Справа № 487/3995/23
Провадження № 1-кп/487/675/23
19.07.2023 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12023150000000074 від 01.03.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець м. Миколаїв, є громадянином України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурор -ОСОБА_4 , адвокат -ОСОБА_5 , обвинувачений -ОСОБА_3
В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва знаходиться кримінальне провадження, відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Заслухавши думку прокурора та інших учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності. Дане кримінальне провадження підсудне Заводському районному суду м. Миколаєва.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.
Підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокуророві судом не встановлено.
Суд, під час підготовки до судового розгляду, визначивши дату і місце проведення судового розгляду, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Від прокурора надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 оскільки заявлені раніше ризики відповідно до ст.177 КПК України відносно нього не відпали.
Захисник та обвинувачений щодо задоволення клопотання заперечували, та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вказаних ризиків суд враховує сукупність певних обставин, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.
Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана ОСОБА_3 з урахуванням можливості переховуватися від органів слідства та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, ОСОБА_3 не був офіційно працевлаштований, не мав стабільного джерела доходу, раніше неодноразово судимий, знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджує наявність ризику вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень.
Вищенаведені обставини підтверджують наявність ризиків, передбачених, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
З урахуванням тяжкості злочину та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд погоджується із доводами прокурора про необхідність продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу, про що просять обвинувачений та його захисник, не зможе запобігти вказаним ризикам.
Беручи до уваги доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, суд не знаходить підстав для зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, про що просять обвинувачений та його захисник.
Таким чином, оцінюючи всі обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою на 60 днів..
Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України суд -
Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України у закритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Радісна, 3 зал судових засідань №3) на 31.07.2023 р. о 11-00 год.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження для участі в судовому засіданні.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Миколаєва на 60 днів - до 16 вересня 2023 року (включно).
У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника - відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1