Справа № 726/1496/23
Провадження № 1-кп/726/114/23
Категорія 197
19.07.2023 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці кримінальне провадження ЄРДР за № 12023262020001397 від 18.04.2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , солдата військової служби за призовом під час мобілізації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, за наступних обставин.
Так, на початку березня 2023 року, гранатометник ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , будучи в зоні ведення бойових дій, в АДРЕСА_3, знайшов дві ручні осколкові гранати Ф-1 та один запал УЗРГМ-2 та в подальшому, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну та нормативно-правові акти, які регулюють порядок законного поводження з вогнепальною зброєю та бойовими припасами, всупереч інтересам служби та громадської безпеки, усвідомлюючи, що знайдене ним є бойовими припасами та вибуховими пристроями щодо обігу яких встановлені законодавчі обмеження і заборони, придбав шляхом привласнення знайденого дві ручні осколкові гранати Ф-1 та один запал УЗРГМ-2, які останній поклав до своєї кишені форменого одягу та розпочав їх незаконне зберігання та носіння без передбаченого законом дозволу.
Тоді ж, обвинувачений ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у кишені його форменого одягу, зберігаються дві ручні осколкові гранати Ф-1 та один запал УЗРГМ-2, які він не здав відповідальному за облік стрілецької зброї і боєприпасів підрозділу, у останнього виник умисел на перевезення їх до свого місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Усвідомлюючи те, що він незаконно придбав та зберігав вищевказані бойові припаси та вибухові пристрої, обвинувачений ОСОБА_4 до правоохоронних органів їх не здав та без передбаченого законом дозволу безпосередньо при собі переніс їх до свого місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу здійснював їх зберігання до 18.04.2023, коли зазначені бойові припаси та вибухові пристрої були виявлені та вилучені співробітниками правоохоронних органів.
Зокрема, 18.04.2023, близько о 12 год. 00 хв., у обвинуваченого ОСОБА_4 , який перебував неподалік місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , під час перевірки документів виявлено дві ручні осколкові гранати Ф-1.
В подальшому, 18.04.2023 близько 13 год. 45 хв. під час затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено дві ручні осколкові гранати Ф-1, які відносяться до бойових припасів, вибухових пристроїв промислового виготовлення. Того ж дня, у період часу з 14 год. 40 хв. по 14 год. 53 хв. в ході проведення невідкладного обшуку що за місцем проживання солдата ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено запал УЗРГМ-2, який відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення.
Таким чином органом досудового слідства, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, надав покази в судовому засіданні, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, що викладені в обвинувальному акті, зазначив, що у скоєному щиро розкаюється та просив суворо його не карати.
Заслухавши обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію інкримінованого кримінального правопорушення та визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, з'ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечував проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд, враховуючи відсутність будь-яких сумнівів в добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, аналізуючи всі докази по справі в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, доведена в повному обсязі.
Також суд вважає, що орган досудового слідства правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що обвинувачений своїми умисними діями, направленими на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання і відсутність обставин, які обтяжують покарання.
До пом'якшуючих обставин згідно ст.66 КК України суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального злочину, зокрема те, що згідно із ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, а також враховує й фактичні обставини вчиненого злочинного діяння та відношення обвинуваченого до скоєного.
Статтею 65 КК України передбачено, що під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання щодо розміру призначеного покарання, суд бере до уваги наявність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відсутність тяжких наслідків від скоєного, що дає підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, встановлений санкцією ч.1 ст.263 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, відповідатиме принципам індивідуалізації покарання, співмірності та встановленій ст.50 КК України меті призначення покарання.
Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, але перебував на обліку у лікаря-нарколога, також суд враховує його посередню службову характеристику.
Наведені позитивні відомості стосовно обвинуваченого та відсутність обтяжуючих покарання обставин дають суду підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст.75 КК України шляхом звільнення останнього від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік, враховуючи сукупність наведених вище обставин, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Таким чином, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства з призначенням йому покарання в межах мінімальної санкції ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі із застосування ст.75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням, оскільки на переконання суду саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При цьому підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.
На підставі ст.124 КПК України суд стягує з засудженого на користь держави витрати з проведення експертиз.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.65-72 КК України, ст.ст.100, 124, 349, 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
На підставі пунктів 1 і 2 ч.1 та пункту 2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової балістичної експертизи 15 296 грн.
Речові докази, а саме: паперовий конверт із вмістом дактилокарти та змивами, які вилучені під час відібрання біологічних зразків у ОСОБА_4 - знищити; металеві фрагменти (уламки) двох ручних гранат Ф-1 разом із первинною упаковкою, металеві частини та фрагменти запала УЗРГМ-2 разом із первинним пакуванням - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Садгірський районний суд м. Чернівці.
Головуючий суддяОСОБА_1