вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" липня 2023 р. Справа № 911/2737/22
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)
за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен», (03056, проспект Перемоги, буд. 35, м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будабсолют», (07300, вул. Шлюзова, буд. 1, м. Вишгород, Вишгородський район, Київська область)
про стягнення 2 778, 67 грн
КП «Київський метрополітен» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ «Будабсолют» про стягнення 2 778, 67 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо складання, реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до встановлених Податковим кодексом України вимог та термінів і надання її позивачу за його вимогою згідно з договором № 258-Ш-20 від 10.04.2020 р., внаслідок чого позивач втратив право на податковий кредит та зменшення податкового зобов'язання та як наслідок поніс збитки.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.12.2022 р. відкрито провадження у справі № 911/2737/22 за позовом КП «Київський метрополітен» до ТОВ «Будабсолют» про стягнення 2 778, 67 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.
Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 07300, вул. Шлюзова, буд. 1, м. Вишгород, Вишгородський район, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
10.04.2020 р. між позивачем (надалі - Замовник) та відповідачем (надалі - Підрядник) було укладено договір № 258-Ш-20, згідно п. 1.1. якого Підрядник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, на свій ризик, зобов'язується виконати та здати роботи «Дообладнання охоронною сигналізацією приміщення № 7а (комора для зберігання прикурсорів) електродепо «Оболонь» (встановлення системи аварійної сигналізації та антен, код 45312000-7 за ДК 021:2015)»Ю (надалі - Роботи), а Замовник зобов'язується виконані належним чином Роботи прийняти та оплатити.
Пунктом 1.1.1. Договору передбачено, що Роботи, визначені в пункті 1.1. Договору, в себе включають: монтажні та пусконалагоджувальні роботи з дообладнання охоронною сигналізацією (надалі - пристрої ОС) приміщення № 7а (комора для зберігання прикурсорів) електродепо «Оболонь» та введення їх в експлуатацію.
Відповідно до п. 1.6. Договору обсяги закупівлі Робіт, що є предметом цього Договору, можуть бути зменшені в залежності від фінансових можливостей та виробничих потреб Замовника.
Пунктом 3.2. Договору (у редакції Додаткової угоди № 1 від 03.07.2020 р.) визначено, що Договірна ціна (вартість) Робіт та сума Договору становить - 16 672, 00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 2 778, 67 грн та визначається в Договірній ціні з відповідними кошторисними розрахунками до неї (Додаток № 2 до Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розрахунки за виконані Роботи здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.
Згідно з п. 4.2. Договору розрахунок за виконані Роботи здійснюється Замовником протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання Сторонами Акта № КБ-2в та Довідки № КБ-3.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що строк виконання всього обсягу Робіт, передбаченого п. 1.1. Договору: II - IV квартали 2020 року, а саме: з дати отримання Підрядником письмового повідомлення про початок виконання Робіт від Замовника до 31.12.2020 включно.
Відповідно до п. 5.17. Договору зобов'язання Підрядника щодо виконання Робіт, що є предметом цього Договору, вважаються виконаними в повному обсязі з дати підписання Сторонами Акта № КБ-2в та Довідки № КБ-3.
Положеннями пунктів 6.15., 6.16. Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний прийняти виконані належної якості Роботи за Актом № КБ-2в та Довідкою № КБ-3; здійснити розрахунок за виконані Роботи своєчасно та в повному обсязі.
Пунктом 6.3.10. Договору встановлено зобов'язання Підрядника надати Замовнику належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену(і) в електронній формі та зареєстровану(і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України та оформляти всі первинні документи, передбачені цим Договором, дотримуючись вимог чинного законодавства.
Згідно з п. 11.5.1. Договору Підрядник зобов'язаний в установлені Податковим кодексом України терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування), зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати її Замовнику за його вимогою, відповідно до статті 201.10 Податкового кодексу України.
У разі, якщо Підрядник не зареєстрував податкову накладну (розрахунок коригування) в ЄРПН та/або не надав її Замовнику за його вимогою, Підрядник зобов'язаний сплатити на користь Замовника штраф у розмірі суми ПДВ, яку Замовник фактично сплатив в складі перерахування коштів Підряднику, але який не було включено до податкового кредиту у зв'язку з порушенням Підрядником своїх зобов'язань щодо реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в ЄРПН та/або надання її Замовнику.
У разі, якщо Підрядник не працює за допомогою програми «M.E.Doc IS», він повідомляє про дату реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та дату/номер виписаних податкових накладних. Повідомлення надсилається на адресу I.Goldman@metro.kiev.ua в довільній формі. (п. 11.5.2. Договору).
Відповідно до п. 8.1. Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2020 року включно.
Пунктом 12.1. Договору передбачено, що невід'ємною частиною цього Договору є: Технічна специфікація (Додаток 1); Договірна ціна (Додаток 2).
03.07.2020 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 1 до договору № 258-Ш-20 від 10.04.2020 р.
29.07.2020 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 2 до договору № 258-Ш-20 від 10.04.2020 р.
Також, між позивачем та відповідачем були підписані та погоджені відповідні Додатки до договору № 258-Ш-20 від 10.04.2020 р. (з урахуванням положень та змін, викладених у додаткових угодах до Договору).
