Справа № 182/3431/23
Провадження № 1-кс/0182/790/2023
18.07.2023 м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2023 за № 12023041340000635 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце
народження - с. Олександропіль, Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, який зареєстрований та фактично проживає у АДРЕСА_1 , не працює, не одружений, на утриманні має неповнолітню дочку, раніше судимий:
- 10.07.2013 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2
ст. 185, ч. 3 ст. 185, 70 ч. 1 КК України до 4 р. позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 р.;
- 21.01.2014 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 71 КК України до 4 р. 6 міс. позбавлення волі;
- 07.12.2018 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 3, 15 ч.3 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 р.;
-06.04.2023 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 4 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 р.
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
18 липня 2023 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2023 за № 12023041340000635 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи клопотання
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про вчинені кримінальні правопорушення за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2023 за № 12023041340000635 за ознаками кримінальних правопорушень /злочинів/, передбаченого ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.
Органом досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 05.06.2023 приблизно о 02:00 год знаходився біля території приватного домоволодіння АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_6 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна з гаражного приміщення, розташованого на території вказаного домоволодіння, яким постійно користується ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , перебуваючи в той самий час та в тому самому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», скориставшись тим, що поруч нікого немає та за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до воріт в огорожі вищезазначеного домоволодіння та, відчинивши їх, проник на територію вищевказаного домоволодіння. Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 підійшов до приміщення гаражу, який є сховищем, та, пошкодивши двері гаражу невідомим предметом, проник всередину нього, звідки таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, викрав: велосипед, ринкова вартість якого згідно висновку експерта судової товарознавчої експертизи № 3167 від 13.07.2023 складає 2066 грн. 67 коп., радіатор опалювач «Дорожна карта» «Газ 3302», ринкова вартість якого згідно висновку експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи № 3166 від 13.07.2023 складає 506 грн. 67 коп., 4 диски автомобільні 5 1/3 JX4H2, радіус 14, ринкова вартість яких згідно висновку експерта судової транспортно-товарознавчої експертизі №3166 від 13.07.2023 складає 1000 грн. 00 коп., 4 шини автомобільні «Rosava» treadwtar 180, traction a, temperature b, 175/65R14 82T, ринкова вартість яких згідно висновку експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи № 3166 від 13.07.2023 складає 3695 грн. 64 коп., резиновий ущільнювач для вікон та велосипед (марка якого не відома), які матеріальної цінності для потерпілого не представляють. Вказане викрадене майно ОСОБА_5 виніс з гаражу та, перенісши його через дорогу, сховав неподалік у кущах.
Відразу після цього, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, повернувся у гараж, розташований на території вищезазначеного домоволодіння, та підійшов до автомобіля ВАЗ 111830, ДНЗ НОМЕР_1 , котрий на праві власності, належить ОСОБА_8 і за яким доглядає та постійно користується ОСОБА_7 , що знаходився у вищевказаному гаражному приміщенні. Проникнувши у вказаний автомобіль, що не був зачиненим, ОСОБА_5 , таємно умисно, повторно, з корисливих мотивів викрав автомобільний компресор «Winso», 7atm, 150 ВТ, ринкова вартість якого згідно висновку експерта судової товарознавчої експертизі № 3167 від 13.07.2023 складає 576 грн. 59 коп. та панель приладів на автомобіль «ВАЗ 111830», ринкова вартість якої згідно висновку експерта судової транспортно-товарознавчої експертизі № 3166 від 13.07.2023 складає 1017 грн. 81 коп., чим спричинив ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 8863 грн. 38 коп.
Після чого, ОСОБА_5 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.
Крім того, досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_5 02.07.2023, приблизно о 20 год. 30 хв. знаходився поряд з продуктовим магазином «Еллада», який розташований по вул. Першотравнева, 2 в м. Нікополі Дніпропетровської області, де зустрів раніше незнайомого чоловіка, а саме ОСОБА_9 , з яким спілкувався кілька хвилин. Під час цього спілкування ОСОБА_5 помітив у ОСОБА_9 мобільний телефон «Xiaomi 10T Lite Pearl Grey» сірого кольору. Завершивши розмову, ОСОБА_9 пішов від ОСОБА_5 в бік магазину «555», розташованого поруч з магазином «Еллада» по вул. Першотравнева в м. Нікополі Дніпропетровської області. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону, який належить ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_10 , перебуваючи в той самий час та в тому самому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відкрито, умисно, повторно, з корисливих мотивів шляхом ривку з сумки ОСОБА_9 , не реагуючи на крики та зауваження останнього, викрав мобільний телефон «Xiaomi 10T Lite Pearl Grey», сірого кольору, ринкова вартість якого згідно висновку експерта судової товарознавчої експертизі № СЕ-19/104-23/23044-ТВ від 12.07.2023 складає 5833 грн. 00 коп., чим спричинив останньому матеріальний збиток на вказану суму.
Втікши з місця вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
17.07.2023 ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень /злочинів/, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив умисні, тяжкі корисливі злочини, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 7-ми до 10-ти років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; може незаконно впливати на потерпілих з метою зміни ними показань; може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ніде не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, а, отже, є цілком обґрунтований ризик повторного вчинення злочинів. Є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідка; може вчинити інше кримінальне правопорушення, а інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам. У його оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків. Також, підозрюваний не працює і не має законних джерел існування, не одружений. Враховуючи всі обставини, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень /злочинів/, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, а також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Хоча він і не заперечував, що вчинив ці злочини, однак просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Пояснив, що він хворіє на ВІЛ-інфекцію і зараз проходить курс лікування, отримує таблетки, а в умовах ДУВП він належної медичної допомоги не зможе отримувати. Ніяких намірів переховуватися від слідства та суду у нього не має. Зобов'язується не вчиняти нових злочинів, з'являтись до слідчого за першою вимогою, будь-якого наміру здійснювати тиск на потерпілих та свідка він не має, ухилятися від слідства та суду також не буде.
Оцінка та висновки слідчого судді
Вислухавши прокурора, підозрюваного, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я;
4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію;
7) майновий стан;
8) наявність судимостей;
9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинені кримінальні правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України внесені до ЄРДР 06.06.2023 за № 12023041340000635.
17 липня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, а саме у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, а саме у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколами допитів потерпілих; протоколами огляду вилучених речових доказів; протоколами допитів свідків; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень /злочинів/.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 7-ми до 10-ти років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого, свідка.
Також слідчий суддя вважає, що наявний заявлений стороною обвинувачення й ризик незаконного впливу на потерпілих, свідка (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), бо підозрюваний може незаконно впливати на них з метою зміни показів.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
На обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчим у клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, корисливих злочинів. Офіційно не працевлаштований.
З огляду на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних, корисливих злочинів, існування даного ризику не виключається.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
Отже, на думку слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Щодо можливості застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що інкриміновані ОСОБА_5 злочини належать до категорії тяжких, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7-ми до 10-ти років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даних кримінальних правопорушень; доведення існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого, свідка; вчинення іншого кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, не одружений, на утриманні має неповнолітню дочку 2005 р.н., раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та вчинив нові умисні корисливі злочини в період відбування іспитового строку за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.04.2023, що, на переконання слідчого судді, дає певну характеристику особі підозрюваного. Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.
Так, особисте зобов'язання не зможе перешкодити можливості переховування підозрюваним; вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Жодних звернень щодо передачі ОСОБА_5 на поруки не надходило. Домашній арешт щодо ОСОБА_5 застосувати також недоцільно, оскільки у підозрюваного немає родичів, які б змогли належним чином контролювати його поведінку та гарантувати виконання підозрюваним умов домашнього арешту.
Отже з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень /злочинів/, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Зазначений висновок узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства (наприклад, рішення «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» та інш.).
Зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, які виправдовують тримання підозрюваної під вартою.
Щодо альтернативного запобіжного заходу
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 не працює, не одружений, на утриманні має неповнолітню дочку, вважає необхідним та достатнім встановлення застави згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в мінімальному розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53 680 грн.
При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження,
Альтернативний запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора під час досудового розслідування, суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;
- не відлучатися з м. Нікополь, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;
- повідомляти слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, про зміну свого місця проживання.
Такі обов'язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_5 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2023 за № 12023041340000635 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів та строку досудового розслідування, тобто ухвала діє до 12-40 год. 16 вересня 2023 р.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 12-40 год. 18.07.2023.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53 680 грн. для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею у даній ухвалі, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язаний виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;
- не відлучатися із м. Нікополь, Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;
- повідомляти слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суд, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі нез'явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов'язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1