Справа №644/69/21 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/742/23 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.3 ст.185 КК України
Іменем України
03 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадженняза апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_7 ,-
Вказаним вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець Луганської області Попаснянського району с. Троїцьке, непрацевлаштований, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 01.09.2016 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений з іспитовим строком 1 рік;
- 23.11.2016 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, 28.02.2020 року звільнився з Диканівської виправної колонії №12 м. Харків по закінченню строку відбування покарання;
- 02.06.2021 року Фрунзенський районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі,
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.06.2021 та за даним вироком остаточно призначено покарання - 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Крім того, цим же рішенням суду вирішена доля речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно вироку,17.12.2020 приблизно о 21 годині, точний час в ході досудового слідства встановлено не було, ОСОБА_7 , діючи з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, прийшов до дачного будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_8 , переліз через огорожу вказаного домоволодіння, де за допомогою плоскогубців та викрутки зламав два замки вхідної двері до літньої кухні, таким чином проник до вказаного приміщення.
Перебуваючи в середині приміщення літньої кухні, ОСОБА_7 побачив велосипед марки «Україна», жіночого типу, вартістю 1611,94 гривень, який вирішив викрасти. Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_7 взяв вищевказаний велосипед до рук та з місця вчинення кримінального правопорушення пішов, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 1611,94 гривень.
Крім того,18.12.2020приблизно о 02годині,точний час в ході досудового слідства встановлено не було, ОСОБА_7 ,діючи з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна,повторно, з корисливих мотивів,прийшов до буд. АДРЕСА_4 , у якому проживає родина ОСОБА_9 , переліз через огорожу вказаного домоволодіння, де з вхідної двері літньої кухні за допомогою плоскогубців зірвав петлю, таким чином проник до вказаного приміщення.
Перебуваючи в приміщенні літньої кухні, ОСОБА_7 побачив електроінструмент та велосипед «AZIMUT», вартістю 1716 гривень 67 копійок з дитячим кріслом Bellelli, вартістю 1083 гривень 33 копійки, які вирішив викрасти.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 зложив до дорожньої сумки, яку знайшов на місці, зварювальний апарат інверторного типу «Kentavr» СПАВ 250Н вартістю 4297 гривень 29 копійок та зварювальний апарат інверторного типу «Kentavr» СПАВ 250НДК , вартістю 1396 гривень 12 копійок, після чого на велосипеді «AZIMUT» перевіз вказане майно до лісопосадки біля Харківського міського кладовища № 4, де і залишив.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна та охоплені єдиним умислом, ОСОБА_7 повернувся до приміщення за вищевказаною адресою та з літньої кухні викрав лобзик «Фиолент ПМЗ-600 Э», вартістю 912 гривень 93 копійки, електричну пилу «Тайга» ПЦ-2500, вартістю 1457 гривен 43 копійки, пристрій зарядний «Стріла-2 ЗУ.24-12/12», вартістю 721 гривня 00 копійок, акумуляторну батарею на дитячий електромобіль BOSSMAN Profi» 6V 9AH/20HR 3FM9 вартістю 300 гривень 33 копійки, акумуляторну батарею на дитячий електромобіль «VOULEE» 3FM-7 (6V 7.0.АН/20HR), вартістю 197 гривень 78 копійок.
Після чого ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення пішов, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 12082,88 гривен.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить зменшити строк покарання шляхом застосування ст. 69 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Так, згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На думку колегії суддів, зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано у повному обсязі.
Згідно вироку (а. с. 120 - 122), фактичні обставини справи встановлені у порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, що позбавляє права учасників судового провадження оскаржувати їх.
Дії ОСОБА_7 суд правильно кваліфікував за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.
Відповідно до вимог ч. ч.1 та 2 ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно роз'яснень, наведених в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до статті 12 КК України, є тяжким злочином, а також особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, неодружений, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, непрацевлаштований.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7 , суд визнав його щире каяття та сприяння у розкритті злочинів, обставиною, що обтяжує покарання - рецидив злочинів.
Санкція статті за якою обвинуваченого визнано винним передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Отже, апеляційне прохання обвинуваченого про пом'якшення призначеного покарання належить вважати безпідставним, оскільки воно має суто суб'єктивний характер, тобто наведені апелянтом доводи не можуть вважатися достатніми підставами для будь-якого пом'якшення покарання за злочини, вчинені обвинуваченим.
З огляду на викладене, при апеляційному перегляді кримінального провадження не встановлено підстав для застосування норм ст. ст. 69, 75 КК України.
З урахуванням зазначених обставин, даних про особу обвинуваченого призначене судом першої інстанції покарання, на думку колегії суддів, є справедливим виходячи з положення ст.414 КПК України для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому відповідає вимогам ст. ст. 50 та 65 КК України, через що підстав для зміни вироку за вказаними доводами колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог обвинуваченому про пом'якшення призначеного ОСОБА_7 покарання.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу обвинуваченого слід залишити без задоволення, а оскільки апеляційною інстанцією не встановлені підстави для зміни чи скасування судового рішення, то вирок суду залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги залишити без задоволення.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий
Судді