Справа № 214/2986/23
2/214/3067/23
Іменем України
(заочне)
20 липня 2023 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Ткаченка А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, при заочному розгляді, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/2986/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою 01 травня 2023 року, в якій просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 травня 2021 року Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №248; судові витрати по справі покласти на відповідача.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 05 травня 2021 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). У період перебування у стосунках до державної реєстрації шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився спільний син ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_2 визнав своє батьківство у відношенні дитини. Після народження сина вони усі разом виїхали на постійне проживання до Чехії, де обоє працювали, сумісно будували стосунки, сімейний побут. Однак шлюбно-сімейне життя у них не склалось, фактично стосунки припинено близько 6 місяців, що передували її зверненню до суду. Вони намагались знайти порозуміння задля збереження їх шлюбу та в інтересах їх малолітньої дитини, однак це виявилось марним. Останнім часом спільне життя взагалі стало нестерпним через постійні сварки, неможливість знайти порозуміння, застосування з боку відповідача фізичного насильства, у тому числі в присутності їх дитини. Остаточно це призвело до втрати почуття любові, взаємоповаги. Хвилюючись за життя та здоров'я своє і сина, вона разом з дитиною повернулась до України та наразі вони мешкають разом за адресою: АДРЕСА_1 . Поновлення шлюбних стосунків позивач вважає неможливим, оскільки шлюб носить формальний характер, а його збереження на майбутнє суперечитиме її інтересам та їх дитини. Надання строку на примирення вважає недоцільним. Майнового спору між ними немає.
Ухвалою суду від 16 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.30).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.
Правом на участь в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не скористалась, подавши клопотання про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи, надання сторонам строку на примирення на адресу суду будь-якими засобами зв'язку не подавав.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України.
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 05 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №248 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 05 травня 2021 року, а.с.8, 12).
До державної реєстрації шлюбу сторони перебували у стосунках, від яких мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як слідує зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24 квітня 2020 року (а.с.9, 11), батьком дитини зазначений ОСОБА_2 , відомості про оспорювання ним батьківства в матеріалах справи відсутні.
Як вказувала позивач,шлюбні стосунки між сторонами припинено у зв'язку з виникненням сварок, неможливістю знайти порозуміння, втратою почуття любові та взаємоповаги. Подружжя мешкає окремо, спільного господарства не веде. Малолітній ОСОБА_4 фактично мешкає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою реєстрації її місця проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом з місця мешкання від 27 квітня 2023 року, засвідченим підписами сусідів та майстром ТОВ «Житлосервіс-КР» (а.с.14, 16, 25, 26).
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, зумовлює його добровільний характер.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно ст.110 СК України.
Як передбачено ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18, яку кореспондує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Суд не застосовує положення ст.111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надав, клопотань про надання строку на примирення не заявляв.
Відповідно до ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин розірвання шлюбу, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05 травня 2021 року (а.с.8, 12) слідує, що під час державної реєстрації шлюбу позивач дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » не змінювала, а тому підстави для його зміни відсутні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн. 60 коп., понесені позивачем та документально підтверджені (а.с.1), стягнути з відповідача на її користь.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 274 ч.4, ст.ст.280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимогиОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 травня 2021 року Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №248 - розірвати.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб відповідно до ч.2 ст.115 СК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом першої інстанції за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення суду складено та підписано без проголошення 20 липня 2023 року.
Суддя А.В. Ткаченко