Справа №443/774/23
Провадження №3/443/327/23
іменем України
19 липня 2023 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли із Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 29.04.2023 о 20 год 01 хв в АДРЕСА_2 керував незареєстрованим скутером марки «Viper F-50» без мотошолома, при цьому не мав права керування транспортним засобом відповідної категорії. Правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.3. «г», 2.1 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 5 статті 126 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 29.04.2023 о 20 год 01 хв в АДРЕСА_2 керував незареєстрованим скутером марки «Viper F-50» в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9. «а» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду повторно не з'явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справ, призначену на 19.07.2023 та не повідомляв суд про причини неприбуття на виклик суду, а також не подавав інших клопотань щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик свідків тощо. Крім цього, матеріали справи не містять фактичних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 висловлював усно або у письмовій формі аргументи щодо незаконності дій працівників поліції та складеного на нього протоколу.
З огляду на викладене, беручи до уваги належне і своєчасне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 5 статті 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом).
Згідно з диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог підпункту «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі - ПДР), що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Підпунктом «г» пункту 2.3. ПДР встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Згідно з приписами підпункту «а» пункту 2.9. ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №475838 від 29.04.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 29.04.2023 о 20 год 01 хв в с. Любша по вул. Жовтнева, 29, Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом без мотошолома, при цьому не мав права керування транспортним засобом відповідної категорії;
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №475828 від 29.04.2023, згідно з яким ОСОБА_1 29.04.2023 о 20 год 01 хв в с. Любша по вул. Жовтнева, 29, Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння;
формами виписки з Адмінпрактики, згідно з якими на ОСОБА_1 03.06.2022 та 10.06.2023 накладені стягнення за правопорушення, передбачені частиною 2 статті 126 КУпАП;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 по суті правопорушення, які узгоджуються з матеріалами справи і викладеними у протоколах про адміністративне правопорушення обставинами, та в яких він визнав вину у вчиненні зазначених правопорушень;
тестом на алкоголь, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820», яким встановлено результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу - 0,78 % (а.с. 6);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, зафіксовано проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» та отримання позитивного результату за наслідком проведеного його огляду - 0,78%;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.04.2023, у якому зазначено заклад охорони здоров'я, куди скеровується ОСОБА_1 , а саме: КНП «Ходорівська МЛ», виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкірного покриву, зафіксовано відмову ОСОБА_1 від огляду у встановленому законом порядку та складання протоколу про адміністративне паравопорушення серії ААД №475828;
долученими до матеріалів справи відеозаписами з місця події на носії інформації (компакт-диску), які узгоджуються з викладеними у протоколах про адміністративне правопорушення обставинами та підтверджують їх достовірність.
Проаналізувавши вищевказані документи, відео, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним:
факт повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП.
факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує: характер вчинених ним правопорушень; ступінь його вини у вчинених правопорушеннях, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - щире розкаяння винного, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також зважає на те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же суддею, тому суд вважає, що відповідно до вимог статті 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу без оплатного вилученням транспортного засобу. Накладення судом на ОСОБА_1 зазначеного адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
Суд звертає увагу на те, що застосоване судом за вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушення основне адміністративне стягнення у виді штрафу є безальтернативним.
Додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилученням транспортного засобу не може бути застосоване до ОСОБА_1 , оскільки транспортний засіб, яким він керував, не зареєстрований у встановленому законом порядку, а відтак відсутні фактичні дані стосовно реального власника цього транспортного засобу.
Також, суд зауважує, що відповідно до довідки ВП №1 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області ОСОБА_1 не значиться у підсистемі «НАІС Посвідчення водія» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційного порталу Національної поліції України» як такий, що отримував посвідчення водія. Суд зазначає, що Верховним Судом України у пункті 28 постанови Пленуму від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що суди не вправі застосовувати накладення стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. Беручи до уваги викладені обставини, суд доходить переконання про відсутність правових підстави для застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, статті 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення:
за частиною 5 статті 126 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн без оплатного вилучення транспортного засобу;
за частиною 1 статті 130 КУпАП - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
На підставі частини 2 статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн без оплатного вилученням транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів