Справа № 344/8681/23
Провадження № 33/4808/529/23
Категорія ст.122-4 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Тринчук В. В.
Суддя-доповідач Гриновецький Б.М.
20 липня 2023 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю апелянти ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за її апеляційною скаргою на постанову Івано-Франківського міського суду від 21.06.2023 року щодо неї,
Цією постановою ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1
визнана винуватою за 122-4 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобом на строк 1 рік.
ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 14 квітня 2023 року о 15 годині 10 хвилин у місті Івано-Франківськ по вулиці Галицька, керуючи автомобілем «Toyota RAV4» НОМЕР_1 і будучи причетною до ДТП не зупинилася та покинула місце ДТП, чим порушила вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права. Повідомляє, що суд першої інстанції позбавив її права брати участь в судовому розгляді справи, поспішно прийняв рішення за спрощеного підходу, без дослідження фактичних обставин справи не давши ОСОБА_1 можливості надати пояснення безпосередньо в судовому засіданні. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не досліджував наявні в матеріалах справи докази та не дав їм належну правову оцінку. Стверджує, що протокол складений з грубим порушенням чинного законодавства України, а факти викладені в ньому є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує на те, що протокол складений у відсутності захисника, що свідчить про обмеження в можливості скористатись послугами адвоката. Акцентує увагу на тому, що в матеріалах справи не міститься жодних доказів, а саме письмових пояснень свідків, потерпілих, відеозапис події. Повідомляє, що не залишала місце ДТП, що саме по собі виключає саму подію та склад адміністративного правопорушення. Крім того вказує, що ОСОБА_1 при складанні протоколу не було роз'яснено і забезпечено право на допомогу адвоката, що є істотним порушення її права на правовий захист і ставить під сумнів висновок суду про доведеність її вини. Наголошує на тому, що сам собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини в тому чи іншому діянні. Враховуючи наведені обставини, просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження по справі.
Заслухавши доводи апелянта про підтримання апеляційної скарги, перевіривши справу, проаналізувавши всі апеляційні доводи, апеляційний суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою.
Постанова щодо ОСОБА_1 цим нормам закону не відповідає, тому підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення.
При цьому судом не враховано, що згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов'язані неупереджено і неухильно додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів.
В діях ОСОБА_1 є певні ознаки пред'явленого правопорушення, але її вину не підтверджено у встановленому законом порядку поза розумним сумнівом.
Судом першої інстанції не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.
Постанова суду не може залишатися в силі через істотні процесуальні порушення, в тому числі права особи на захист.
Апеляційний суд не може спростувати доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 при складанні протоколу не було належним чином забезпечено право на допомогу адвоката, що є істотним процесуальним порушенням його конституційного права на правовий захист (ст.59 Конституції України) і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника, що в силу того ж правового принципу «плодів отруйного дерева» дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами.
Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу.
Істотне порушення права ОСОБА_1 на захист допустив суд першої інстанції, який ухвалив постанову без її участі та без її захисника, з яким було вкладено договір.
Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини.
За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта про недоведеність вини ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, як невмотивована й необґрунтована.
За вищенаведених порушень постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень.
Враховуючи вимогу ст. 247 п.7 КУпАП про закриття розпочатої справи про адміністративне правопорушення внаслідок закінчення строків накладення стягнення та у зв'язку з тим, що на сьогоднішній день пройшов 3-місячний строк давності накладення стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, у цій справі, то постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження на підставі вказаної норми закону без підтвердження вини й без виправдання ОСОБА_1 .
Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
К е р у ю ч и с ь ст. 294 КупАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Івано-Франківського міського суду від 21.06.2023 року щодо неї скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.7 КУпАП у зв'язку з закінченням строку давності накладення адміністративного стягнення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Б.М. Гриновецький