Справа № 463/5186/23
Провадження № 2/461/2264/23
19.07.2023 року. м. Львів.
Галицький районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Пахолко О.Д.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ), за участю третьої особи: Львівського комунального підприємства «Княже місто» (адреса місцезнаходження: 79012, м. Львів, вул. Тиха, 5, код ЄДРПОУ:20774241) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання звільнити нежитлове приміщення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Львівського комунального підприємства «Княже місто» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання звільнити нежитлове приміщення, з підстав, викладених у фабулі позову.
Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на комору в підвалі площею 3, 0 кв.м., що позначена на поверховому плані першого поверху у приміщенні з індексом ІІІ/9, 40 будинку АДРЕСА_3 .
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити, з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з роз'ясненням п. 10 зазначеної постанови заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
При цьому процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно може бути реалізоване на момент виконання рішення.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Звертаючись до суду, позивач належним чином вказав причини, у зв'язку із якими необхідно вжити заходи забезпечення позову та обґрунтував існуванням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Виходячи зі змісту та розміру позовних вимог, співрозмірності вимог заяви, обраного способу забезпечення позову та зазначених причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, убачається прямий зв'язок між заявленими вимогами та способом забезпечення позову, а тому заява підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 81, 149-151, 259-260 ЦПК України, суд -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на комору в підвалі площею 3, 0 кв.м., що позначена на поверховому плані першого поверху у приміщенні з індексом ІІІ/9, 40 будинку АДРЕСА_3 .
Стягувач: ОСОБА_1 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Боржник: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.Р.Юрків.