На виконання умов договору № 258-Ш-20 від 10.04.2020 р. відповідачем у жовтні 2020 р. були виконані для позивача роботи на загальну суму 16 672, 00 грн, в т. ч. ПДВ - 2 778, 67 грн, що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 р. (форма № КБ-3) від 28.10.2020 р. на суму 16 672, 00 грн, Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р. (форма № КБ-2в) від 28.10.2020 р. на суму 16 672, 00 грн, іншими документами, наявними у матеріалах справи.
Позивачем в свою чергу було виконано свій обов'язок по оплаті виконаних відповідачем робіт та перераховано відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 16 672, 00 грн (в т. ч. ПДВ - 2 778, 67 грн), що підтверджується платіжним дорученням № 9277 від 04.11.2020 р. на суму 16 672, 00 грн, наявним у матеріалах справи.
Позивач зазначає, що відповідачем в порушення вимог законодавства України та умов договору не було виконано обов'язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на суму ПДВ - 2 778, 67 грн та відповідно зменшити податкове зобов'язання на зазначену суму.
У травні 2021 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 19/23-255 від 31.05.2021 р., у якій вимагав надати позивачу зареєстровану в ЄРПН податкову накладну за наслідками виконання робіт за договором № 258-Ш-20 від 10.04.2020 р. Факт направлення вказаної вимоги на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0305611651410 від 31.05.2021 р., копією конверта про відправлення цінного листа із відбитком календарного штемпеля про прийняття листа на відправлення та із відміткою про повернення такого листа без вручення за закінченням терміну зберігання, наявними у матеріалах справи.
У липні 2021 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 12/04-469 від 08.07.2021 р. щодо сплати штрафних санкцій за договором від 10.04.2020 р. № 258-Ш-20 в розмірі 2 778, 67 грн, у якій вимагав терміново перерахувати на свій поточний рахунок суму штрафу у розмірі 2 778, 67 грн, у зв'язку з тим, що відповідачем не було здійснено реєстрацію податкової накладної (розрахунку коригування) в ЄРПН та не надано її за вимогою позивача. Факт направлення вказаної претензії на адресу відповідача та її отримання підтверджується фіскальним чеком № 0160440 0144361 від 09.07.2021 р., реєстром відправлення рекомендованих листів (з повідомленням про вручення) від 09.07.2021 р., відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявними у матеріалах справи.
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 778, 67 грн збитків (суми ПДВ невключеної до податкового кредиту позивача/штрафу), завданих внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 р. у справі № 925/1196/18.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Вказана права позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 р. у справі № 917/877/17.
Відповідно до підпункту 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п 187.1. ст. 187 цього ж кодексу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
З огляду на положення цієї норми, у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а відтак і обов'язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок, або дата відвантаження товарів/надання послуг.
Подібний підхід щодо необхідності реєстрації податкової накладної за першої, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України, події був застосований Верховним Судом у постанові від 03.11.2021 р. у справі № 360/2460/20, а також у постанові від 01.12. 2021 р. у справі №600/1878/20-а.
За змістом підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 цього ж кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.3 ст. 198 цього ж кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з приписами абзаців 1-3 п. 198.6. ст. 198 цього ж кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п. 201.1. ст. 201 цього ж кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер.
Пунктом 201.7 ст. 201 цього ж кодексу передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Положеннями п. 201.10. ст. 201 цього ж кодексу встановлено, зокрема, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Як було зазначено вище відповідачем на виконання положень договору № 258-Ш-20 від 10.04.2020 р. у жовтні 2022 р. були виконані, а позивачем прийняті роботи на загальну суму 16 672, 00 грн, з яких ПДВ складає 2 778, 67 грн.
При цьому, у відповідача в силу вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу та умов пунктів 6.3.10., 11.5.1., 11.5.2. договору виник обов'язок з складання та реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і надання їх позивачу.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Однак, у встановлені податковим законодавством терміни, а також після звернення позивача з відповідною вимогою і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо своєчасного складання податкових накладних за наслідками виконання робіт на вищезазначену суму не виконав, належних та допустимих доказів, що підтверджують вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (прийняття, зупинення/блокування реєстрації, відмова у реєстрації накладних тощо) за спірними господарськими операціями на загальну суму ПДВ у розмірі 2 778, 67 грн суду не надав.
Також, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджували б наявність об'єктивних обставин, що унеможливлювали своєчасне виконання відповідачем своїх податкових зобов'язань та/або вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів, спрямованих на недопущення порушення таких зобов'язань.
Нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 р. у справі № 908/1568/18 та Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 р. по справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
При цьому хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків.
Таким чином, враховуючий вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні за наслідками здійснення господарської операції з виконання робіт за договором № 258-Ш-20 від 10.04.2020 р. і неможливістю включення суми ПДВ у розмірі 2 778, 67 грн до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливістю зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.01.2023 р. у справі № 904/72/22.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача збитків у розмірі 2 778, 67 грн є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будабсолют» (07300, вул. Шлюзова, буд. 1, м. Вишгород, Вишгородський район, Київська область; ідентифікаційний код 41340574) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, проспект Перемоги, буд. 35, м. Київ; ідентифікаційний код 03328913) 2 778 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн 67 (шістдесят сім) коп. збитків та судові витрати 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 (нуль) коп. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца