи, завдавши збитків позивачу на загальну суму 27 754 грн. 94 коп. Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити та задовольнити зустрічні позовні вимоги.
06.07.2023 р. представник відповідача - адвокат Ключенкова Х.В. подала до суду заяву про продовження розгляду справи без її участі та без участі відповідача.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 08 вересня 2019 року позивачка ОСОБА_1 передала відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1 000 доларів США за придбання будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідною розпискою виданою та підписаною відповідачем (т.1 а.с. 25).
Факт передачі позивачкою та отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 1 000 доларів США сторонами не заперечується.
Договір купівлі - продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , між сторонами не був укладений.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до відповідача ОСОБА_2 з письмовою претензією від 23.03.2020 року про повернення, зокрема, сплаченого завдатку з урахуванням додаткової суми у розмірі завдатку, що становить2000 доларів США (т.1 а.с.14-16).
Однак, позивачці не була повернута відповідачем сума в розмірі 1 000 доларів США.
Позивачка, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача завдатку у розмірі 1000 доларів США та додаткової суми у розмірі завдатку - 1000 доларів США, посилається на положення ст. 570, ст. 571 ЦК України. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилається на ту обставину, що відповідач відмовився оформляти договір купівлі-продажу будинку без пояснення причини відмови.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами статті 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
За змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно з положеннями статей 546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.
Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Враховуючи встановлені судом обставини та положення статті 570 ЦК України суд доходить висновку про те, що сума, яка названа в розписці завдатком, фактично є авансом, оскільки сторонами не дотримано умов, визначених статтею 570 ЦК України, а саме не укладено договору купівлі-продажу на виконання якого передано грошові кошти.
Отже, у разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і мають бути повернуті в тому розмірі, в якому вони надавалися. Внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку, якщо таке зобов'язання випливає із договору, укладеного сторонами.
Оскільки договору купівлі-продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам законодавства між сторонами укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана позивачкою грошова сума у розмірі 1000 доларів США є авансом, який підлягає поверненню, а не завдатком в розумінні ст. 570 ЦК України.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 23.07.2018 р. у справі № 461/5297/16-ц (провадження № 61-22017св18), у постанові від 30 січня 2019 року у справі N 461/5297/16-ц (провадження N61-22017св18).
Посилання відповідача на те, що саме з вини позивачки сторони не уклали договір, а тому позивачка втратила право вимагати повернення коштів, є безпідставними, оскільки сума грошових коштів, що за своєю правовою природою є авансом, підлягає поверненню особі, яка їх сплатила, незалежно від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки грошові кошти у розмірі 1000 доларів США. Позовні вимоги в частині стягнення додаткової суми у розмірі завдатку - 1000 доларів США є такими, що не гуртуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів за виготовлення технічної документації на будинок у розмірі 2300 грн., за інформаційно - консультативні послуги та експертну оцінку будинку у розмірі 2600 грн. та ремонт в 4 кімнатах будинку - 6000 грн., то суд доходить такого.
Позивачка, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на ту обставину, що за домовленістю з відповідачем вона сплатила за оформлення технічної документації на будинок - 2300 грн. та 2600 грн. за консультативні послуги та експертну оцінку будинку, а також за домовленістю з відповідачем вона зробила ремонт у 4 -х кімнатах будинку на суму 6000 грн.
Як на правову підставу заявлених позовних вимог посилається на положення ст. 526, 525, 610 ЦК України.
На підтвердження даних позовних вимог позивачка надала суду такі докази:
- копію квитанції серії ААИ № 040996 від 24.10.2019 р., виданої ФОП ОСОБА_4 , у якій зазначена вартість інформаційно-консультаційної послуги з експертної оцінки будинку у сумі 2600 грн. (т.1 а.с.40);
- копію квитанції до прибуткового касового ордера № 051-07ц від 09.09.2019 року, виданої ТОВ «Теразем», у якій зазначено, що прийнято від ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) грошові кошти в розмірі 2300 грн. за тех.документацію (т.1 а.с.40).
- копію заяви ОСОБА_5 від 16.03.2020 р., у якій зазначено, що ОСОБА_1 за проведення ремонтних робіт у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , сплатила 6000 грн. (т.1 а.с.41).
Як встановлено судом договір купівлі - продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , між сторонами не був укладений, як і не було укладено будь-якого іншого договору, зокрема, попереднього договору із зазначенням умов щодо оплати інформаційно - консультаційних послуг з експертної оцінки будинку, виготовлення технічної документації, здійснення ремонтних робіт тощо.
