Справа № 308/10606/23
1-кс/308/3011/23
17 липня 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , слідчої - ОСОБА_4 , підозрюваної - ОСОБА_5 та її захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшої слідчої Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області - ОСОБА_4 , погодженого з прокурором ОСОБА_3 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 24.05.2023 року внесені до ЄРДР за №42023072030000073, про застосування відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, тимчасово не працюючої, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, -
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
З внесеного слідчою клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих до нього матеріалів слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка неофіційно працює адміністратором салону «ІНФОРМАЦІЯ_5», який розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Об'їзна дорога, 3, усвідомлюючи значення своїх дій, які полягають у посяганні на суспільні відносини, що забезпечують основні засади суспільної моральності у сфері статевих стосунків та сприяють поширенню аморальності в інтимних стосунках людей, ігноруючи вимоги суспільної моралі, відповідно до яких задоволення статевих потреб повинне здійснюватися без прояву розпусти, безладних статевих контактів і проституції, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, не маючи бажання займатися законною трудовою діяльністю, бажаючи мати дохід і стабільне джерело доходу від незаконної діяльності, пов'язаної із сексуальною експлуатацією інших жінок, вчинила дії по забезпеченню заняття проституцією, за грошову винагороду.
Так, 14.07.2023 року ОСОБА_5 , після отримання замовлення про надання послуг сексуального характеру відвідувачу салону «ІНФОРМАЦІЯ_5» особою жіночої статі, повідомила останньому про вартість таких послуг, які надає повія на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (псевдонім ОСОБА_8 ), а саме 3000 гривень. Близько 15 години 15 хвилин гр. ОСОБА_5 отримала грошові кошти у сумі 3000 (три тисячі) гривень від гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшої їх передачі та розподілення між нею та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та забезпечила зустріч однієї із залучених до зайняття проституцією осіб жіночої статі, а саме неповнолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (псевдонім ОСОБА_8 ), яка добровільно надала послуги інтимного характеру ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом задоволення його статевої пристрасті.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, тобто у втягненні особи в заняття проституцією, вчиненого за попередньою змовою групою осіб щодо неповнолітньої.
Окрім цього, 14.07.2023 року ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб, повторно, після отримання замовлення про надання послуг сексуального характеру відвідувачу салону «ІНФОРМАЦІЯ_5» особою жіночої статі, повідомила останньому про вартість таких послуг, які надає повія на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (псевдонім ОСОБА_8 ), а саме 3000 гривень. Близько 20 години 15 хвилин гр. ОСОБА_5 отримала грошові кошти у сумі 3000 (три тисячі) гривень від гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 для подальшої їх передачі та розподілення між нею та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та забезпечила зустріч однієї із залучених до зайняття проституцією осіб жіночої статі, а саме неповнолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (псевдонім ОСОБА_8 ), яка добровільно надала послуги інтимного характеру ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом задоволення його статевої пристрасті.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, тобто у втягненні особи в заняття проституцією, вчиненого за попередньою змовою групою осіб щодо неповнолітньої, повторно.
14.07.2023 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України.
15.07.2023 року, відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом старшого оперуповноваженого ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 від 23.05.2023, рапортом старшого оперуповноваженого ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 від 31.05.2023, рапортом старшого оперуповноваженого ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 від 19.06.2023, довідкою ВКА ГУНП в Закарпатській області, рапортом старшого оперуповноваженого ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 від 02.05.2023, опитом свідка гр. ОСОБА_12 від 31.05.2023, довідкою по ТОВ «ДАБО», протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_7 від 15.07.2023, протоколом обшуку від 14.07.2023, рапортом від 14.07.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 15.07.2023, допит в якості свідка ОСОБА_9 від 15.07.2023, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 15.07.2023, протоколом впізнання особи за фотознімками проведеного з свідком ОСОБА_9 від 15.07.2023, протоколом впізнання особи за фотознімками проведеного з свідком ОСОБА_10 від 15.07.2023.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінують ОСОБА_5 є тяжким, і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Також оскільки ОСОБА_5 є мешканкою Львівської області, яка межує з кордоном іншої країни має змогу в будь-який час виїхати за кордон та покину країну, та не має постійного місця проживання на території Закарпатської області в якій здійснюється досудове розслідування, з метою уникнення відповідальності може переховуватись від правоохоронних органів. Також встановлено, що в Закарпатську область ОСОБА_5 приїжджала для вчинення злочинів, оскільки неофіційно працює адміністратором салону «ІНФОРМАЦІЯ_5», який розташований за адресою: АДРЕСА_2, порушуючи основні засади суспільної моральності у сфері статевих стосунків та сприяла поширенню аморальності в інтимних стосунках людей, ігноруючи вимоги суспільної моралі, відповідно до яких задоволення статевих потреб повинне здійснюватися без прояву розпусти, безладних статевих контактів і проституції.
2. Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків та на осіб яких було залучено до проведення обшуку в помешканні за адресою: АДРЕСА_2 , з кадастровим номером: 2110100000:48:001:0010 від 14 липня 2023 року, шляхом умовляння, підкупу тощо для зміни ними показань на її користь, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_5 , з урахуванням відомих їй обставин кримінальних правопорушень та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками, які будуть встановлені, тим самим схиляти їх до зміни даних слідству показань. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Будучи на волі, ОСОБА_5 й надалі матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, як самостійно, так із іншими співучасниками у провадженні, оскільки в рамках даного досудового розслідування ОСОБА_5 вчинила два епізоди, повторно, не зупинившись на вчиненому, в подальшому може продовжувати вчиняти злочини даної категорії за межами Закарпатської області.
На підставі вище викладеного є необхідність в обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання нею покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання її спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваній ОСОБА_5 , відомі їхні анкетні дані, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім цього, слід врахувати те, що підозрювана ОСОБА_5 офіційно ніде не працює і не має постійного джерела доходу, що дає органу досудового розслідування підстави вважати, що перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених статтею ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрювана ОСОБА_5 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене нею діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останній вини у вчинені вище вказаних злочинів, незаконно впливати на свідків, в даному кримінальному провадженні, з метою уникнення від покарання шляхом залякування свідків та очевидців даної події, перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином, або вчинення нею іншого кримінального правопорушення чи продовжити дане кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється, переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
У зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука підозрюваної, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.
Ураховуючи наведене, з метою забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов'язків та для виконання завдань кримінального провадження, слідча просить застосувати відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладеними в такому підставами. Просив обрати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що злочин є тяжким, підозра є обґрунтованою та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема: підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування, впливати на свідків, експерта, спеціаліста по справі, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідча в судовому засіданні підтримала подане нею клопотання з викладеними в такому мотивами.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення внесеного слідчою клопотання. Зазначив, що у даному випадку має місце штучна кваліфікація. Ризики відсутні. Просив обрати відносно його підзахисної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, або цілодобового домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави.
Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».
Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.303 КК Кримінального кодексу України, тобто у втягненні особи в заняття проституцією, вчиненого за попередньою змовою групою осіб щодо неповнолітньої, повторно.
Дане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, з конфіскацією майна.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом старшого оперуповноваженого ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 від 23.05.2023, рапортом старшого оперуповноваженого ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 від 31.05.2023, рапортом старшого оперуповноваженого ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 від 19.06.2023, довідкою ВКА ГУНП в Закарпатській області, рапортом старшого оперуповноваженого ВМП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 від 02.05.2023, опитом свідка гр. ОСОБА_12 від 31.05.2023, довідкою по ТОВ «ДАБО», протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_7 від 15.07.2023, протоколом обшуку від 14.07.2023, рапортом від 14.07.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 15.07.2023, допит в якості свідка ОСОБА_9 від 15.07.2023, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 15.07.2023, протоколом впізнання особи за фотознімками проведеного з свідком ОСОБА_9 від 15.07.2023, протоколом впізнання особи за фотознімками проведеного з свідком ОСОБА_10 від 15.07.2023.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваної до інкримінованого їй злочину.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Відповідно до ст.12 КК України, злочин за ч.3 ст.303 Кримінального кодексу України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від п'яти до десяти років.
Таким чином, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрювана з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити новий злочин.
Щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання слідчим суддею також оцінено особу підозрюваної ОСОБА_5 , яка є молодою за віком та перебуваючи в працездатному віці ніде офіційно не працює.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної. В зв'язку з чим клопотання сторони захисту про застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, задоволенню не підлягає.
Щодо доводів адвоката про недоведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків, в силу вимог ст. 177 КПК України, слід зазначити наступне.
На даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Слідчий суддя погоджується із твердженням органу досудового розслідування про наявність ризику можливого переховування підозрюваної ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваній ОСОБА_5 , а також будучи обізнаною про ступінь тяжкості інкримінованого їй кримінального правопорушення та покарання, яке загрожує останній в разі визнання судом винною у його вчиненні у встановленому законодавством порядку.
Також слідчий суддя враховує те, що підозрювана має можливість незаконно випливати на свідків, експерта по кримінальному провадженню.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 303 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою.
Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_5 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З огляду на вказане, беручи до уваги матеріальне становище підозрюваної, тяжкість кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на думку слідчого судді внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з свідками по кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчої задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, тимчасово не працюючої, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 23 год. 55 хв. - 11.09.2023 року.
Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахувати з моменту її фактичного затримання - з 23 год. 55 хв. - 14.07.2023 року.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на неї обов'язків передбачених КПК України, - в розмірі 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200 грн.
Роз'яснити, що підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з свідками по кримінальному провадженню ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1