Справа № 442/4428/23
Провадження №3/442/1710/2023
Іменем України
17 липня 2023 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Крамар О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління СБУ у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ "ВКФ ДЗАК", в порушення вимог статті 28 Закону та пунктів 116, 434, 435 Порядку, взятого на себе письмового зобов'язання громадянина України у зв'язку з допуском до державної таємниці, не вжив заходів щодо охорони державної таємниці на підприємстві у відповідності до вимог режиму секретності. Вказане призвело до порушень вимог законодавства, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого ТОВ "ВКФ ДЗАК".
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме не вжив заходів щодо забезпечення охорони та не забезпечив контроль за охороною державної таємниці.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про слухання справи у його відсутності та визнання вини.
П. 6 ч. 1 ст. 212-2 КупАП передбачає адміністративну відповідальність за невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у порушенні законодавства про державну таємницю, а саме вчиненні діянь зазначених пп. 1-9 ч. 1 коментованої статті.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктами цього правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.
Відомості, що становлять державну таємницю, - це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України і які рішенням державних експертів з питань таємниць визнано державною таємницею та включено до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ). З моменту опублікування зазначеного Зводу (змін до нього) ці відомості підлягають охороні з боку держави як такі, що становлять державну таємницю, хоча б на цей час вони ще не були матеріалізовані.
Зовнішньою (матеріальною) ознакою віднесення документа, виробу або іншого матеріального носія інформації до предметів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, є наданий йому гриф секретності - реквізит матеріального носія таємної інформації, який засвідчує ступінь її секретності («особливої важливості», «цілком таємно», «таємно»). Строк, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці, встановлюється Державним експертом з питань таємниць, але не може перевищувати для зазначених видів інформації відповідно 5, 10, 30 і років. Проте після закінчення зазначеного строку його може бути подовжено.
Конкретні види інформації, яка належить до державної таємниці, перелічені у Законі України «Про державну таємницю». Ними є інформація у сфері: 1) оборони; 2) економіки, науки і техніки; 3) зовнішніх відносин; 4) у сфері державної безпеки та охорони правопорядку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення стверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 62/26/3995 від 19.06.2023, зобов'язанням ОСОБА_1 у зв'язку з допуском до державної таємниці та витягом з акту перевірки стану охорони державної таємниці в ТОВ „Виробничо-комерційна фірма ДЗАК”.
Таким чином, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме: не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контроль за охороною державної таємниці.
З врахуванням особи правопорушника, характеру вчиненого правопорушення, обтяжуючих та пом'якшуючих обставини, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір.
Керуючись ст. ст.п. 6 ч. 1 ст. 212-2 , 283, 284 КУпАП України, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.В. Крамар