Тому посилання позивачки на наявну домовленість та положення ЦК України, якими врегульовано правовідносини щодо умов виконання зобов'язання та порушення зобов'язання, є необґрунтованими та безпідставними.
Крім того, суд зазначає, що надана позивачкою копія квитанції серії ААИ № 040996 від 24.10.2019 р. про вартість інформаційно-консультаційної послуги з експертної оцінки будинку не містить даних про платника даної послуги, також у квитанції до прибуткового касового ордера №051-07ц від 09.09.2019 року вказано платником відповідача та позивачку. Надана позивачкою копія заяви ОСОБА_5 від 16.03.2020 р., у якій зазначено про оплату позивачкою 6 000 грн. за проведення ремонтних робіт у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , не може бути належним та допустимим доказом на підтвердження здійсненого позивачкою ремонту та понесених витрат на ремонт.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів за виготовлення технічної документації на будинок, за інформаційно - консультативні послуги та експертну оцінку будинку, а також суму витрачених коштів на ремонт у кімнатах будинку, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Щодо заявлених зустрічних позовних вимог, то суд зазначає таке.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 331201817 від 04.05.2023 року (т.2 а.с.57).
Між сторонами була усна домовленість про купівлю-продаж належного відповідачу будинку за адресою: АДРЕСА_2 , за 3800 доларів США, що підтверджується наданою відповідачем розпискою ( т.1 а.с.25).
Після домовленості про купівлю-продаж вищевказаного будинку, позивачка вселилась у будинок за згодою відповідача та проживала там до кінця листопада 2019 року.
Вказану обставину сторони визнали у поданих заявах по суті справи та не заперечують. Також представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що позивачка з вересня 2019 року по кінець листопада 2019 року проживала у будинку відповідача за його згодою.
Договору оренди (найму) житлового приміщення з усіма істотним умовами між сторонами укладено не було.
У зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 27 754,94 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Матеріальна шкода згідно позовної заяви складається з таких сум: 3000 грн. завданих збитків безоплатним проживанням у будинку протягом 3 місяців; 12 600 грн. відновна вартість трьох спиляних відповідачкою дерев (2 горіха та 1 груша); 9154 грн. 94 коп. - збитки внаслідок пошкодження будинку, а саме, демонтаж вікон та умонтування старих вікон з розбитим склом, зняття станції для забору води.
Матеріальна шкода внаслідок пошкодження будинку розрахована відповідачем, виходячи з різниці вартості будинку станом на 05.07.2021 р. - 95 000 грн. (3466 доларів США, виходячи з курсу долара США: 1 долар США - 27,41 грн.) та вартості будинку на час його продажу ОСОБА_6 .
На підтвердження спричиненої матеріальної шкоди пошкодженням будинку відповідач ОСОБА_2 надав довідку про надання інформаційно-консультативних послуг ТОВ «ЛЕКС СТАТУС», згідно якої вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 05.07.2021 року складає 95000,00 грн. (т.1 а.с. 95).
Матеріальна шкода внаслідок спиляних трьох дерев розрахована відповідачем на підставі Методики визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 127 від 12.05.2009 р.
Як на правову підставу заявленого зустрічного позову відповідач посилається на ст.ст.23, 1166 ЦК України.
Так, згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:
1) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
4) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Згідно з ч. 1 ст. 13, ч.3 ст. 12 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Отже, у даному випадку позивач за зустрічним позовом повинен надати докази як на підтвердження протиправних (неправомірних, винних) дій відповідачки, так і докази спричинення йому майнової шкоди, її розміру, а також наявності причинного зв'язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.
Відповідачем ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом) не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження завданої йому діями відповідачки майнової шкоди внаслідок пошкодження будинку та спилу дерев.
Надана позивачем довідка ТОВ «ЛЕКС СТАТУС» про вартість житлового будинку станом на 05.07.2021 року не являється належним доказом на підтвердження факту завдання відповідачкою йому матеріальної шкоди та розміру такої шкоди.
Допитана у судовому засіданні за клопотанням представника відповідача свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона являється сусідкою відповідача. Їй відомо, що приблизно 2 роки тому ОСОБА_1 проживала у будинку ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , під час проживання ОСОБА_1 спиляла дерева за двором, замінила старі вікна на нові, а коли виїжджала з будинку то поставила старі вікна. При цьому свідку невідомо у зв'язку з чим остання спиляла дерева та чи було це узгоджено з ОСОБА_2 .
Показання свідка ОСОБА_7 не являються належним та достатнім доказом завдання відповідачкою за зустрічним позовом - ОСОБА_1 матеріальної шкоди позивачу за зустрічним позовом.
Крім того, суд зазначає, що Методика визначення відновної вартості зелених насаджень, затверджена Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 127 від 12.05.2009, на підставі якої відповідач ОСОБА_2 здійснив розрахунок матеріальної шкоди внаслідок спиляних трьох дерев, встановлює механізм визначення відновної вартості зелених насаджень (дерев, кущів, газонів, квітників) у населених пунктах, що підлягає сплаті при видаленні зелених насаджень або при їх втраті у зв'язку із відведенням земельної ділянки у встановленому порядку юридичній або фізичній особі. При цьому згідно п.2.1 глави 2 Методики, відновна вартість дерев та кущів складається із вартості їх створення (посадки) та утримання за попередні роки з урахуванням характеристик, які визначають їх цінність, за відповідною формулою.
Визначення вартості створення дерев та кущів здійснюється відповідно до вимог нормативних документів із ціноутворення у будівництві та передбачає визначення вартості робіт з підготовки механізованим або ручним способом стандартних місць садіння дерев та кущів, їх садіння і догляд за ними протягом дворічного періоду приживлення та вартості посадкового матеріалу ( п.2.2 глави 2 Методики). Вартість утримання дерев та кущів за попередні роки розраховується на основі економічно обґрунтованих планових витрат на виконання робіт з їх утримання за попередні роки з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість. Під час розрахунку враховується вартість утримання дерев та кущів до досягнення ними віку, в якому відбувається їх обстеження. Розрахунок вартості утримання дерев та кущів за попередні роки визначається із урахуванням їх віку та застосуванням коефіцієнтів якісного стану і зонального розподілу території населеного пункту ( п.2.3.1 глави 2 Методики).
Враховуючи викладене, вищевказані положення Методики, суд не може взяти до уваги здійснений відповідачем у зустрічній позовній заяві розрахунок матеріальної шкоди внаслідок спиляних трьох дерев та вважає такий розрахунок безпідставним і необґрунтованим.
Щодо завданих збитків у розмірі 3000 грн. безоплатним проживанням відповідачки за зустрічним позовом у будинку протягом 3 місяців, то судом встановлено, що відповідачка проживала у будинку позивача за зустрічним позовом за його згодою. Будь-яких договорів оренду (найму) між сторонами укладено не було.
Правовідносини щодо плати за володіння та користування майном, зокрема, за найм (оренду) житла, врегульовані положеннями ст.ст. 759, 762, 810, 820 ЦК України, які регулюють договірні відносини.
Отже, заявлені вимоги про завдання матеріальних збитків безоплатним проживанням є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.
Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 не доведено умови та підстави покладення цивільної відповідальності на відповідачку, а саме, протиправність (неправомірність) дій відповідачки ОСОБА_1 , наявність шкоди, причинний зв'язок між цими діями та спричиненою шкодою, розмір шкоди, чим не виконано вимоги ст.12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд доходить такого.
Позивач за зустрічним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на ту обставину, що відповідачкою йому була заподіяна моральна шкода, оскільки він знаходився в стані постійного стресу та нервозності, так як відповідачка відмовилась укладати угоду купівлі-продажу будинку, погрожувала залишити будинок у непридатному стані, нанесла майнові пошкодження будинку та саду, подала до суду позов про стягнення подвійної суми завдатку, викликала поліцію.
Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частиною 2 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Як роз'яснено у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2005 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Пунктом 5 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
У даному випадку позивачем за зустрічним позовом не доведено та не надано доказів на підтвердження протиправності діяння відповідачки, незаконності її дій, внаслідок яких порушено права позивача та завдано йому моральної шкоди.
Також суд зазначає, що звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про стягнення подвійної суми завдатку не являється підставою для відшкодування моральної шкоди.
З урахуванням викладеного, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкодислід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову визначена у гривнях у розмірі 64 491 грн. з урахуванням курсу НБУ станом на 03.06.2020 р.: 1 долар США - 26,7955 грн.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією № 15530802 від 12.06.2020 року про сплату судового збору у сумі 840,80 грн. (а.с.1).
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено на 41,55 % (26 795,50 грн. /1000 доларів США станом на 03.06.2020 р./ від 64 491,00 грн. складає 41,55 %), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме витрат по сплаті судового збору у сумі 349 грн. 35 коп. (840,80х 41,55 % : 100).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку, відшкодування понесених витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США, витрати по оплаті судового збору у розмірі 349 грн. 35 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 20 липня 2023 року.
Суддя: Л.П. Бабічева