Справа № 185/9165/23
Провадження № 1-кс/185/1559/23
20 липня 2023 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 в присутності підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041370001289 від 18 липня 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровськ, громадянин України, який має неповну середню освіту, не працює, не одружений, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-
Слідчим відділом Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041370001289 від 18 липня 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, в якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19 липня 2023 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме, дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, обґрунтована та підтверджується доказами зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження.
На думку сторони обвинувачення, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, оскільки в сукупності всі зібрані фактичні дані про обставини злочину у кримінальному провадженні, та наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, свідчать про наявність ризиків, які передбачені п.п.1,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
18 липня 2023 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. Час фактичного затримання, вказаний у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - 18 липня 2023 року о 17:40 год.
19 липня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 186 КК України.
19 липня 2023 року о 13:46 годині ОСОБА_5 вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При розгляді клопотання прокурор та слідчий з приводу підстав зазначених в ст. 177 ч. 1 КПК України підтвердили вищенаведене та наполягалои на задоволенні клопотання із застосуванням альтернативи у виглягляді застави розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний не оспорюючи обґрунтованість підозри та свою провини у вчинені зазначеного кримінального правопорушення, просив застосувати запобіжних захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Його захисник адвокат ОСОБА_6 висловив висловив позицію, узгоджену зі своїм підзахисним.
Вивчивши клопотання та матеріали додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання зокрема, міркування прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваного, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням доходжу такого висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Прокурором доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 провадиться досудове розслідування, і йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Також, висунута ОСОБА_5 підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку передбаченому КПК України.
Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений під час судового розгляду, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 щодо кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Також слідчий суддя приймає до уваги правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90 р., відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Перевіряючи доводи клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний: перевірити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; оцінити наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК; оцінити в сукупності обставини, зазначені законодавцем в ч.1 ст. 178 КПК; виконати всі дії при розгляді клопотання, передбачені ст.193 КПК; встановити доведеність неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів (п.3 ч.1 ст.194 КПК).
З метою забезпечення права особи на свободу та особисту недоторканність, що гарантується ст. 5 ЄКПЛ, доцільно застосовувати (враховувати) правову позицію ЄСПЛ, яка викладена в рішенні ЄСПЛ «Навальний проти Росії (№ 2)» (Navalnuyy v. Russia №2) , № 43734/14, від 09 квітня 2019 року при оцінці пропорційності інкримінованого особі кримінального правопорушення відносно запобіжного заходу про застосування якого просить сторона обвинувачення.
Важливим моментом в контексті оцінки доводів щодо застосування запобіжного заходу є й питання оцінки співвідношення між собою тяжкості інкримінованого особі кримінального правопорушення з оцінкою міцності соціальних зв'язків підозрюваного, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «W. проти Швеи?царіі?» (від 26 січня 1993 року, серія А, № 254-А, пункт 33) - ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такии? и?ого незначнии? ступінь, якии? не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, и?ого моральні переконання, маи?новии? стан і зв'язки з державою, в якіи? він зазнає судового переслідування, а також контакти підозрюваного.
На виконання вимог ст.ст.177-178 КПК України, враховуючи, відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного (відсутність на утриманні дітей, не працевлаштованість підозрюваного), ймовірну тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі підозрюваного ОСОБА_5 у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, що може створити умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду, враховуючи суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.
Викладене підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього дані щодо особи підозрюваного ОСОБА_5 , його поведінки як під час вчинення кримінального правопорушення так і після цього, враховуючи встановленні під час розслідування відомості, які характеризують підозрюваного, а саме - притягнення неодноразово в минулому підозрюваного до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, небажання підозрюваним зупинятися у своїй злочинній діяльності, свідчить про те, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інший злочин, перебуваючи під загрозою кримінальної відповідальності та розуміючи реальність та невідворотність її настання, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п. 4 та п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Вказані обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства, та перешкоджатимуть ефективному, повному, всебічному та неупередженому розслідуванню за участю підозрюваного.
До матеріалів клопотання відомостей щодо перебування на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога слідчому судді під час розгляду клопотання не надано.
Водночас, оцінюючі відомості надані органом досудового розслідування, слідчий суддя, з урахуванням положень ст.206 КПК України, зазначає, що з метою уникнення ситуації, коли до учасника кримінального провадження не буде застосована належна правова процедура, така імовірність має бути перевірена додатково.
Приймаючи зазначене рішення, слідчим суддею враховуються також і вимоги, передбачені ч.2 ст. 183 КПК України, згідно з якими запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється, або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Однією з підстав застосування конкретного запобіжного заходу є наявність відомостей про те, що іншими запобіжними заходами виконання завдання кримінального провадження є неможливим.
Оцінюючи обсяг викраденого майна та розмір заподіяної матеріальної шкоди (одну упаковку розчинної кави торгівельної марки «Jacobs Monarch», об'ємом 280 г., вартістю 397,67 грн.), той факт, що розмір заподіяної шкоди відшкодовано на момент розгляду клопотання, наявність погашеної судимості у підозрюваного, відсутність обставин, які б свідчили, що грабіж підозрюваним вчинено саме в зв'язку з правовим режимом воєнного стану, наявність постійного та офіційного місця проживання підозрюваного в м.Павлограді Дніпропетровської області, приходжу до висновку, що обставин, які б свідчили про те, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного на даному етапі кримінального провадження не встановлено
Враховуючи вказані обставини слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді, з покладенням на підозрюваного передбачених у ч.5 ст.194 КПК України низки обов'язків.
Строк дії ухвали встановити в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041370001289 від 18 липня 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю.
Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з - під варти негайно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
-прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час;
-заборонити покидати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в якій він мешкає, цілодобово;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності);
-утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
-докласти зусиль до пошуку роботи;
-носити електронний засіб контролю.
В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
Строк дії ухвали - до 19 вересня 2023 року.
Зобов'язати орган Національної поліції негайно поставити на облік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому.
Контроль за виконанням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домашнього арешту покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває справа.
Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1