Єдиний унікальний номер судової справи 462/3212/23
Номер провадження 2/462/1159/23
про повернення позовної заяви
11 липня 2023 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Галайко Н. М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі,
встановив:
Рух справи.
Уповноважений представник ОСОБА_1 - адвокат Зошій Ю. Й., 01.05.2023 року (вх. № 8798) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі, у якому просить:
1.виділити ОСОБА_1 у власність наступні приміщення домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 :
-під номерами 1-1 (коридор, площею 10, 4 м.кв.), 1-2 (житлова кімната, площею 10,3 м.кв), 1-3 (коридор, площею 4,5 м.кв.), 1-4 (туалет, площею 1,9 м.кв.), 1-5 (ванна кімната, площею 6,8 м.кв), 1-6 (кухня, площею 14,2 м.кв), 1-7 (житлова кімната, площею 20,0 м.кв.), що становить 57/100 житлового будинку ліг. А;
-допоміжні приміщення: сараї, літ. В, Д, вбиральня літ Г, гараж літ Є, що становить усіх допоміжних будівель;
2.виділити ОСОБА_2 у власність наступні приміщення домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 :
-під номерами: 2-1 (тамбур, площею 7.4 м.кв.), 2-1 (коридор, площею 6,0 м.кв.), 2-2 (комора, площею 11.3 м.кв), 2-3 (житлова кімната, площею 10,1 м.кв.), 2-4 3 (житлова кімната, площею 16,6 м.кв.);
-допоміжні приміщення: сараї, літ. Е, 3 літня кухня літ Б, вбиральня, що становить усіх допоміжних будівель;
3. припинити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
4. на теплицю, лід. Ж, будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 залишити право спільної часткової власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
5. стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 128 527 грн. компенсації за відступ від рівності часток у даному майні;
6. стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
Судом у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України 01.05.2023 року направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Також, запит направлявся і відносно позивача у справі.
Відповіді на вказані запити надійшла до суду 13.06.2023 року.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13.06.2023 року позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з її істотними недоліками.
На усунення недоліків позивачу надавався п'ятиденний строк.
10.07.2023 року (вх. № 14408), 11.07.2023 року (вх. № 14545) від уповноваженого представник ОСОБА_1 - адвоката Зошій Ю. Й. надійшли письмові заяви про усунення недоліків позовної заяви.
Так, вивчивши подані заяви про усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов висновку, що позивачем не було у повній мірі усунуто недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду.
Щодо неусунення недоліків позову.
Суд звертає увагу позивача, що згідно п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак визначений позивачем зміст позовних вимог не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачу, якщо вона вважає, що її права, свободи чи законні інтереси порушено (невизнано чи оспорювано) відповідачем і у зв'язку з цим у неї виник цивільний спір із цим відповідачем, належить сформулювати зміст позовних вимог щодо відповідача.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналіз положень ст. 13, 42, 48, 50, 51 ЦПК України дає підстави для висновку, відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача, та що відповідач залучається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього, визначення відповідача (відповідачів) у справі є виключним правом позивача, який самостійно визначає, до якої особи заявляє позовні вимоги.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог.
Такий правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року (справа № 523/9076/16-ц).
Підсумки.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Так, згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув вказані в ухвалі суду недоліки у встановлений строк, суд дійшов висновку, що позовну заяву - слід повернути позивачу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 185 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі - вважати неподаною і повернути заявнику.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко