Справа № 444/2371/23
Провадження № 2-о/444/84/2023
20 липня 2023 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Проданова М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Жовківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, у якій просить встановити факт смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кулиничі Жовківського району Львівської області, громадянки України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на тимчасово окупованій території України 12 червня 2013 року в с. Гладківка Голопристанського (тепер Скадовського) району Херсонської області.
Свої вимоги мотивує наступним.
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Кулиничі Нестеровського (після чого Жовківського, тепер Львівського району), яка була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 .
Зазначає, що його місце проживання та реєстрації також було у цьому ж селі.
Вказує, що після відкритого воєнного нападу росії на Україну, його мати залишилася проживати в с. Гладківка Херсонської області, а він вимушений був виїхати з місця постійного проживання. Вказує, що через країни Латвію, Литву та Польшу, він спочатку приїхав в Рівненську область України, де їх прихистили родичі дружини, а надалі вони переїхали в село за місцем колишнього проживання його матері в с. Нова Кам'янка Львівського району Львівської області, де він і проживає по даний час.
Зазначає, що його мати відмовилася виїжджати із села, оскільки хворіла.
Вказує, що, недавно, сусіди, які залишилися натимчасово окупованій території України, повідомили його, що ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати померла. Сусіди її ж і поховали в с. Гладківка Голопристанського (тепер Скадовського) району Херсонської області та надіслали йому через мобільний додаток Вайбер медичне свідоцтво про смерть матері, видане окупаційною владою.
Зазначає, що вся територія Скадовського району з 24 лютого 2022 року є тимчасово окупованою російською федерацією територією України відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004.
Вказує, що він звернувся в Жовківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з приводу можливості реєстрації смерті його матері та отримання свідоцтва про її смерть, однак там йому було роз'яснено про судовий порядок вирішення такої заяви.
Зазначає, що встановлення факту смерті його матеріна тимчасово окупованій території України необхідне йому оформлення в подальшому спадкових прав після смерті матері. Зважаючи на наведне, просить заяву задовольнити.
Відповідно до норми ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 19 липня 2023 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено невідкладно справу до розгляду в порядку окремого провадження на 20 липня 2023 року о 09:45 год. з врахуванням необхідності повідомлення заінтересованої особи.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав, просив задовольнити.
Представник заінтересованої особи, Жовківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак від них на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника, не заперечують проти задоволення заяви ОСОБА_1 .
Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представника заінтересованої особи, зважаючи на подане ним клопотання про розгляд справи у його відсутності, висловлену заінтересованою особою позицію у справі
Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку .
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, що мають юридичне значення та які встановлюються в судовому порядку, передбачений у частинах першій та другій статті 315 ЦПК України.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення: смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
З матеріалів справи не вбачається, а під час розгляду справи судом не знайдено доказів того, що встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України пов'язане із подальшим вирішенням спору.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
З точки зору закону, під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.
Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа №640/10329/16).
Враховуючи наведене, встановлені судом обставини, те, що між заявником відсутній спір із заінтересованою особою, відсутні відомості про спори з іншими особами, те, що встановлення факту смерті особи жодним чином не має можливості вплинути на виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви, а тому суд розглядає справу в порядку окремого провадження.
Суд враховує, що прийняття рішення про встановлення юридичного факту смерті особи на тимчасово окупованій території України заявник обгрунтовує необхідністю державної реєстрації смерті матері, отримання свідоцтва про смерть, в подальшому звернення про спадкування.
Суд бере до уваги, що встановити іншим способом факт смерті особи на тимчасово окупованій території України як рішенням суду неможливо.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Кулиничі Нестеровського (тепер Львівського) району Львівської області, що стверджується копією паспорта громадянина України Серія НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_2 Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області 19 червня 1996 року.
Те, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , являється сином ОСОБА_2 стверджується копією свідоцтва про його народження Серія НОМЕР_2 , виданим 22 травня 1978 року Білозерським рай. від. ЗАГС Херсонської області (актовий запис № 120).
Тобто суд констатує, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
ОСОБА_1 , який є сином ОСОБА_2 , є членом її сім'ї, а тому є належним заявником, враховуючи норму п. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України.
Суд враховує, що з 24 лютого 2022 року вся територія Скадовського району є тимчасово окупованою російською федерацією територією України відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004.
Наведене є загальновідомим фактом, а отже, у відповідності до ч. 3 ст. 82 ЦПК України не потребує доказування.
