Справа № 713/1691/23
Провадження №3/713/988/23
іменем України
20.07.2023 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді Пилип'юка І.В., за участі секретаря судового засідання Паучек Є.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянство України, з освітою повною загальною середньою, не одруженого, не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №140525 від 30.05.2023 року, складеного інспектором ЮП СП Вижницького РВП Зельською Ю.П. -
25.05.2023 року, біля 19.25 год. неповнолітній ОСОБА_1 перебуваючи на вул. Стефаника в с. Банилів чіплявся до ОСОБА_3 , спілкувався на підвищених тонах та ображав нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Дії неповнолітнього ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 25.05.2023 року біля 19.25 год. перебував на подвір'ї свого господарства. В цей час проходили сусіди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які без будь яких підстав вчинили з ним суперечку. Нецензурною лайкою нікого не ображав та не погрожував. Вважає, що громадський порядок і спокій громадян не порушував. Просив справу закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
У судовому засіданні законний представник ОСОБА_2 підтримала пояснення сина та просила провадження по справі закрити.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його законного представника ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази у справі, вважає, що в діях неповнолітнього ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП з таких підстав.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
На підтвердження винуватості неповнолітнього ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, поліцейським додано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №140525 від 30.05.2023 року, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.05.2023 року, письмові пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 25.05.2023 року.
Однак зазначені докази суд визнає неналежними, оскільки вони не містять інформації щодо предмету доказування - перебування неповнолітнього ОСОБА_1 у громадському місці та порушення громадського порядку та спокою громадян.
З наданих у судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 судом установлено, що 25.05.2023 року, о 19.25 год. він не перебував у громадському місці, а знаходився на подвір'ї біля свого будинку, та громадський порядок і спокій громадян не порушував, а був учасником спровокованої ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суперечки.
Такі пояснення не викликають сумнівів у їх правдивості, оскільки належних, допустимих та достатніх доказів протилежного (показів незаінтересованих свідків, фото, відеоматеріалів), матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Враховуючи наведене Суд не вбачає в діях неповнолітнього ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі щодо неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі п.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.ст.173, 221, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, Суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо неповнолітнього ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Іван ПИЛИП'ЮК