Справа № 136/966/23
провадження № 2/136/183/23
"11" липня 2023 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення часток у спільній сумісній власності на житловий будинок,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - відповідачі), у якому просила:
- визначити, що розмір часток у праві спільної сумісної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , становлять: ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - 1/5 частки; ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1/5 частки; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - 1/5 частки; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - 1/5 частки; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - 1/5 частки.
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.
Житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, шо знаходиться під по АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 0,30 га, яка рішенням 9 сесії 23 скликання Росошанської сільської ради від 16.12.1999 передана ОСОБА_4 у приватну власність, а господарство відноситься до спільної групи колгоспників. Станом на 15.04.1991 склад господарства наступний: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак за життя він склав заповіт від 07.04.1997, згідно якого заповів своєму сину ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими будівлями: хлів, літня кухня, гараж, що розташований в по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М.В. було відмовлено позивачу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, вказавши, що ОСОБА_5 прийняв та не оформив спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька ОСОБА_4 . У вказаній відмові нотаріус посилається на неможливість визначення частки в праві спільної сумісної власності, оскільки один співвласник майна вже помер. Під час спільного користування житловим будинком, з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 між співвласниками існувала усна домовленість щодо домоволодіння, а саме, що частки кожного є рівними. Оскільки житловий будинок перебуває у спільній сумісній власності чотирьох співвласників без визначення їх часток, слід дійти висновку, що частка кожного співвласника в праві власності на даний житловий будинок становить 1/5 частки за кожним співвласником. Наразі, через невизначеність розміру часток співвласників у праві спільної сумісної власності в зазначеному майні виникли перешкоди в подальшому оформленні спадщини, що зумовило підставу для звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 07.06.2023 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а відповідачам визначено строк для подання відзиву.
Відповідачі у визначений судом строк відзиву на позов не подали, однак у своїх письмових заявах позов визнали та просили про розгляд справи без них.
У судове засідання позивач не з'явилась, однак у своїй заяві просила суд про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила задовольнити.
Суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить у даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.
Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.
За рішенням 9 сесії 23 скликання Росошанської сільської ради від 16.12.1999 земельна ділянка площею 0,30 га, передана у приватну власність ОСОБА_4 . На земельній ділянці розміщений житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться під по АДРЕСА_1 , який згідно свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння належить ОСОБА_4 , а господарство відноситься до спільної групи колгоспників. Станом на 15.04.1991 склад господарства наступний: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак за життя він склав заповіт від 07.04.1997, згідно якого заповів своєму сину ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими будівлями: хлів, літня кухня, гараж, що розташований в по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М.В. було відмовлено позивачу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, вказавши, що ОСОБА_5 прийняв та не оформив спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька ОСОБА_4 . У вказаній відмові нотаріус посилається на неможливість визначення частки в праві спільної сумісної власності, оскільки один співвласник майна вже помер.
Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як визначено в ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч.1 ст. 369 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними
У разі поділу майні, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду (ч. 2 ст. 370 ЦК України). На підставі ч. 3 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна між співвласниками, право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Житловий будинок по АДРЕСА_1 , є спільною сумісною власністю п'яти осіб, частки кожної з них завідомо не визначені.
У даному об'єкті власності наявний факт відсутності існування ідеальних часток кожного із співвласників, які б давали можливість виявити обсяг їх прав за наявності бажання одержати конкретну частину у спільному майні та розпоряджатися нею.
Здійснити поділ нерухомого майна за домовленістю між його співвласниками неможливо, оскільки один із співвласників помер, а за його життя договір про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, укладеним не був.
Оскільки у разі поділу майна частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними й інше не встановлено домовленістю між співвласниками та законом, суд вважає, що кожному із співвласників належить по 1/5 частці в об'єкті нерухомості, а оскільки у разі поділу майна право спільної сумісної власності припиняється, то житловий будинок по АДРЕСА_1 , слід вважати спільною частковою власністю співвласників.
Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач, а в сукупності, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.
Суд зауважує, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога: визначити, що розмір часток у праві спільної сумісної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , становлять: ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - 1/5 частки; ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1/5 частки; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - 1/5 частки; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - 1/5 частки; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - 1/5 частки, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 200, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) про визначення часток у спільній сумісній власності на житловий будинок - задовольнити.
Визначити, що розмір часток у праві спільної сумісної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , становлять: ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - 1/5 частки; ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1/5 частки; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - 1/5 частки; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - 1/5 частки; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - 1/5 частки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО