Дата документу 20.07.2023
Справа № 501/873/23
2/501/530/23
20 липня 2023 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі головуючого судді Петрюченко М.І.
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом ОСОБА_1
до
відповідача: ОСОБА_2
третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області
предмет та підстави позову: про визначення місця проживання малолітніх дітей,
ухвалив рішення про наступне та
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 (далі позивач) 07.03.2023 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі відповідач), третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визначення місця проживання малолітніх дітей.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що з відповідачем ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.06.2015 і до 22.01.2021, від якого мають двох спільних дітей: сина ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_4 .
Після розірвання шлюбу діти постійно проживають з позивачем та перебувають на його утриманні. Він оточує дітей теплом, ласкою та любов'ю, слідкує за моральним та духовним розвитком дітей, піклується про стан їх здоров'я. Для дітей виділена окрема простора кімната зі зручними ліжками, робочими місцями, повністю облаштована за потребами дітей. Квартира в якій позивач мешкає з дітьми належить на праві приватної власності батькові позивача. Діти навчаються у Чорноморському ліцеї №1 Чорноморської міської ради Одеської області, окрім школи відвідують музичну школу та школу мистецтв. Тобто позивач сприяє їхньому повноцінному та різносторонньому розвитку.
Питання щодо визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивач з відповідачем вирішити в позасудовому порядку не можуть, тому позивач змушений звернутись з зазначеним позовом до суду щодо захисту своїх прав.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідач відзиву (пояснень) на позов не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач надав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив проводити судове засідання без його участі (а.с.63).
Відповідач до суду не з'явилася, надала заяву, в якій визнала позовні вимоги в повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності (а.с.36-37) .
Представник третьої особи до суду не з'явився, був належним чином сповіщений про судовий розгляд справи, про причини неявки не повідомив, надав до суду висновок органу опіки.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 07.03.2023 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.26).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 14.03.2023 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с.31-32).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 26.04.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.41).
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та мають двох спільних дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають з позивачем.
Вказані обставини визнані сторонами по справі.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування від 23.06.2023 за №165 доцільно визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 (а.с.52-52 зв.).
V. Оцінка Суду.
Згідно ст.19 Сімейного Кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Згідно зі ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Крім того, поняття "розлучення дитини та матері" не є тотожним поняттю „визначення різних місць проживання матері та дитини", оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу та порядку спілкування з дитиною або за рішенням органу опіки та піклування чи за судовим рішенням з цього питання.
Таким чином положення статті 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини.
Як роз'яснено у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Частинами 1, 2 ст.171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Урахування думки дитини щодо її життя передбачає й ст.12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов'язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.
При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідно до висновку органу опіки та піклування від 23.06.2023 за №165 доцільно визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 (а.с.52-52 зв.).
Враховуючи, що на даний час діти проживають разом з позивачем, мають особисту прихильність до батька, за місцем проживання дітей створені всі умови для дітей, а тому суд вважає доцільним визначити місце проживання неповнолітніх дітей з батьком.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного - процесуального кодексу України, Суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визначення місця проживання малолітніх дітей - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області М.І.Петрюченко