просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі
20 липня 2023 року м.Харків Справа № 913/249/23
Провадження № 14/913/249/23
Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», м. Київ
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , смт. Петропавлівка, Станично-Луганський р-н Луганської області
про стягнення 318694,12 грн.
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) заборгованість за кредитним договором № 2660315462-КД-1 від 30.03.2021 в сумі 318694,12 грн, з яких: 150000,80 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18692,52 грн - заборгованість за процентами, 150000,80 грн - заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.03.2021 між АТ «ПриватБанк» та ФОП ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2660315462-КД-1, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 було видано кредит у розмірі 500000,00 грн (п. А.2. кредитного договору) із терміном повернення 01.03.2024 (пп. А.3., 1.2., 2.2.3. кредитного договору).
31.03.2021 відповідачем було отримано кредитні кошти у розмірі та на цілі відповідно до п. А. 2 кредитного договору.
Крім того, 30.03.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, в якій узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємства та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки (підпункт «а» пункту 1 додаткової угоди).
Згідно з п. 2.1. додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14,3% річних.
Відповідно до п. 2.2. додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Пунктом 2.7 додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.
Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за кредитним договором відповідачу було відкрито рахунок типу 2909 (п. А. 4 кредитного договору).
Згідно з п. 2.10. додаткової угоди у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди + 5% річних.
Відповідно до підпункту «в» пункту 1 додаткової угоди позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпеченні гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151. При цьому позичальнику відомі та повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.
Позивач зазначає, що 31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (далі - гарант) та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/269 (далі - договір гарантії), відповідно до п. 2.1. якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара (АТ КБ «ПриватБанк») безвідкладну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (у т.ч. відповідачем) своїх грошових зобов'язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Відповідно до п. 5.1. договору гарантії у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
Згідно з п. 5.5. договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара ССГ (сума сплати за гарантією) згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.
Відповідно до п. 6.2. договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1. та 6.3. цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується:
- застосовувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8. цього договору за таким проблемним кредитом (п. 6.2.1. договору гарантії);
- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог) в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами (п. 6.2.2. договору гарантії).
Як зазначає позивач, відповідач порушив свої зобов'язання за кредитним договором та припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.
02.09.2022 позивачем було направлено відповідачу повідомлення про розірвання договору № 2660315462-КД-1 з вимогою до 01.10.2022 здійснити погашення заборгованості в повному обсязі.
04.10.2022 позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (гаранта) та АТ «Укрексімбанк» (агента) вимога на сплату за гарантією № 25 на суму 150000,80 грн.
06.10.2022 позивачем було направлено повідомлення до ФОП ОСОБА_1 про надсилання вимоги гаранту № 25 від 03.10.2022.
04.11.2022 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією в розмірі 150000,80 грн.
Позивач зазначає, що з урахуванням гарантійних виплат гаранта заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором станом на 24.01.2023 становить 168693,32 грн, з яких: 150000,80 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18692,52 грн - заборгованість за процентами. Заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 150000,80 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.
За змістом ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Подана позовна заява відповідає вимогам статей 162, 164 та 172 ГПК України, підстав для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі не встановлено.
За таких обставин, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинства здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).
Частина 3 ст. 12 ГПК України передбачає, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Зі змісту ч. 5 ст. 12 ГПК України випливає, що малозначними справами, зокрема, є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч. 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 3 ст. 247 ГПК України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене, при вирішенні питання про віднесення справи до категорії малозначних, суд враховує приписи ст. 247 ГПК України.
За приписами п. 8 ч. 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 318694,12 грн, що за ціною позову не відповідає визначенню законодавцем справи, як малозначної, оскільки ціна позову перевищує 268400,00 грн, проте вона не більше п'ятиста розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб 1342000,00 грн.
Приймаючи до уваги, що ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, у зв'язку з чим в силу наведених вище приписів процесуального закону наявні підстави для визнання її малозначною, тому дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи положення ст. 252 ГПК України, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 120, 176, 234, 235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
3. Роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі необхідності відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
4. Запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали. У випадку подання відповідачем відзиву - подати суду докази надіслання (надання) його та доданих до нього доказів іншій стороні.
5. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву. У випадку подання позивачем відповіді на відзив подати суду докази надіслання (надання) її іншій стороні.
6. Встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. У випадку подання відповідачем заперечень подати суду докази надіслання (надання) їх іншій стороні.
7. Довести до відома учасників справи, що відповідно до п. 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
Згідно з п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
8. Рекомендувати учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, подавати заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення в електронному вигляді з накладеним кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи на електронну пошту суду (inbox@lg.arbitr.gov.ua) або через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд».
Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 20.07.2023 та не підлягає оскарженню.
Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