Суд враховує викладене заявником у поданій заяві про те, що його мати відмовилася виїзджати з села на тимчасово окупованій території України, оскільки хворіла і він, нещодавно, сусідами був повідомлений через мобільний додаток ОСОБА_3 , що ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати померла, на підтвердження чого сусіди, які займалися похованням його матері, надіслали йому медичне свідоцтво про смерть матері, видане окупаційною владою.
Факт смерті громадянина України підлягає державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 No 52/5 підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Вказані документи (лікарське свідоцтво про смерть та фельдшерська довідка про смерть) у випадку, якщо смерть настала на території України, подаються за формою, що затверджена Міністерством охорони здоров'я України.
Однак дані документи відсутні, а тому і виникає необхідність встановити юридичний факт смерті особи, ОСОБА_2 , для подальшої реєстрації її смерті на підставі рішення суду.
Суд враховує, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і діє на сьогоднішній день.
Суд бере до уваги те, що смерть матері заявника настала на тимчасово окупованій території України, де неможливо на даний час отримати лікарське свідоцтво про смерть та довідку про причину смерті у встановленому законом порядку, тому і зареєструвати факт смерті в органах РАЦС та отримати свідоцтво про смерть матері заявник на даний час з об'єктивних причин позбавлений можливості.
Згідно з ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Нормою ст. 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 13, 89, 294 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Правова позиція суду та рішення суду мають грунтуватися на тому, що згідно норм Конституції України та наведених положень законів забезпечення можливості реалізації та захист прав, свобод та інтересів громадян є одним із головних обов'язків держави, виконання якого не може бути вибірковим. Отже, держава повинна захищати та сприяти реалізації законних прав, свобод та інтересів всіх своїх громадян, в тому числі права на проведення державної реєстрації актів цивільного стану як офіційного визнання і підтвердження державою фактів, з якими пов'язується подальше виникнення в громадян та реалізація ними певних цивільних прав і обов'язків. Підставою для встановлення факту смерті особи є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть такої особи в певний час, за певних обставин та на певній території.
Стосовно даної цивільної справи, то правом, яке держава має захищати та забезпечувати можливість для реалізації, є право заявника як громадянки України та сина ОСОБА_2 , на державну реєстрацію смерті своєї матері що, в свою чергу, є підставою для реалізації ним інших своїх прав, пов'язаних зі смертю матері.
Відсутність документів у заявника, які вимагаються для реєстрації смерті особи, само по собі не може бути безумовною підставою для відмови судом у задоволенні заяви про встановлення факту смерті особи, оскільки визначений законом, зокрема п.1 Главою 5 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, перелік документів, на підставі яких територіальним органом ДРАЦС України підтверджується факт смерті особи та здійснюється подальша його державна реєстрація, є вичерпним джерелом доказів лише для такого територіального органу ДРАЦС України, а не для суду, оскільки суд при розгляді і вирішенні цивільних справ використовує ширше коло джерел та засобів доказування, що вбачається зі змісту статей 76, 82, 89 ЦПК України.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 не суперечить чинному законодавству і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи наведені вище обставини та додані докази, суд приходить до висновку, що є всі підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення вимог заявника.
Відповідно до статей 317, 430 ЦПК України дане рішення суду має бути допущене до негайного виконання. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Керуючись статтями 258, 259, 264, 265, 315-318, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кулиничі Жовківського району Львівської області, громадянки України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на тимчасово окупованій території України 12 червня 2023 року в с. Гладківка Голопристанського (тепер Скадовського) району Херсонської області.
Враховуючи норму ч. 5 ст. 317 ЦПК України копію судового рішення видати заявнику негайно після його ухвалення та невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На підставі норми ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Повне найменування учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження смт Білозерка Херсонської області, паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області 11 вересня 1998 року, РНОКПП НОМЕР_4 , фактичне тимчасове місце проживання: АДРЕСА_2 , засоби зв'язку НОМЕР_5 , відповідно до довідки від 14.11.2022 року № 5610-7001623085 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання/перебування за адресою АДРЕСА_4 )
Заінтересована особа: Жовківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (місцезнаходження: вул. Воїнів УПА, буд. 1, м. Жовква, Львівська область, 80300, телефон +380 (67) 744-91-88, код ЄДРПОУ 20849753).
Суддя Ясиновський Р. Б.