Справа № 521/7124/17
Номер провадження:1-кп/521/211/22
19липня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
заставодавиці - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відео конференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор», заяву заставодавиці ОСОБА_6 про повернення застави у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 3 ст. 185 КК України,
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_6 з заявою про повернення застави у розмірі 48000 грн., внесеної нею 25.03.2017 року за ОСОБА_4 , який на той час мав статус підозрюваного у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні ОСОБА_6 підтримала клопотання, пояснила, що не мала інформації про порушення ОСОБА_4 обов'язків, встановлених при застосуванні застави.
Засуджений ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання заставодавиці та повернути заставу ОСОБА_5 .
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на порушення ОСОБА_4 обов'язків, встановлених при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави.
Судом встановлені наступні обставини.
Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 16.09.2022 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць. Вирок набрав законної сили 27.11.2022 року.
Під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 20.03.2017 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 48000 грн.
25.03.2017 року дружина підозрюваного - ОСОБА_7 внесла за нього заставу у визначеному в ухвалі розмірі у сумі 48000 грн. на депозитний рахунок ТУ ДСА в Одеській області згідно квитанції № 10 від 25.03.2017 року і ОСОБА_4 був звільнений з-під варти.
03.07.2018 року шлюб між ОСОБА_7 і ОСОБА_4 було розірвано. Після державної реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_8 було присвоєно прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.
Під час судового розгляду кримінального провадження судом не вирішувалося питання про зміну або скасування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , а також про продовження встановлених відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків. Відповідні клопотання від сторони обвинувачення не надходили.
02.10.2019 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси обвинуваченого ОСОБА_4 було оголошено розшук у зв'язку з тим, що він не з'являвся в судові засідання та не повідомив про місце свого перебування.
Відповідно до ухвали суду від 29.06.2022 року розшук обвинуваченого ОСОБА_4 було припинено, оскільки встановлено, що він з 24.05.2021 року перебував під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу Київським районним судом м. Одеси в іншому кримінальному провадженні.
При цьому також було встановлено, що під час оголошення ОСОБА_4 у розшук Малиновським районним судом м. Одеси він був притягнутий до кримінальної відповідальності у інших кримінальних провадженнях та засуджений Київським районним судом м. Одеси - 26.11.2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України - до арешту на строк 3 місяці; 11.12.2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту на строк 6 місяців; відбував призначене судом покарання.
Як зазначено в ухвалі вище, відносно ОСОБА_4 16.09.2022 року Малиновським районним судом м. Одеси був постановлений вирок, наразі засуджений відбуває призначене покарання у виді позбавлення волі. До набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, під час постановлення вироку судом не було вирішене питання щодо застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, що була внесена ОСОБА_7 .
Відповідно до п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2012 р. № 15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
Запобіжний захід у вигляді застави діяв відносно ОСОБА_4 до дня застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 16.09.2022 року, після цього застава припинила свою дію і не була звернена в дохід держави.
Питання щодо звернення застави в дохід держави регламентовані положеннями ч.ч. 7, 8 ст. 182 КПК України.
Так, уразі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору (ч. 7 ст. 182 КПК).
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (ч. 8 ст. 182 КПК України).
За час дії відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави питання про звернення застави в дохід держави не вирішувалось. Під час судового розгляду і до цього часу відповідних клопотань від прокурора до суду не надходило, суд за власною ініціативою також не розглядав даного питання.
Застава, внесена ОСОБА_6 не може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень з ОСОБА_4 (судові витрати на залучення експертів), оскільки заставодавиця такої згоди не давала (ч. 11 ст. 182 КПК).
Суд не знаходить підстав для звернення в дохід держави застави, дія якої була припинена у зв'язку з застосуванням іншого запобіжного заходу більше 9 місяців тому.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що клопотання заставодавиці ОСОБА_6 про повернення суми застави підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 182, 203, 537-539 КПК України, суд
Клопотання ОСОБА_6 задовольнити.
Повернути застоводавиці ОСОБА_6 , яка на час внесення застави мала прізвище ОСОБА_9 , заставу в розмірі 48000 (сорок вісім тисяч) гривень, що була внесена нею за ОСОБА_4 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Одеській області згідно квитанції від 25.03.2017 року
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1