Єдиний унікальний номер судової справи 225/1031/23
Номер провадження 2/225/184/2023
Дзержинський міський суд Донецької області
іменем України
19 липня 2023 року Дзержинський міський суд Донецької області
у складі головуючого-судді Челюбєєва Є.В.,
за участі секретаря Панасенко Г.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за теплову енергію,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за теплову енергію, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» (надалі - Позивач) є обласним теплопостачальним підприємством, яке виробляє теплову енергію для забезпечення споживачів послугами з централізованого опалення. Підприємство засноване на спільній власності територіальних громад і знаходиться в управлінні Донецької обласної державної адміністрації.
Управління підприємством на період дії Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» здійснює облдержадміністрація, обласна військово-цивільна адміністрація. До складу підприємства входить 16 теплопостачальних відокремлених підрозділів. Відокремлений підрозділ «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомунерго» «Торецьктепломережа» є структурним підрозділом позивача, основною діяльністю якого є виробництво теплової енергії та надання її споживачам (фізичним та юридичним особам) у тому числі і відповідачам.
Здійснюючи свою діяльність, позивач протягом тривалого часу в опалювальний період з 2016 по 2022 надавав відповідачам теплову енергію у квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачі використали надану послугу для задоволення власних потреб та не відмовлялися від цих послуг.
Відповідачі є співвласниками квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договора міни від 22.05.2004р.
На підприємстві позивача на ім'я відповідального наймача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що відповідає вищевказаній квартирі та відповідно до якого нараховується плата за теплову енергію. Будинок, де розташована квартира № 7 не обладнаний лічильником.
У зв'язку з неналежним виконанням обов'язку по сплаті спожитих послуг з теплопостачання, заборгованість за теплову енергію відповідачів за період 01.12.2016р. по 31.12.2022 р. складає у сумі 27266,67 грн.;3% річних за період з 01.01.2021р. по 23.02.2022 - 323,76 грн. ;інфляційні втрати за період з 01.01.2021р. по 23.02.2022 - 1195,62 грн., заборгованість за абоненське обслуговування за період з 01.10.2020р. по 31.12.2022р. у сумі 562,20 грн.
Представник позивача просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів суму бору за теплову енергію, інфляційних втрат та 3% річних, заборгованість за абонентське обслуговування, що загалом складає 29348,25 грн. та судові витрати по справі, що складаються з судового збору у сумі 2684,00 грн. та поштових витрат в сумі 40 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, наполягає на їх задоволенні, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Належно повідомлені відповідачі в судове засідання не з'явились з невідомих причин, заяву про причини неявки або про розгляд справи у їх відсутності суду не надали.
На підставі ст.ст. 208-283 ЦПК України суд розглядав справу заочно.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянув позовну заяву та додані до неї матеріали, повно та всебічно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об'єктивно оцінивши докази, дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідачі є співвласниками квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договора міни від 22.05.2004р., це підтверджуєтся Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Доказами надання послуг з теплопостачання до квартири відповідачів є акти включення та відключення опалення в будинку АДРЕСА_1 за опалювальний період 2017 - 2022.
Тобто, між сторонами фактично уклались договірні відносини з надання послуг для якого законом не встановлено обов'язкову письмову форму, оскільки, відповідачі користуються житлово-комунальними послугами та від їх отримання не відмовлялися.
Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом, згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідачів перед позивачем за період з грудня 2016 року по грудень 2022 року, складає 27266,67 грн. Окрім того, позивач просив стягнути інфляційні збитки в сумі 1195,62 грн., 3% річних в сумі 323,76 грн.., абонентська плата 562,20 грн.
За змістом ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 5 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами встановленими відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ст.68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
На підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням. Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням. З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.
Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, між позивачем та відповідачами виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки позивач надає послуги з постачання теплової енергії, а відповідачі ними користуються.
Згідно наданої роздруківки по особовому рахунку № НОМЕР_3 , окрім послуг з постачання теплової енергії, нараховано плату за абонентське обслуговування у розмірі 562,20 грн.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.
Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог Постанови кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуг з постачання теплової енергії, що надаються позивачем споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами. Нарахування здійснюється щомісяця протягом року у фіксованому розмірі.
Згідно калькуляції плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента та розрахунку заборгованості плати за абонентське обслуговування за період жовтень 2020 -грудень 2022 (включно) по особовому рахунку № НОМЕР_1 складає 562,20 грн.
Таким чином, суд вважає, що в судовому засідання знайшов своє підтвердження факт порушення відповідачами зобов'язань по оплаті за послуги теплопостачання та оплаті за абонентське обслуговування, що надаються позивачем.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Враховуючи, що відповідачами прострочене виконання грошового зобов'язання, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з відповідачів на користь позивача слід стягнути заборгованість за надані послуги з теплопостачання в сумі 27266,67 грн. за період з 01.12.2016 до 31.12.2022 , інфляційні збитки в сумі 1195,62 грн., 3% річних в сумі 323,76 грн., заборгованість за абонентським обслуговуванням - 562,20 грн.
У ст.541 ЦК України визначено поняття солідарного зобов'язання. Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до вимог ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь кого з них окремо.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню шляхом солідарного стягнення з відповідачів заборгованості.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в сумі 2684 грн. в рівних частинах з кожного, тобто по 894,67 грн.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем по справі понесені витрати, пов'язані з поштовим відправленням відповідачам документів у справі на суму 40,00 грн., тому ці витрати слід стягнути з відповідачів на його користь.
Керуючись ст.ст. 12,13,81,89, 263 ЦПК України, суд
Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, Донецька область, м.Краматорськ, пров.Земляний, буд.2, код ЄДРПОУ 03337119) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за теплову енергію задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованність за теплову енергію в сумі 27266,67 грн. (двадцять сім тисяч двісті шістдесят шість грн. 67 коп.), інфляційні збитки в сумі 1195,62 грн (одна тисяча сто дев'яносто п'ять грн. 62 коп.), 3% річних в сумі 323,76 (триста двадцять три грн. 75 коп.) та заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 562,20 грн. (п'ятсот шістдесят дві грн. 20 коп.), що в загальному розмірі складає 29348,25 грн. (двадцять дев'ять тисяч триста сорок вісім грн. 25 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» понесені витрати на оплату судового збору з кожного по 894,67 грн. (вісімсот дев'яносто чотири грн. 67 коп.). та поштові витрати, пов'язані з поштовим відправленням кореспонденції з кожного по 13,34 грн. (тринадцять грн. 34 коп.).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач може оскаржити рішення суду до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: Є.В. Челюбєєв