Справа № 467/807/23
3/467/375/23
20.07.2023 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Кірімової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої адміністратором в магазині Світ одягу та взуття, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 820131 від 18.06.2023 року, 18.06.2023 року о 20.30 годині ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , вчинила відносно свого колишнього чоловіка насильство в сім'ї психологічного характеру, а саме виражалась в сторону ОСОБА_2 нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, в результаті чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилась, причини свої неявки суду не повідомила.
ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив суду, що 18.06.2023 року ввечері між ним та його колишньою дружиною виникла сварка під час якої вони висловлювались на адресу один одного образливими словами. Крім того, зазначив що за фактом вказаного інциденту працівниками поліції відносно нього також було складено протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, де ОСОБА_1 вказано потерпілою. Потерпілим від дій ОСОБА_1 себе не вважає. Зазначив, що сварка яка виникла між ним та ОСОБА_1 є конфліктом та образливі висловлювання є обопільними.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд зазначає, що для того щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов'язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 18.06.2023 року, наданих ним до протоколу про адміністративне правопорушення, останній пояснила що 18.06.2023 року о 20 годині 30 хвилин в АДРЕСА_1 його колишня дружина ОСОБА_1 вчинила сварку, під час якої вони один одного ображали нецензурною лайкою та дружина погрожувала йому фізичною розправою. ОСОБА_1 постійно провокує конфлікти.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , письмових пояснень ОСОБА_2 від 18.06.2023 року, а також пояснень ОСОБА_2 наданих ним в судовому засіданні, 18.06.2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мала місце сімейна сварка, під час якої вони висловлювались на адресу один одного образливими словами.
Матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 домашнього насилля. Конфлікт, який виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 носить обопільний характер. Стверджувати, що внаслідок сварки, ОСОБА_2 постраждав більше, чи зазнав шкоди, немає.
Образливі висловлювання в межах конфлікту, який склався між ними, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди чи можливості її настання в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які підтверджують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст. 221, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її вручення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Арбузинського
районного суду О.М. Кірімова