Справа № 206/2961/23
Провадження № 3/206/1528/23
20 липня 2023 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 122-2, ч.3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №042027 від 18.06.2023 року, 18.06.2023 року о 20 год. 30 хв., м . Дніпро, Самарський район, вул. Святогірська, буд. 10, водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. HONDA DIO д.н.з. НОМЕР_1 на вимогу працівника поліції про зупинку т.з., завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього кольору та гучномовця, не зупинився. Був затриманий, шляхом переслідування на патрульному автомобілі TOYOTA PRIUS д.н.з. НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом блокування. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №042028 від 18.06.2023 року, в цей же день о 20 год. 30 хв. в м. Дніпро, Самарський район, вул. Святогірська, 10, водій ОСОБА_1 керував т.з. HONDA DIO н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST №6820 прилад ARHK-0485, що підтверджується тестом №3341, результат тесту позитивний та становить 1,25‰. Дане правопорушення було вчинено двічі протягом року. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2023 року об'єднано справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 : провадження №3/206/1528/23 та №3/206/1529/23. Присвоїно номер справи № 206/2961/23, а номер провадження 3/206/1528/23.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про дату розгляду протоколу про адміністративне правопорушення був обізнаний під розпис у протоколі. Також про дату розгляду справи повідомлений шляхом направлення судової повістки. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв. З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тому, враховуючи викладене, вважаю за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 042027 від 18.06.2023 року, рапортом інспектора УПП в Дніпропетровській області.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, рапортом інспектора УПП в Дніпропетровській області. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням судді, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, доведеною повністю.
При обранні виду та розміру адміністративного стягнення, враховую ступень вини правопорушника, його особу, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153,00 грн.
У відповідності до п. 2.9а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 042028 від 18.06.2023 року вбачається, що дії ОСОБА_1 , щодо керування останнім 18.06.2023 року транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, двічі протягом року, Управлінням патрульної поліції кваліфіковані за ознаками ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 3 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
У цьому випадку, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 042028 від 18.06.2023 року, рапортом поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області, карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП: 16.05.2022 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська, акотм огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, чеком до тестування від18.06.2023 року відносно ОСОБА_1 , результат - 1,25‰, протоколом серії АА №138630 про адміністративне затримання від 18.06.2023 року, диском.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним за ч. 3 ст.130 КУпАП, оскільки він порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.130 КУпАП, а саме: керування особи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року притягалась за аналогічне правопорушення.
Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян без оплатного вилучення транспортного засобу, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП. Оскільки відповідно до довідки від 21.06.2023 року, ОСОБА_1 згідно бази НАІС МВС України посвідчення водія не отримував, суд позбавлений можливості позбавити його права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36,40-1, 122-2, 130, 254, 251, 252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у штрафу на користь держави у розмірі 9 (дев'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні 00 копійок.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдеся одну тисячу) гривень 00 копійок.
Відповідно до ст. 36 КУпАП шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) остаточне покарання за ч. 1 ст. 122-2, ч.3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдеся одну тисячу) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя А.О. Сухоруков