Справа № 521/18221/23
Номер провадження:1-кс/521/2620/23
14 липня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
за участю підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м. Одесі клопотання слідчого СВ Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування №12021163470000327 від 26.04.2021 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ленінграда, Російської федерації, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, перебуваючий у цивільному шлюбі, офіційно працевлаштований сантехніком в ТОВ «Дельта груп», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, відносно якого:
- 25.09.2020 року Одеською місцевою прокуратурою №2 скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020161470000840 від 28.07.2020 року за ч.2 ст.289 КК України (розшук);
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, слідчий суддя
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
З клопотання вбачається 20.02.2021, близько 15:30, ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_8 , побачили на території домоволодіння металеву трубу, яку відразу вирішили викрасти.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, впевнившись, що їх дії залишаться непоміченими для сторонніх осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 перелізли через паркан вказаного будинку, проникнувши таким чином на територію домоволодіння.
Після чого, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 підняли металеву трубу, довжиною 4,7 метри, діаметром 10 см., вагою 90 кг., вартістю 500 грн. та намагались перекинути її через паркан, однак в цей час були затримані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , не зумівши довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Дані щодо вказаного кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.04.2021 року за №12021163470000327 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий у своєму клопотання просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засідання підтримав клопотання, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення, вважав достатнім для ОСОБА_4 застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Вивчивши клопотання з доданими матеріалами, а також вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення , 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
26.04.2021 року СВ ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування за фактом вчинення кримінальних правопорушень.
23.03.2021 року, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопороушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України.
14.07.2023 року, ОСОБА_4 було застримано в порядку ст.208 КПК України та доставлено до слідчого судді на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є зібрані у кримінальному провадженні докази, які додаються до клопотання.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в клопотанні, на даному етапі досудового розслідування даного кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» - «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Сторона обвинувачення зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя зауважує, що ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснення підозрюваною таких дій в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчий суддя повинен обрати такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваної.
Отже, слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, які випливають з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, так як вона усвідомлює, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яким законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Разом з тим, в частині наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість вказаного ризику, оскільки ОСОБА_4 раніше не судимий.
При цьому, в ході судового засідання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання; неофіційно працевлаштований сантехніком в «Дельта груп», перебуває у цивільному шлюбі, раніше не судимий.
Виходячи із порівняльного аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування тримання під вартою як запобіжного заходу прокурор повинен довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено лише обставини встановлені в п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не доведено необхідність застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При врахуванні тяжкості злочину потрібно враховувати раціональний зміст та ступінь суспільної небезпечності цієї особи, який дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний (обвинувачений) може ухилитися від слідства й суду. Проте сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки це суперечило 6 презумпції невинуватості.
У цьому ключі послідовною та логічною є позиція ЄСПЛ, яка зводиться до наступного: наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що відноситься до суті питання, однак сама по собі тяжкість покарання не може бути виправданням утриманню під вартою.
Отже, застосування найсуворішого запобіжного заходу повинна оцінюватись не лише у світлі тяжкості покарання, але й виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявність такої небезпеки.
Підстави, які наведені в клопотанні слідчого, якими обґрунтовується необхідність обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 в більшості носять імовірний характер, та не всі ризики були обгрунтованні в судовому засіданні.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Отже, вищезазначені обставини в сукупності узгоджуються з європейськими стандартами та свідчать про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, який, на думку слідчого судді, забезпечить належну подальшу процесуальну поведінку підозрюваного.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
Викладені в клопотанні слідчого обставини не дають підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у певний період доби, а саме з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що відповідатиме меті та завданням кримінального провадження, та в повній мірі узгоджуватиметься з нормами національного законодавства. Підозрюваний підлягає негайному звільненню з-під варти в залі суду.
Крім того, викладаючи мотиви прийнятого рішення, щодо обставин скоєного злочину та наявних доказів, слідчий суддя вважає за необхідне дотриматися балансу між мотивуванням судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 370 КПК України та недопустимістю розголошення відомостей досудового розслідування, що передбачено ст. 222 КПК України
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 205 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого СВ Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у певний період доби, а саме з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня.
Підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає негайному звільненню з-під варти в залі суду.
Ухвала в частині звільнення з-під варти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не залишати місце постійного проживання за адресою: : АДРЕСА_2 в період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин окрім необхідності переміщення до укриття під час сигналу тривоги в період воєнного стану в Україні або отримання невідкладної медичної допомоги;
- прибувати на першу вимогу до органів слідства, прокуратури та суду, у визначений час;
- повідомляти про зміну місця свого проживання та засоби зв'язку;
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 2 /два/ місяці, і обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 14.07.2023 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 14.09.2023 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом покласти на співробітників поліції за місцем фактичного мешкання.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1