Справа № 127/21601/23
Провадження № 2/127/2693/23
20 липня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій області, про визнання права власності,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій області, про визнання права власності.
Дослідивши подану позовну заяву, доходжу до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтями 175, 177 ЦПК України.
Так згідно з п.п.5, 8ч.3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зокрема у позовній заяви позивач зазначає, що ОСОБА_4 є його батьком, проте жодних доказів на підтвердження цих обставин до позовної заяви додано не було (копію свідоцтва про народження позивача).
Крім того, до позовної заяви позивачем додано ряд документів складених іноземною мовою без здійснення їх перекладу на державну мову.
Відповідно до ч.1 ст.9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
В частині першій статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
За статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року № 2-р/2018 Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03 липня 2012 року № 5029-VI, зі змінами, визнаний неконституційним, втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення.
Отже, чинне законодавство України не дозволяє подавати до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені не державною мовою.
Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
При цьому суд зауважує, що аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 24 червня 2014 року (справа № 21-227а14) та від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16), а також в ухвалі Верховного Суду від 1 липня 2019 року (справа № 243/10706/18). Підстав для відступлення від цих правових висновків немає.
Також слід зазначити, що положеннями ст. 79 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. При цьому, перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію.
З огляду на зазначене, позивачу необхідно подати до суду документи, додані до позовної заяви в їх офіційному перекладі на державну мову, який засвідчується уповноваженим перекладачем та нотаріально.
Викладене є недоліками позовної заяви, які мають бути усунуті позивачем.
Окрім наведеного позивач не вказує на правові підстави для визнання за ним в порядку спадкування за законом права власності на спірний автомобіль в цілому, з огляду на те, що згідно його доводів та матеріалів справи, окрім позивача спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли ще дві особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного та керуючись статтями 175-177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій області, про визнання права власності - залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному пред'явленню позову.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: