№461/5698/23
про залишення позовної заяви без руху
"20" липня 2023 р. м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області в особі відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління національної поліції Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ: 40108833) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
позивач ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду м. Львова із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області в особі відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління національної поліції Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №784639 від 30.05.2023 року від 18.07.2022 року, з підстав викладених у фабулі позову.
Відповідно до ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 161Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, частиною першою статті 4Закону України «Про судовий збір»№3674-VI від 08.07.2011передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду даного адміністративного позову встановлюється ставка судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2684,00 гривні.
Таким чином, сума судового збору, яка має були сплачена позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 536,80 грн. (2684,00 грн. х 0,2).
Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення суд зазначає наступне.
Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований тільки за наявності певних обставин (доведеності заінтересованою особою на підставі достатніх та допустимих фактичних даних наявності обставин, що можуть слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору).
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20.
Невмотивоване звільнення від сплати судового збору, на думку суду, може утворювати умови для дискримінаційного становища інших суб'єктів звернення до суду.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95) виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочення сплати судового збору позивач зазначає про скрутне матеріальне становище, викликане тривалою відсутністю заробітної плати та перебуванням на утриманні непрацездатних членів сім'ї.
Суд зауважує, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би доводив його скрутний майновий стан та неможливість сплати судового збору під час подачі позову.
Згідно частини 1ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору або доказів відсутності у позивача доходів за попередній календарний рік або інших доказів скрутного матеріального становища.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).
Керуючись ч. 6 ст. 7, ч. 1 ст. 169 КАС України, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області в особі відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції Головного управління національної поліції Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали..
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.
Учасник справи може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://gl.lv.court.gov.ua/.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Мисько Х.М.